Броніцька А.В, Вишковська Л.С.

науковий керівник – асист. Бохенко О.С.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київський національний торговельно-економічний університет

м.Вінниця, Україна

ПРОБЛЕМАТИКА ОПОДАТКУВАННЯ СПОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ

Вступ. Непрямі податки - це податки на товари і послуги, що встановлюються у вигляді надбавки до ціни або тарифу, оплачуються покупцями при купівлі товарів та отриманні послуг, а сплата в бюджет здійснюється продавцями чи виробниками цих товарів. Тому акцизний податок і ПДВ займають особливе місце у сфері оподаткування, а саме у системі непрямих податків, адже через систему непрямого оподаткування держава реалізує перерозподіл фінансових ресурсів між різними категоріями споживачів. Вони є ефективнішими в фіскальному аспекті, ніж прямі податки, тому що оподатковують споживання, яке є більш стабільною і негнучкою величиною, ніж прибутки. Від них важко ухилитись і досить легко контролювати їх сплату. Непрямі податки не впливають на процеси нагромадження, але вони регресивні в соціальному аспекті та здійснюють значний вплив на процеси ціноутворення. Крім того, за допомогою специфічних акцизів можна впливати на структуру споживання.

Метою даного дослідження є: визначити проблеми, які існують в сфері непрямих податків, а саме акцизного податку і ПДВ, а також дослідити різноманітні шляхи покращення механізму залучення і використання непрямих податків.

Актуальніст. Багато відомих українських науковців присвятили свої праці питанням, що пов’язані з оподаткуванням споживання. Дану проблему вивчали такі вчені-економісти, як Василик Ю.М., Яковлева А.М., Малишкін О., Сидоренко О., Сігайов А.О., Мельник В.М., Мельник М.М., Хлєбнікова І.І., Семенко Т., Федосов В.М.,Луніна І.О., Іванов Ю.Б., Крисоватий А.І., Соколовська А.М. та інші. Аналізуючи праці вищезгаданих науковців, можна сказати про потребу вдосконалення системи непрямого оподаткування, які не знайшли вирішення після прийняття Податкового кодексу України. До таких проблем можна віднести:

- надмірна роль податків на споживання у формуванні доходів Державного бюджету;

- перекладання непрямих податків на кінцевого споживача;

- високі ставки ПДВ і акцизного податку.

Отже, існує необхідність визначення напрямів вдосконалення податків на споживання в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідженя

В сучасних наукових дослідженнях існує твердження, що акцизи - вид непрямих податків на товари переважно широкого вжитку сума яких включається в ціну товару та сплачується кінцевим споживачем.

Як зазначають У. Дж. Маккартен та Д. Стоцки, товари оподатковувані акцизами (підакцизні), володіють однією або декількома із таких характеристик :

- їхнє виробництво та реалізація знаходяться під контролем держави, тобто ці товари (продукція) представляють особливий інтерес для держави;

- вони характеризуються нееластичністю попиту за ціною;

- еластичність попиту щодо рівня доходу цих товарів більше одиниці, тобто ці товари відносяться до категорії предметів розкоші;

їхнє споживання не приносить користі, або з високою ймовірністю викликає негативні зовнішні ефекти.[8,с.3-4,]

Акциз - це податок переважно на соціально шкідливі та монополізовані товари, який концентрує грошові ресурси з метою нейтралізації негативних наслідків від споживання, а також забезпечує стягнення частини надприбутків, отриманих монополізованими структурами.

Основними причинами необхідності справляння акцизного податку є:

- Збільшення доходів бюджету при незначному податковому навантаженні та невеликих адміністративних затратах;

- Обмеження негативних зовнішніх ефектів від споживання підакцизних товарів, зокрема таких, як тютюнові вироби та алкогольні напої, енергетичні продукти, автотранспортні засоби;

- Забезпечення справедливого оподаткування по вертикалі [8,c.5].

Отже, в суспільному захисті, спрямованому на обмеження споживання товарів, шкідливих для здоров’я людини та навколишнього середовища, виражаються соціальна та екологічна функція акцизу.

Аналізуючи акцизний податок у системі інструментів фіскальної політики держави, слід зазначити, що, незважаючи на досить незначний досвід його використання, в Україні впродовж останніх років цьому виду податків на споживання (поряд з податком на додану вартість) відводиться дедалі більша роль у формуванні доходної частини зведеного бюджету та в регулюванні відповідних сегментів споживчого ринку. Така тенденція є об’єктивною реакцією на гостру фінансово-економічну кризу , в якій податки на споживання стають основою бюджетної системи [3,c.214].

До загального фонду державного бюджету України в першому півріччі 2012 р. мобілізовано надходження акцизного податку з вироблених в країні підакцизних товарів на майже 10,7 млрд грн, що на 10,8% більше від показника за аналогічний період минулого року. Таке зростання пояснюється поетапним підвищенням ставок на підакцизні товари та динамікою обсягів реалізації такої продукції.

При цьому зростання надходжень сталося майже по всіх групах підакцизних товарів. Зокрема, з реалізації лікеро-горілчаних виробів до бюджету надійшло понад 2 млрд. грн. (на 284,6 млн. грн., або на 16,2% більше від відповідного періоду 2011 року), тютюнових виробів - зібрано майже 7,4 млрд. грн. (понад 611 млн. грн., або на 9%), виноробної продукції - надійшло понад 268 млн. грн. ( понад 74 млн. грн., або на 38,1% більше за перше півріччя 2011 року).

