Економічні науки / 15. Державне регулювання економіки
Пакуліна А.А.
Українська державна академія залізничного
транспорту
Фінансування соціальної
сфери у сучасних умовах
В ході дослідження
перед нами стояло завдання обґрунтувати необхідність формування механізму
багатоканального фінансування, який надає додаткові можливості для державного
регулювання видів діяльності соціальної сфери. Об'єкт
дослідження був представлений видами діяльності соціальної
сфери, що забезпечують безпосередню реалізацію соціальної функції держави.
Предметом дослідження були основні механізми
державного регулювання видів діяльності соціальної сфери.
Мета механізму багатоканального
фінансування соціальної сфери полягає в тому, що держава повинна створити умови
для її ефективного фінансування і функціонування, що дозволить управляти
ситуацією у разі скорочення грошових потоків у рамках того або іншого каналу
фінансування або у рамках усієї системи багатоканального фінансування видів
діяльності соціальної сфери. Об'єктивними основами підвищення значущості
приватного фінансування соціальної сфери в сучасних умовах є: збільшення попиту
на нові соціальні послуги, які не є соціально значимими і які дозволяють
задовольняти переваги вищого рівня у порівнянні з соціальними потребами у
рамках соціальних гарантій держави; індивідуалізація послуг взагалі і
соціальних послуг, зокрема.
Найважливішим
аспектом розвитку соціальної сфери в сучасній змішаній економіці є порядок
фінансування видів діяльності соціальної сфери і виробництва соціально значимих
послуг. Стосунки власності, а також концепція соціально значимих благ є одними
з визначальних чинників, відповідно до яких формується порядок фінансування
соціальної сфери. Фінансування соціальної сфери залежить також від системи
бюджетного пристрою, вибраних пріоритетів розвитку, від історико-культурних
традицій та ін. Проте на концептуальному рівні вирішальне значення для
фінансування соціальної сфери мають відношення власності в тій або іншій
державі і концепція соціально значимих благ. Таким чином, існують об'єктивні
причини для того, щоб соціальна сфера в сучасній змішаній економіці України
функціонувала на основі механізму багатоканального фінансування. З одного боку,
держава може задавати напрями розвитку і брати на себе певну соціальну відповідальність
за соціальний розвиток суспільства. Це досягається з використанням каналу
бюджетного фінансування, коли суспільство за допомогою державних інститутів
виражає свої соціальні переваги, а держава за рахунок державного примусу
встановлює свого роду аналог ціни. Тільки в даному випадку ціна у вигляді
податків характеризує переваги в найзагальнішому вигляді на відміну від методу
нормативно-подушового фінансування. Бюджетне фінансування дозволяє державі
виконати узяті на себе соціальні гарантії, проте, виробництво соціальних послуг
на основі бюджетного фінансування є достатньою мірою опосередкованим механізмом
трансформації соціальних переваг суспільства в соціальні послуги.
Існуючі тенденції
такі, що серед каналів фінансування соціальної сфери підвищується значущість
приватного фінансування. По-перше, у міру соціального розвитку виникає попит на
нові соціальні послуги, які не є соціально значимими і які дозволяють задовольнити
переваги вищого рівня у порівнянні з соціальними потребами у рамках соціальних
гарантій держави. По-друге, існує тенденція росту попиту на послуги
високотехнологічної медичної допомоги і якіснішої освіти, що включає не лише
виробництво освітніх послуг, але і соціально-виховні аспекти, пов'язані з
формуванням особи, а також не просто з набором знань, а з набором компетенцій.
Відповідно, це вимагає, як мінімум, багатоканального фінансування для
виробництва відповідних послуг освіти і охорони здоров'я. По-третє, нині
відбувається процес індивідуалізації послуг взагалі і соціальних послуг зокрема,
що збільшує ціну на послуги, які робляться.
У будь-якому випадку,
сучасні тенденції такі, що бізнес поступово, але послідовно стає ще одним
важливим каналом фінансування соціальної сфери. Це пов'язано з тим, що велика
частина населення, будучи найнятими робітниками, здійснюють свою трудову
діяльність в приватному секторі, який у міру переходу до інноваційного розвитку
стає все більше зацікавленим в якісніших людських ресурсах. Підвищення якості
людського капіталу багато в чому залежить від забезпеченості більшої частини
трудових ресурсів соціальними послугами. Тому бізнес-структури зацікавлені, як
мінімум, в локальному фінансуванні відповідних видів діяльності соціальної
сфери, які забезпечують соціальними послугами зайнятих в цих бізнес-структурах
громадян. При цьому слід зазначити, що такий канал фінансування є найбільш
оптимальним варіантом у порівнянні з бюджетним фінансуванням, оскільки точніше
оцінюються потреби в соціальних послугах і потреби у фінансових ресурсах.
На відміну від
об'єктів соціальної сфери, які знаходяться в державній і муніципальній
власності, об'єкти соціальної сфери в приватній власності, як правило, мають
цільову функцію, пов'язану з отриманням прибутку. Об'єкти соціальної сфери в
приватній власності, при інших рівних мають також ширші можливості у
використанні механізмів багатоканального фінансування. У рамках цільових
програм, що реалізовуються державою і регіональними адміністраціями, а також
органами місцевого самоврядування на об'єкти соціальної сфери цього типу можуть
бути покладено деякі соціальні зобов'язання за умови бюджетного фінансування.
Об'єкти соціальної сфери, що знаходяться в приватній власності можуть також
займатися виробництвом соціальних послуг у рамках приватного страхування.
Ще одним основним
каналом фінансування соціальної сфери є муніципальні бюджети. Цей канал може
розглядатися у рамках бюджетного фінансування, проте ми вважаємо, що слід
окремо досліджувати державне бюджетне фінансування і муніципальне бюджетне
фінансування, оскільки місцеве самоврядування не входить в систему державного
управління. У випадку якщо муніципалітети в основному забезпечені власними
прибутками, то також з'являються переваги у порівнянні з державним бюджетним
фінансуванням, тому що саме на місцевому рівні суспільство отримує велику
частину соціальних послуг. Подібно до фінансування у рамках соціальної
відповідальності бізнесу на рівні муніципалітетів можна набагато оптимальніше виразити
конкретні переваги місцевого співтовариства відносно виробництва конкретних
соціальних послуг.