Економічні науки/15.Державне регулювання економіки

к.е.н. Гузенко О.П., Кладова К.С.

Криворізький економічний інститут ДВНЗ «КНУ»

РОЛЬОВИЙ АСПЕКТ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ

Складовою розвитку будь-якої країни, що обрала шлях ринкової економіки, є створення міцного підґрунтя у вигляді так званого людського капіталу. Його стан, тенденції та перспективи розвитку багато в чому відображають реалії цього суспільства. Розвиток людського капіталу в повній мірі залежить від обсягу інвестицій, які виступають в контексті витрат на освіту та зміцнення здоров’я, витрат пов’язаних з мотивацією працівників до підвищення якості своєї праці, а також витрат на міграцію та пошук економічно значимої інформації. Чисельні наукові праці фахівців засвідчують, що витрати на фундаментальні наукові розробки також належать до інвестицій в людський капітал.

Фундаментальні та прикладні наукові дослідження щодо впливу інвестицій на розвиток людського капіталу насамперед необхідні для виходу національної економіки зі стану розбалансування й деформації. Лише наукова база, теоретично обґрунтована і практично апробована в умовах змінних ринкових процесів розвитку людського капіталу та в умовах світової кризи, має стати фундаментом загальнодержавної соціально-економічної політики, визначення моделі інвестиційного забезпечення активів людського капіталу із урахуванням трансформаційних змін на макроекономічному рівні.

У загальних межах ринкової трансформації відокремлюється людський капітал, який висвітлює зміни умов життєдіяльності людей, втрату значних орієнтирів участі в суспільному виробництві, обмеження доступу до отримання загально-цивілізаційних благ, а також стагнацію інвестиційних програм. Він справедливо посідає одне з чільних місць в сучасній економічній науці. Адже в умовах дестабілізації економіки, обмеження інвестиційних ресурсів неможливо стимулювати розвиток економічної конкуренції на основі якісного рівня людського капіталу.

Важливо зазначити, трактування категорії “людський капітал” вченими-економістами, як правило, проводиться з позиції трьох рівнів, а саме макроекономічного рівня, мікроекономічного рівня та особистісної характеристики. Достатньо змістовним, на нашу думку, є визначення людського капіталу О.А. Грішновою. Трактувати економічний зміст категорії на думку О.А. Грішнової [1] доцільно наступним чином “…сформований або розвинений у результаті інвестицій і накопичений людьми певний запас здоров’я, знань, навичок, здібностей, мотивацій та інших продуктивних якостей, який цілеспрямовано використовується, в тій чи іншій сфері економічної діяльності, сприяє зростанню продуктивності праці й завдяки цьому впливає на зростання доходів його власника”. Проте більш предметно, по відношенню до сучасних економічних умов розвитку в Україні, розкриває сутність категорії “людський капітал” П.П. Мазурок (рис. 1).

Рис. 1. Розширене трактування категорії “людський капітал”

за П.П. Мазурком (схематичне зображення на основі джерела [2])

Практика свідчить, від розвитку людського капіталу залежить відродження національної економіки, створення цивілізованого ринку праці, розкриття творчого потенціалу людини, використання інтелекту, професійних знань, здібностей та взагалі людських можливостей, які ґрунтуються на ринкових принципах. Тож, очевидно, що інвестиції в розвиток людського капіталу здатні суттєво прискорити структурні перетворення головних секторів національної економіки, стимулювати цивілізовану конкуренцію та створювати умови для підвищення соціально-економічного становища населення.

Крім того, достатній обсяг інвестицій в розвиток людського капіталу відчутно нейтралізує низку негативних політичних і соціально-економічних наслідків, пов’язаних зі зростанням безробіття та посиленням соціальної напруги в суспільстві. В умовах транзитивної економіки країна зіштовхнулася з високим ступенем невизначеності розвитку подій, які пов’язані з інвестиціями в людський капітал, і такими ж несподіваними впливами зовнішнього середовища на ринок праці, змушуючи його динамічно функціонувати і пристосовуватися до негативних факторів зовнішнього впливу.

Таким чином, достатньо тривалий період трансформації економіки України, труднощі та прорахунки на шляху ринкових реформ, які пов’язані з розвитком людського капіталу, з надзвичайною гостротою поставили питання про необхідність глибокого теоретичного осмислення ролі і значення людини для розвитку суспільства. Рольовий аспект людського капіталу створює виклик переосмислення доцільності вкладення інвестиційного ресурсу в майбутнє покоління.

Література

1. Васильченко В.С. Управління трудовим потенціалом: [навчальний посібник] / В.С. Васильченко, А.М. Гриненко, О.А. Грішнова, Л.П. Керб. – К.: КНЕУ, 2005. – 403 с.

2. Мазурок П.П. Інституціональні зміни в розвитку людського капіталу як чинника економічного зростання / П.П. Мазурок // Вчені записки: Наук. збір. – Вип. 7 / Відп. ред. А.Ф. Павленко. – К.: КНЕУ, 2005. – 212 с.