Збільшуючи ставки акцизного податку протягом останніх років, держава насамперед розв'язує проблему наповнення дохідної частини бюджету. Адже, з одного боку, як державний регулятор відносин між платниками податків і урядом система оподаткування повинна стимулювати розвиток бізнесу у країні, а з другого - виконувати суто фіскальну функцію, а саме формувати дохідну частину бюджетів різних рівнів, без яких не можлива державність. Таким чином, сприяючи динамічному зростанню економіки та, як наслідок, підвищенню конкурентоспроможності держави і збільшенню попиту, система оподаткування надає можливість отримувати доходи як державі, так і бізнесу [1,c.61].

Що ж стосується ПДВ, то даний податок на споживання є універсальним акцизом і застосовується до кожного учасника виробничого ланцюжка незалежно від його положення, маючи такий самий вплив на кінцеві ціни, водночас, витрачаючи менше зусиль на перевірки правильності нарахувань та статусу платників. Крім того, тягар збирання лягає переважно на підприємства, а не на державу.

Головний недолік ПДВ полягає в тому, що його тягар припадає виключно на фізичних осіб – кінцевих споживачів товарів та послуг. Таким чином, як і будь-який інший різновид податку з продажу, накладений на споживання життєво необхідних благ, ПДВ є регресивним податком і порівняно з багатими бідні сплачують більшу частку зі свого доходу.

У разі імпорту на митну територію України товарів підставою дія відображення в бухгалтерському обліку податкового кредиту є належним чином оформлена вантажна митна декларація , яка засвідчує факт сплати ПДВ.[6,c.28]

Загалом нарахування та сплата ПДВ під час ввезення товару на митну територію України здійснюють з урахуванням митної вартості, яку відповідно до митного законодавства встановлюють не нижче, ніж договірну, тоді як при подальшому продажу товарів на митній території України сума ПДВ, сплачена при імпорті виявляється вищою, ніж сума зобов'язань з ПДВ при реалізації цих товарів на території України.[5,c.43]

Що стосується методики обліку та звітності з ПДВ, то слід зазначити, то відповідно до чинного податкового законодавства України в обліку та звітності з ПДВ обрано найскладніший підхід щодо обліку податкових зобов'язань. Він полягає у поєднанні системного бухгалтерською та несистемною податкового обліку шляхом визнання доходів одночасно двома способами (за першою з подій) [9,c.232]

Протягом 2011 року до Державного бюджету України надійшло ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 76 175,5 млн грн, ПДВ із ввезених на територію України товарів - 93 168,2 млн грн. Також, впродовж 2011 року відшкодовано ПДВ на суму 42 779,1 млн грн, у тому числі здійснено автоматичне відшкодування ПДВ 326 платникам на суму 15 797,2 млн грн, з них у грудні - 220 платникам на суму 1 973,7 млн грн.

Головними рисами ПДВ є наступні:

- універсальний податок;

- податок на споживання;

- пропорційність стягнення;

- збирається частинами,через систему відрахувань, коли суб’єкти оподаткування можуть зменшувати свої податкові зобов’язання на величину податку, яку вони сплатили іншим платникам ПДВ, купуючи ресурси для своєї виробничої діяльності.[7,c.8]

Провівши аналіз податків на споживання в Україні, ми підтримуємо думку науковців Мельника В.М., Мельника М.М. і Баличева Є.Ю про те , що потрібно визначити два основних напрямки реформування оподаткування споживання в Україні:

- Трансформація структури підсистеми податків на споживання шляхом перегляду складу останніх;

- Модернізація основних елементів окремих податків на споживання.

Висновки:

На нашу думку, необхідно визначити такі основні напрямки удосконалення оподаткування на споживання:

- запровадити обернений ПДВ у оподаткуванні окремих видів діяльності в експериментальному порядку ураховуючи позитивний досвід його використання країнами ЄС ( Це призведе зменшить масштаби ухилення і шахрайства у тій сфері, де це є актуальним на даний час) ;

- удосконалити податкову політику в Україні, шляхом визначення основним ресурсонаповнюючим компонентом дохідної частини Державного бюджету прямого оподаткування, а другорядну роль надати непрямому оподаткуванню;

- переглянути ставки даних податків з метою запровадження більш раціональних і обґрунтованих відповідно до економічної ситуації в Україні.

Література:

1. Данілов О.Д., Паєнтко Т.В. Проблеми справляння акцизного збору та шляхи їх усунення / Фінанси України. – 2011. - №5. – С.58

2. Василик Ю.М. Основи податкового контролю в контексті податкового кодексу України//Інвестиції: практика та досвід.-2012.-№24.-с.122-129.

3.Ільєнко Р.В. Податкова політика держави:виклики, завдання, перспективи //Актуальні проблеми економіки.-2011.-№4.-с.211-216.

3. Малишкін О.,Сидоренко О. Облік ПДВ у бюджетних установах потребує вдосконалення // Бухгалтерський облік і аудит.-2011.-№5.-с.27-31.

4.Мельник В.М., Мельник М.М. Напрями модернізації оподаткування в Україні //Формування ринкових відносин в Україні.-2011.-№7.-с.3-7.

5.Семенко Т. Проблеми питання обліку податкових зобов’язань з ПДВ у контексті Податкового кодексу України// Бухгалтерський облік і аудит.-2011.-№7.-с.42-47.

6.Семенко Т. Проблеми питання обліку податкового кредиту з ПДВ та шляхи їх вирішення // Бухгалтерський облік і аудит.-2011.-№9.-с.25-29.

7. Сігайов А.О.Шляхи вдосконалення ПДВ в Україні //Формування ринкових відносин в Україні.-2012.-№4.-с.7-12.

8. Хлєбнікова І.І. Фіскально – адміністративні та регулюючі механізми акцизного оподаткування//Формування ринкових відносин в Україні.-2012.-№2.-с.3-7.