Миронова Олена Вікторівна, доц. Татаренко Владислав Олексійович

Донбаський державний технічний університет,Україна

ПРОБЛЕМИ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ КОМУНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ В галузІ житлово-комунального господарства.

Підприємства водо-, теплопостачання та водовідведення надають суспільно важливі послуги і результати їх діяльності значною мірою визначають показники соціально-економічного розвитку міст і селищ. Це важливі виробництва і галузь житлово-комунального господарства (далі – ЖКГ) України, які забезпечує населення, підприємства та організації необхідними житлово-комунальними послугами (ЖКГ) та суттєво впливає на розвиток економічних взаємовідносин суб’єктів господарювання.

Варто відзначити, що з усіх сфер діяльності підприємств ЖКГ, найбільшою і проблемною є діяльність по подачі ресурсів та енергії. В даний час заборгованість населення по оплаті за комунальні послуги є найбільш поширеним видом боргів населення. На 01.01.2012 р. дебіторська заборгованість у галузі становила 14092,4 млн. гривень, з них 9339,3 млн. гривень з оплати населення [1].

Значна частина заборгованості споживачів за ЖКП утворилася у другій половині 90-х років, коли різко зростали тарифи на послуги, а багато підприємств та установ не виплачували зарплату, а також зупинялася діяльність великої кількості промислових підприємств. Із запровадженням субсидій для малозабезпечених верств населення держава відмовилася від практики надання дотацій підприємствам і скоротила централізований розподіл матеріально-технічних ресурсів і здійснення капітальних вкладень. Господарюючи в таких умовах, більшість підприємств водо-, теплопостачання і водовідведення відслідковують, аналізують і намагаються управляти процесом збору і сплати платежів, погашення, реструктуризації дебіторської заборгованості за послуги, спожиті населенням, підприємствами, бюджетними установами й організаціями та іншими споживачами, включаючи поточну, сумнівну, прострочену і безнадійну.

Дебіторська заборгованість визначається як сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Дебіторами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, які заборгували підприємству грошові кошти, їх еквіваленти або інші активи. За даними бухгалтерського обліку можна визначити суму заборгованості на будь-яку дату, але звичайно така сума визначається на дату балансу. Оскільки відповідно до вимог національних стандартів бухгалтерського обліку підприємства подають також проміжну (квартальну) звітність, то суму дебіторської заборгованості підприємства слід визначати щоквартально.

Тягар управління дебіторською заборгованістю лягає на саме підприємство. Існує багато способів управління дебіторською заборгованістю. Підприємства житлово-комунального господарства, як правило, невільні у виборі споживача. На відміну від підприємств інших галузей вони не можуть відмовити споживачу в отриманні комунальної послуги, тому договори укладаються з усіма споживачами. Однак важелі впливу на неплатників є. Якщо технічні засоби дозволяють, можна відключити неплатників доступ до енергоресурсів. Також законодавством передбачена можливість безакцептного списання сум боргів з розрахункових рахунків неплатників. Правда, такі заходи допомагають не завжди. Відключити тепло, воду, електроенергію бюджетним організаціям, таким як школи або лікарні, вельми проблематично. Що стосується безакцептного списання, то відомо, що неплатники можуть одночасно мати кілька рахунків і спокійно працювати, незважаючи на непогашені борги.

Однак,слід зазначити, що згідно з Постановою «Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування» деяку частину коштів ЖКГ може собі повернути. Перерахування субвенції здійснюється на суму заборгованості, яка утворилася на 1 жовтня 2012 р. і не погашена на дату складення довідки про суму заборгованості [2].

Отже, стан дебіторської заборгованості, її розміри і якість роблять сильний вплив на фінансовий стан підприємства, так як являють собою кошти тимчасово вилучені з обороту підприємства.

За структурою дебіторської заборгованості, термінами і причин виникнення і погашення можна судити про ефективність використання організацією наявних грошових коштів, про раціональність умов укладених договорів.

Література:

1. Закон України «Про Державний Бюджет України на 2012 рік» від 12 квітня 2012р.

2. Постанова № 517 від 11 червня 2012р.