Калмикова Л.Я., к.є.н., доцент Ластовенко О.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі іменні М. Туган-Барановскького

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ФОНДОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ

Ринок цінних паперів в Україні розпочав своє становлення у 1991 році з прийняттям Закону України «Про цінні папери і фондову біржу». Тоді Україна на законодавчому рівні отримала інструменти, професійних учасників ринку цінних паперів, які взяли активну участь у створенні вітчизняного фінансового сектора економіки. Сьогодні ринок цінних паперів вже сформувався як один із найпотужніших сегментів української економіки, на що яскраво вказують основні показники його діяльності, саме тому перспективи подальшого розвитку фондового ринку, є дуже актуальними в наш час.

Проблеми розвитку та регулювання фондового ринку привертали увагу багатьох фахівців, таких як: О. Барановського, І. Бланка, М. Денисенка, А. Калини, В. Клименко, Д. Лук’яненка, І. Лютого, О. Мозгового, В. Опаріна, ін.

Метою даної статі є вивчення сучасного стану, проблем та перспектив фондового ринку України.

Сьогоднішній фондовий ринок в Україні все ще перебуває на стадії становлення. Аналізуючи останній період функціонування вітчизняного фондового ринку, можна зробити висновок про наявність позитивних тенденції в розвитку ринку. Цьому сприяла інфраструктура фондового ринку, яка, незважаючи на складність та суперечність економічних процесів, що активно проходять в Україні, має схильність до розвитку та зростання. За останніми наявними даними частка операцій з цінними паперами, які вільно обертаються на фондовому ринку, не перевищує 10,96% від його загального обороту. Упевнено першість можна віддати саме ринку державних цінних паперів. Так у січні – червні 2012 року Міністерством фінансів України було розміщено ОВДП на суму 28 923,8 млн. грн., 2 112,5 млн. дол. США та 316,6 млн. євро. А загальний обсяг ОВДП, що перебувають в обігу, за станом на 01.07.2012 становив 187 745,0 млн. грн. (на 01.07.2011 – 156 530,0 млн. грн.) [1].

Згідно з офіційними даними, на організованому вторинному ринку державних цінних паперів обсяг укладених угод за січень – червень 2012 року становив 60 604,6 млн. грн., тоді як за відповідний період 2011 року – 39 189,3 млн. грн. Середньозважений рівень дохідності, за яким укладалися ці угоди, коливався в межах 11,11% – 12,87%, а в аналогічному періоді 2011 року – від 8,46% до 9,49% [1].

Незважаючи на певне збільшення частки операцій з цінними паперами, здійснюваних на біржовому ринку, є всі підстави вважати, що фондовий ринок залишається надзвичайно закритим: приблизно 89% усіх операцій на ньому здійснюються в так званому приватному режимі. Крім того, дефіцит цінних паперів, що вільно обертаються на ринку, та операцій з ними перешкоджає встановленню об’єктивної вартості та дохідності вітчизняних цінних паперів. Це робить неможливим активне використання цінних паперів як поширеного інструменту ліквідної застави, звужуючи можливості під час рефінансування банків та здійснення операцій на відкритому ринку.

Отже, у сучасному розвитку фондового ринку існує ряд проблем, які не здатні до саморегулювання ринковим механізмом, а потребують активізації державного регулювання:

- політична нестабільність в країні, що посилює недовіру інвесторів;

- відсутність достатньої кількості кваліфікованих фахівців;

- відсутність єдиного державного органу, який би регулював та здійснював прямий вплив на ринок [3].

- невідповідність біржової торгівлі світовим тенденціям;

- недостатня капіталізація фондового ринку;

- недостатня прозорість українського фондового ринку;

- відсутність привабливого інвестиційного та підприємницького клімату в країні;

- проблема захисту права власності [2].

Отже, доцільно запропонувати комплекс заходів з реформування, які будуть спрямовані на подолання існуючих проблем розвитку вітчизняного фондового ринку та забезпечення його ефективного функціонування:

- підвищити капіталізацію та ліквідність організованого ринку цінних паперів;

- створити універсальну національну біржу, яка буде діяти на принципах регульованих ринків ЄС і здатна інтегруватися у світовий фінансовий простір;

- підвищити прозорість операцій на фондовому ринку та інформації емітента щодо свого фінансового стану та результатів діяльності згідно з вимогами Міжнародної організації комісій з цінних паперів та Директивами Європейського Союзу;

- удосконалити інституційну структуру ринків капіталу з метою диверсифікації ресурсної бази та залучення збережень населення;

- узгодження вітчизняного законодавства з міжнародними стандартами і сучасними вимогами розвитку фінансових відносин; підвищення вимог до корпоративного управління; чітке визначення прав і обов'язків емітентів та інвесторів.

Таким чином, формування цивілізованого фондового ринку в Україні є центральною ланкою ринкових перетворень, що сприятиме оздоровленню економіки України, інвестуванню її стрижневих областей і об'єктів, прискоренню процесу приватизації державного майна. Подальші дослідження повинні бути проведені в області законодавства, що регулює фондовий ринок і систему захисту прав інвестора, а також політики держави на фондовому ринку, яка повинна бути узгоджена з іншими впроваджуються механізмами регулювання економіки в країні.

Список використаної літератури:

1.Динаміка показників фондового ринку// Вісник Національного банку України, № 9 – 2011 с.- 43

2. Кравченко, Ю.Я.Фондовый рынок [Текст] : К.: КНТ, 2008. - 320 с.

3. Фондовий ринок України: проблеми, тенденції та перспективи // Цінні папери України. – 2010. – № 4 (598). – С.4-6.