Максимова С.В.

Дніпропетровський державний аграрний університет

Лізинг – альтернатива банківського кредитування в фінансуванні діяльності підприємств

Лізинг являє собою особливу форму фінансування інвестицій, яку відрізняє посередництво лізингодавця – спеціалізованої організації, що придбаває майно для лізингоотримувача і сдає це майно йому в оренду на довгостроковий період [1]

Лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. [2]

Розвиток лізингу є особливо актуальним для України з огляду на те, що українська економіка характеризується високим ступенем зношеності основних фондів. При цьому підприємства змушені фінансувати інвестиції переважно із власних коштів, оскільки кредити банків, кошти інститутів спільного інвестування та інші джерела зовнішнього фінансування складають порівняно невеликий відсоток від загального обсягу капітальних вкладень в економіці. Крім того, активне впровадження лізингових операцій сприятиме оновленню основних фондів завдяки збільшенню доступу підприємств до зовнішніх джерел фінансування інвестицій, і розвитку малого та середнього бізнесу завдяки більшій доступності лізингових операцій порівняно з іншими інструментами запозичень. [1]

За 2011 рік зростання ринку фінансового лізингу склав 10%, а обсяг укладених договорів в порівнянні з 2010 роком збільшився в 2,5 рази і склав 11,33 млрд. гривень. Про це повідомила асоціація "Українське об'єднання лізингодавців". Зокрема, кількість укладених за звітний період договорів зросла на 114%, при цьому середня вартість діючої угоди збільшилася на 9% і складає близько 1,74 млн. грн.

Серед договорів фінансового лізингу в 2011 році, як і раніше, переважали угоди в сфері транспорту (58,15%), сільського господарства (14,60%) будівництва (7,24%) і послуг (5,47%). Відповідно, найбільшим попитом серед предметів лізингу користувався транспорт (52,40%), а також сільськогосподарська техніка (14,54%), питома вага якої у вартісному розподілі договорів по виду обладнання виріс на 2,5%, і комп'ютерна техніка (5, 87%). У звітному періоді спостерігається продовження тенденції до скорочення терміну фінансування - зросла питома вага короткострокових (до двох років) договорів і зменшилася частка довгострокових (понад десять років).

Основними джерелами фінансування лізингових операцій в 2011 році були позикові кошти, у тому числі банківські кредити (80,82%), при цьому їх питома вага збільшилася на 8,15% в порівнянні з 2010 роком. Відповідно, питома вага власних коштів лізингових компаній зменшився.

Зростання ринку та обсягу нових угод у 2011 році відбувався завдяки активізації діяльності в деяких галузях економіки - зокрема, в сільському господарстві і будівництві, а також завдяки впровадженню лізинговими компаніями нових цікавих програм фінансування в цих сферах, а ще - виходу на ринок нових великих гравців. Серед сприятливих умов слід назвати набуття чинності Податкового кодексу, який зробив лізинг більш привабливим для всіх учасників ринку.

Тепер «три кити» переваг лізингу перед кредитуванням звучать так:

- значне зменшення податкових виплат - всі відсотки, комісії з фінансового та оперативного лізингу, страхові виплати (якщо вони окремі від загальнолізингових) і амортизаційні витрати з обслуговування предмета лізингу вважаються валовими витратами підприємства, зменшуючи податок на прибуток; крім того, лізингоодержувач отримує податковий кредит з ПДВ на всю вартість техніки в момент отримання її в лізинг;

- на предмет лізингу не може бути накладене стягнення третіх осіб у разі будь-яких проблем у лізингоодержувача і / або лізингодавця, в тому числі майно не може стати податковою заставою; крім того, у разі проблем з виплатами по лізингу вони не враховується в кредитній історії компанії-лізингоодержувача ;

- укладення договору простіше, а необхідних документів при лізингу менше, ніж при кредиті - не вимагається оформлення договору застави, а договір страхування, експертну оцінку, реєстрацію техніки та обов'язкові платежі державі лізингодавець здійснює сам, без участі лізингоотримувача.

Крім того, рівні єдині платежі - в які лізингодавець вносить і всі свої витрати по даній техніці, і власний прибуток - набагато зручніше для точного фінансового планування, ніж властиве кредитами відділення щомісячних виплат по кредиту від щорічних страхових виплат. І хоча єдині платежі не є обов'язковою опцією лізингу - деякі лізингодавці їх не дотримуються - завжди неважко знайти лізингову компанію саме з єдиним однаковим на весь термін щомісячним або щоквартальним платежем.(4)

Отже, лізинг є чудовою альтернативою банківському кредитуванню та дієвим інструментом процесу ефективного оновлення основних засобів і технологій підприємств усіх напрямів економічної діяльності.

Перелік посилань:

1. Грищенко О. Фінансовий лізинг: історія, сучасність, та перспективи розвитку // Юридичний журнал.-2009.-№3

2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № № 436-IV

3. http://www.prostobiz.ua/finansy/lizing/stati