Економічні науки/14.Економічна теорія

к.е.н. Гузенко О.П., Кашпор Н.

Криворізький економічний інститут ДВНЗ «КНУ»

СУТНІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕФІНІЦІЇ “ІНВЕСТИЦІЇ В ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ”

Сьогодні практично відсутні дієві механізми вкладення інвестицій в людський капітал. Проте, на наш погляд, їх розробці, відповідно сучасних умов розвитку економіки країни, має перебувати дослідження, яке пов’язане з уточненням економічного змісту понятійної категорії “інвестиції в людський капітал”. Зрозуміло, що надзвичайно важливим є завдання вивчення різних наукових поглядів, з метою формування економічного змісту поняття та на його основі побудови платформи для подальшого дослідження.

Теоретичний аналіз економічних джерел відомих фахівців, які присвятили свої праці зазначеній проблемі, на нашу думку, має бути розширений шляхом вивчення поглядів сучасних молодих науковців, які під різним кутом зору пропонують шляхи активізації інвестиційної політики у сфері розвитку активів людського капіталу.

Питанням розвитку людського капіталу та інвестиції в людський капітал присвячені дослідження багатьох вчених економістів (А.М. Колот, О.А. Грішнова, Л.М. Борщ, Г.В. Осовська, О.О. Юркевич, Й.С. Завадський, В.Д. Базилевич, С.В. Мочерний, А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк, А.В. Коровський та інші), які розкривають сутність зазначених понятійних категорій, враховуючи ряд особливостей мікро-, мезо- та макрорівня. Дослідженнями доведено, що, як правило, кожен науковець вирішує “свої” важливі питання та формує “свої” змістовні характеристики понятійної категорії “інвестиції в людський капітал”. Сукупність їх досліджень, на нашу думку, не достатньо пов’язані в єдину гармонійну систему, і в більшості випадків не адаптовані один до одного. Крім того, на погляд В. Мандибури [1] “…розвиток теорії людського капіталу в Україні із самого початку не носив науково-дискусійного характеру”. Ми вважаємо, що виникла нагальна потреба в узагальненні наукових підходів стосовно існуючих змістовних характеристик понятійної категорії “інвестиції в людський капітал”, яка сприятиме в майбутньому формуванню методологічного та прикладного дослідження.

Звернення до трактування понятійної категорії “інвестиції в людський капітал” показує, що в різних змістових характеристиках вченими економістами міститься загальна істотна риса – зв’язок інвестиції з витратами, які здатні вплинути на якісний рівень людського капіталу. Разом з тим, на погляд багатьох вчених економічний зміст понятійної категорії зводиться до того, що вкладений інвестиційний ресурс має приносити певний дохід. Доцільність дослідження наукової думки, в контексті інвестиції в людський капітал, підкріплена також беззаперечним положенням, яке констатує той факт, що високий рівень людського капіталу є вагомим інгредієнтом у питанні залучення інвестицій для його розвитку.

Нагадаємо, концепція інвестування в людину включає не тільки інвестиції, які спрямовані у формальну освіту і виробниче навчання. В умовах ринкової економіки інвестиційні вкладення в людину мають достатньо розгалужений спектр крім зазначеного, тобто вкладення інвестиційного ресурсу в дошкільний період життя людини, поліпшення її здоров’я, придбання ринкової інформації в процесі пошуку роботи та формування соціальних зв’язків. Безумовно, актуалізація проблеми дослідження лежить також в площині наявної можливості впливу людського капіталу на інноваційні зміни в суспільстві, які здатні стати підґрунтям для переходу до постіндустріального розвитку.

На наш погляд, при визначенні економічної сутності понятійної категорії “інвестицій в людський капітал” слід керуватися змістовними характеристиками, які притаманні таким поняттям як “інвестиції” та “капітал”. Їх основна суть полягає в тому, що за певних умов вкладення джерел фінансування різного походження необхідно брати за мету отримання певного економічного або соціального ефекту.

У процесі дослідження економічного змісту понятійної категорії “інвестиції в людський капітал” встановлено, що більшість науковців схиляються до думки висвітлення їх з позиції витрат, які є вкладеннями у людину та пов’язані із: здобуттям освіти, якісного рівня кваліфікації, підтримкою здоров’я, отриманням інформації, вихованням дітей тощо. Крім того, існує також наукова думка, що саме інвестиції в людський капітал мають розкриватися не лише з позиції конкретизації витрат в людину, а й з позиції отримання певного рівня віддачі на вкладенні інвестиції. Разом з тим, В.В. Мортіков [2] зазначає, що метою інвестування в людський капітал є “…щонайменше окупність витрат”.

Доповненням до розкриття економічного змісту понятійної категорії “інвестиції в людський капітал” можна вважати твердження А. Кір’янова [3], який зазначає, що інвестиції в людський капітал сприяють не лише підвищенню доходів індивідуума, але й сприяють росту продуктивності праці. Науковець констатує, що більшість вчених економістів розглядають інвестиції в людський капітал як з позиції концепції “граничної корисності”, так і з позиції концепції “граничної продуктивності”.

Отже, сучасність доводить доцільність розкриття економічного змісту понятійної категорії “інвестиції в людський капітал” так, як актуалізується проблема рольового аспекту значення людського капіталу в розвитку суспільства.

Література

1. Мандибура В. “Людський капітал” об’єктивна економічна реальність чи ідеалогема? / В. Мандибура // Україна: аспекти праці. – 2009. – №9. – С. 26-33.

2. Мортіков В.В. Незворотні витрати в сучасній економіці: питання теорії / В.В. Мортіков // Фінанси України. – 2008. – №9. – С. 35-41.

3. Кирьянов А. Инвестиции в человеческий капитал / А. Кирьянов // Банковский менеджмент. – 2009. – №3. – С. 33-38.