К.е.н., доцент Слободяник Н.П., Чорненька М.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Перспективи впровадження системи «точно в термін» на вітчизняних підприємствах

На сучасному етапі розвитку економіки перед вітчизняними підприємствами досить жорстко стоїть питання щодо нестачі оборотних активів, насамперед, у зв’язку зі значним відволіканням фінансових ресурсів у формування та зберігання запасів. Наприклад, за три квартали 2011 року обсяги товарно-матеріальних запасів підприємств України зросли з 279415,7 до 307734,0 млн. грн. або на 10,1 %. В таких умовах досить часто відбувається обмеження виробництва, що, в свою чергу, призводить до зниження прибутків, а інколи і до збитків. Саме тому актуальним питанням нині є впровадження в Україні сучасних підходів до управління запасами на підприємствах, які уже досить давно знаходять застосування за кордоном та довели свою ефективність. Одним із таких підходів є система управління запасами «точно в термін».

Дослідженням закордонних систем управління запасами та перспектив їх застосування на підприємствах України займалися Бондаренко В., Гвоздьов С., Гірна О., Литвинець Л. [1-4]. Проте, на сьогодні так і не вироблено ефективних механізмів їх впровадження на вітчизняних підприємствах. Тому метою даної роботи є розгляд можливостей застосування системи «точно в термін» на українських підприємствах, проблеми її впровадження у виробничий процес та переваг, які досягаються при цьому.

Система постачання «точно в термін» (just-in-time, JIT), яку ще називають концепцією «0 запасу» ― це система організації постачання, яка грунтується на синхронізації процесів доставки матеріальних ресурсів у необхідній кількості й на той момент, коли ланки логістичної системи їх потребують, з метою мінімізації витрат, пов’язаних із створенням запасів. Дана система була розроблена в японській автомобільній компанії Тойота в кінці 50-х років ХХ ст. Причиною того, що японці прийшли до цієї ідеї є перенаселеність країни з обмеженими ресурсами. В Японії «брак» рахується необґрунтованими витратами, а запаси – втратами тому, що вони займають простір і зв’язують ресурси. Система «точно в термін» - це філософія, яка охоплює кожен аспект виробничого процесу – від розробки і продажу продукції до після продажного обслуговування. Для того, щоб система дала результати, мають бути поставлені та досягнуті додаткові цілі, а саме: виключення збоїв і порушень у всіх процесах виробництва; зведення до мінімуму запасів; усунення всіх необґрунтованих запасів [5].

В цілому система поставок JIT дозволяє уникнути проблеми перевиробництва, зменшити до мінімально можливого рівня матеріальні запаси і усунути необгрунтовані витрати на складське зберігання. Подібна система крім усього іншого дозволяє організувати виробництво з мінімумом дефектів. Нарешті, при здійсненні поставок «точно в термін» компанії завжди прагнуть збільшити якість виробництва, весь час шукають нові шляхи, які дозволять їм працювати ефективніше. До переваг відносять:

- зменшення термінів виробництва кінцевого виробу;

- скорочення витрат на зберіганні товару;

- більш висока гнучкість при зміні товару;

- більш висока продуктивність ;

- скорочення термінів підготовки до виробництва;

- покращений контроль якості;

- більш рівномірні графіки виробництва;

- мінімум необов'язкової роботи;

- мінімум збоїв на виробництві;

- низька ймовірність надвиробництва;

До недоліків варто віднести:

- зростаючі транспортні витрати. Може виявитися дешевше зберігати товар на складі, ніж постійно доставляти;

- економічна ситуація, наприклад, стрибки цін на нафту можуть зруйнувати всю систему відразу;

- залежність від постачальників;

- додаткова робота, яку постійно необхідно проводити при розвантаженнях;

- можливість простоїв серед робітників;

- не так просто організувати дану систему. Потрібен хороший менеджмент.

Стратегія JIT не є універсальною і застосовується не завжди, тому що її реалізації стають на заваду такі важливі чинники, як незадовільна якість продукції, порушення термінів постачання й оплати за товар, помилки і збої в передачі інформації між замовником і постачальниками. Тому величезні витрати, пов’язані з реалізацією методу закупівель «точно в термін», ефективні тільки в стабільно працюючих економічних системах за умови довгострокових господарських зв’язків. Нарешті, підвищення цін на транспортні витрати може призвести до того, що Just-in-time виявиться неефективною системою для якогось конкретного випадку. Цілком можлива ситуація, коли вигідніше буде зберігати товар на складі, ніж постійно довозити його (тут відразу ж варто відзначити ще один важливий момент, чому поставки точно-в-строк зародилися саме в Японії - відстані в цій країні набагато менші, ніж ті, які змушені проходити постачальники з Європи та Америки) [3].

Першим виробником в Україні, який перейшов на систему «точно в термін» є ЗАТ «Чумак». Також серед українських компаній, які практикують систему «точно в термін» можна виділити такі, як «Сармат», ЗАТ «АВК», «Торговий дім Харківський жиркомбінат», «Торговий дім Львівський жиркомбінат», «Агрокосм», «Кримський ТИТАН», «Сан Інтербрю Україна», «Ніссан Мотор Україна», «Криворізький завод гірничого обладнання», «Крафт Фудз Україна», горілчаний завод «Неміров». Запровадження системи «точно в термін» на вище вказаних підприємствах призвело до випуску виробничих партій невеликого розміру, скорочення часу підготовки до виробництва та обмеження обсягу незавершеного виробництва.

Отже, розглянувши найбільш поширену у світі концепцію управління запасами «just in time», можна зробити висновок, що вона має ряд переваг порівняно із традиційними підходами, тому є доцільним її впровадження на вітчизняних підприємствах. Проте, на перешкоді цьому стоять такі проблеми як низька надійність постачальників, недостатня кваліфікація управлінського, основного та обслуговуючого персоналу, застарілість технічної та технологічної бази. Тому для забезпечення успішного впровадження розглянутої системи до управління запасами на підприємствах України необхідно розв’язати проблему надійності та якості постачання шляхом встановлення зв’язків з широким колом постачальників або забезпечення завершеного виробничого циклу.

Література

1. Бондаренко В.А. Коммерческая логистика/ Бондаренко В.А., Федько В.П. К: Март ИКЦ, 2008. – 304с.

2. Гвоздьов С. Типові проблеми промислового підприємства/ Гвоздьов С.// Києво-Могилянська Бізнес Студія. – 2009. – № 11. – С. 14-16.

3. Гірна О.Б. Логістика виробництва і транспортні процеси: прикладні аспекти/ О.Б. Гірна, І. Петецький. Л: Національний університет “Львівська політехніка”, 2011. – С. 41-46.

4. Литвинець Л.Ф. Оптимізація товарно-матеріальних запасів як інструмент управління оборотним капіталом/ Литвинець Л.Ф. // Харчова промисловість. – 2008. - № 7. - С. 160 – 163.

5. Васюк І.В. Зарубіжний досвід впровадження маркетингових логістичних концепцій на підприємстві/ І.В. Васюк // ПВНЗ «Буковинський університет». – Чернівці, 2011. – С. 163-173.