Петрашевська А.Д., Пасат А.І., Колонтай С.М.
Одеська національна
академія зв’язку ім.О.С.Попова
Складові організаційно-економічного механізму
інноваційного розвитку сфери
телекомунікацій
Активне
використання телекомунікаційних технологій
забезпечує перехід
до інформаційного суспільства в якому
інформація стає найважливішим економічним ресурсом. Тому активний розвиток ринку
телекомунікацій сьогодні являється необхідною умовою
економічного прогресу.
Величезна роль в успішній організації діяльності, завоюванні нових
ринків, посилення конкурентних переваг належить інноваційній діяльності сфери
телекомунікацій. Оператори намагаються в силу своїх можливостей
обновляти активи, впроваджуючи нові технології у виробництво, випускати нові
види продукції й надавати нові послуги, підвищуючи їхню якість . Це пояснюється
високою наукоємністю галузевої продукції й значно коротким у порівнянні з іншими
галузями життєвим циклом товару (послуги).
З огляду на стратегію інноваційного
розвитку країни оператори телекомунікацій ведуть активний інноваційний
розвиток для підтримки конкурентоспроможності та планомірно виводять на ринок нові
товари і послуги.
Завдяки впровадженню нових прибуткових послуг зв’язку та
нових технологій,введенню в дію нових об’єктів зв'язку, розвитку засобів
зв’язку та модернізації обладнання, збільшенню та розширенню обсягів реалізації
товарів сфера телекомунікацій стрімко розвивається.
Однак однією з основних проблем інноваційного розвитку
сфери телекомунікацій є нестача фінансування. В інноваційному розвитку сфери
телекомунікацій України найбільш стійкі конкурентні переваги одержують ті
оператори телекомунікацій, які активно використовують нові маркетингові стратегії,
застосовують нові гнучкі організаційні форми, удосконалюють умови й методи
стимулювання службовців.
Інноваційна та інвестиційна діяльність сфери
телекомунікації у порівнянні з іншими
сферами економіки країни незначна, тому визначення складових
організаційно-економічного механізму інноваційного розвитку сфери
телекомунікацій є актуальною проблемою.
Напрямки інноваційної політики телекомунікаційних компаній визначаються
наступними особливостями сфери телекомунікацій:
• сфера
телекомунікацій надає на ринок унікальний продукт, що сполучає в собі
матеріальне виробництво, сферу послуг і технології.Таким
чином,
оператори телекомунікацій функціонують відразу в декількох
сферах економіки, що породжує новий виток інновацій;
•
потенційним цільовим ринком телекомунікаційної продукції є більша
частина населення, а ступінь його охвату залежить лише від фактору часу і нових
технічних можливостей;
• у силу технічних характеристик продукції
операторів телекомунікацій практично неможливо і недоцільно діяти тільки в
національних рамках.
Оператори
телекомунікацій мають фінансові можливості для здійснення своєї інноваційної
політики завдяки стрімко зростаючому припливу інвесторів у дану сферу діяльності
.Однак недосконалість законодавчої бази та незначна взаємодія
науки і виробництва не дозволяють операторам використовувати
інвестиції в повному обсязі. До факторів, які
стримують інноваційний розвиток сфери телекомунікацій України відносяться :
1) низький рівень державного
фінансування інноваційного розвитку і недостатність власних
коштів операторів телекомунікацій;
2) відсутність науково-методологічної бази формування
інноваційної системи сфери телекомунікацій;
3) відсутність мотивації вітчизняних
операторів до впровадження науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;
4) недосконалість податкового
законодавства;
5) ослаблення взаємозв'язків науки й
виробництва;
6) низька інвестиційна активність
вітчизняних, закордонних інвесторів;
7) відсутність координації дій суб'єктів інноваційної
діяльності.
Тому, формування організаційно-економічних механізмів
інноваційного розвитку сфери телекомунікацій повинне бути пов'язане з
відновленням основних виробничих фондів, які є головним джерелом збільшення
обсягів виробництва й створення умов для надання телекомунікаційних послуг на
рівні світових стандартів.
Спираючись на проведений
аналіз для розвитку інноваційних процесів сфери телекомунікацій, необхідно реалізувати
наступні складові організаційно-економічного
механізму:
1. Посилення децентралізації
управління інноваційними процесами сфери
телекомунікацій.
2.Удосконалення нормативно-правової
бази для забезпечення інноваційного розвитку операторів телекомунікацій.
3.Необхідність системного та
послідовного впровадження функціональних принципів державного управління
інноваційною діяльністю операторів телекомунікацій.
4. Активне співробітництво
підприємницьких структур з університетами й науково-дослідними інститутами,
метою якого є оптимізація використання результатів фундаментальних
досліджень і створення бази для результативних досліджень прикладного характеру.
5. Органічне включення всіх окремих елементів
інноваційного розвитку сфери телекомунікацій у єдину активно і цілеспрямовано
функціонуючу
національну інноваційну систему.
6. Використання інструментів моніторингу для підвищення
інвестиційної
привабливості сфери телекомунікацій з боку закордонних і
вітчизняних інвесторів.
7. Надання
певних пільг для розвитку виробництва
телекомунікаційного
устаткування території нашої країни. На першому
етапі це можуть бути
підприємства прогрессивного складання.
8. З метою підвищення конкурентоспроможності вітчизняних
операторів
телекомунікацій максимально ефективно використовувати
накопичений закордонний досвід у даній сфері, а саме: застосування
комплексного підходу до інноваційної діяльності,створенню гнучких адаптивних
організаційних структур, орієнтація на найбільш сучасні технологічні
рішення, впровадження маркетингових концепцій керування підприємствами.
9. Для успішного виходу на
міжнародний ринок вітчизняним операторам
телекомунікацій
варто використовувати таку систему комерційних організацій як холдинг, з метою
укрупнення бізнесу, завоюванням нових сегментів ринку та протистояння закордонним
альянсам.
10. Також для успішного виходу на
міжнародний ринок можливе використання інструментів франчайзингу.
Використання франчайзингу дає наступні переваги – максимізація розвитку, оптимізація
управління, збільшення капіталів. Тобто використовуючи інструменти
франчайзингу відпадає необхідність вкладання додаткових як фінансових, так і кадрових
ресурсів.
При реалізації запропонованих складових
організаційно-економічного механізму інноваційного розвитку сфери телекомунікацій, оператори
можуть підвищити свою конкурентоспроможність у світовому масштабі та сприяти
економічному розвитку країни в цілому.
Література:
1. Закон України „Про телекомунікації” // Dokument HTML.-http://zakon.rada.gov.ua.
2. Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. –
Т.1 – Дніпропетровськ: ДНУ, 2011.
3. Наукова та інноваційна діяльність в
Україні.- К.:Держкомстат України,2010.
4. Офіційний сайт державної
адміністрації зв'язку міністерства транспорту та зв'язку України // Dokument HTML. – http://stc.gov.ua.
5. Офіційний сайт ВАТ „Укртелеком” // Dokument HTML. – http://ukrtelecom.ua.