К.е.н., доц., Захарченко Л.А., магистрант, Фоменко
Л.В.
Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова, Україна
Вибір та обгрунтування
управлінських технологій для підприємств зв’язку
Віддаючи належне популярності використання категорії «управлінські
технології» у бізнесовій практиці, відмітимо значну розбіжність підходів до
трактування їх сутності фахівцями з управлінського консультування, професійними
менеджерами і керівниками підприємств та науковцями, що опікуються проблемами
управління розвитком підприємств. Пануюче різноманіття авторських підходів до
визначення суті управлінської технології обумовлює доцільність їх узагальнення,
зокрема у три групи. По-перше, управлінська технологія розглядається як
технологія прийняття управлінських рішень, що передбачає аналіз управлінських
проблем, порівняльну характеристику альтернатив їх розв’язання, обґрунтування
вибору та визначення механізму реалізації управлінських дій). По-друге,
управлінська технологія трактується к процес поділу управління на окремі процедури
і операції для подальшої регламентації виконання окремих завдань з метою
ефективного досягнення встановлених цілей підприємства. По-третє, управлінська
технологія являє собою послідовність виконання управлінських функцій
(планування, організація, мотивація, контроль), методів і процесів управління з
метою оптимізації управлінського впливу для досягнення загальних та конкретних
цілей організації.
Дослідження
наукової та професійної літератури з управління підприємством та його
розвитком, дозволяє констатувати наявність серйозних прогалин у теоретико-
методологічному підґрунті управління розвитком підприємства, визначенні
концепцій, методів та технологій, що забезпечують досягнення цілей розвитку. У
науковому просторі залишаються не достатньо дослідженими питання сутнісної
управлінських технологій, їх семантичного співвідношення із технологіями
управління. Потребують уточнення змістовні характеристики окремих управлінських
технологій з метою виявлення механізму їх впливу на розвиток підприємства.
Таким чином, створення алгоритму
вибору УТ, адаптація управлінської технології до діяльності галузевої компанії,
з урахуванням вимог ринкових відносин, є актуальним науковим і практичним
завданням. У цій роботі вибір та обгрунтування управлінської технології здійснюється
для використання на підприємствах зв’язку.
На сучасному етапі розвитку
економіки в умовах зростаючого впливу факторів інформатизації й
інтелектуалізації суспільства пред'являються більш високі вимоги до управління
діяльністю операторів зв'язку. Виникає об'єктивна необхідність пошуку нових
підходів, інструментів та методів інформаційного забезпечення управління
підприємствами. Відчувається необхідність впровадження інтегрованих систем
інформаційно-аналітичної та методичної підтримки управління усіма
функціональними сферами діяльності операторів зв'язку. Сфера зв'язку, яка
відіграє важливу роль у функціонуванні економіки країни, побудові національної
та глобальної інформаційної інфраструктури, прискоренні інтеграційних процесів
у світі та задоволенні потреб населення в інформаційному та товарному обмінах,
потребує сьогодні значної реорганізації системи управління.
У науковій літературі описані і у
світовій практиці широко застосовуються десятки різних по функціональності
управлінських технологій (УТ). Функціональність використовуваних в компанії УТ
відбивається через ефективність функцій управління, що реалізовуються ними. Як
правило, частина функцій в управлінні реалізується не повною мірою. Тому
важливо визначити УТ, котрі зможуть реалізовувати необхідні функції управління
з урахуванням цілей, проблем і можливостей підприємств зв’язку, а також з
урахуванням специфіки галузі зв’язку.
Нині вибір УТ для підприємств зв’язку
здійснюється із залученням консалтингових фірм. Внаслідок відсутності методик,
що на практиці реалізовуються, способів, алгоритмів по вибору УТ, топ-менеджери
компанії самостійний вибір УТ не здійснюють. Існуючі наукові знання про УТ не є
єдиною впорядкованою системою знань, що ускладнює проведення оцінки
функціональних можливостей управлінських технологій, необхідних в ринкових
умовах, не дає можливості оцінити здатність адаптації УТ до галузевої специфіки
компанії.
Не кожна УТ може бути ефективно
використана і адаптована до діяльності конкретного підприємства, оскільки вони
всі різні, а значить мають специфічні динамічні умови внутрішнього і
зовнішнього середовища.
Звідси, виникає потреба у
вирішенні питань вибору та обгрунтування УТ на галузевих підприємствах і в компаніях
з метою підвищення ефективності їх виробничо-господарської діяльності.
На нашу думку, для подальшого розвитку та
впровадження УТ в діяльність підприємств зв’язку необхідно проведення таких дослідженнь:
1. Розробка алгоритму вибору УТ,
заснованого на поетапній оцінці можливості і необхідності застосування УТ в
компанії. Для цього буде використано п'ять критеріїв: достатність інформації
про УТ; можливість здійснення загальних функцій управління; можливість
реалізації УТ на різних рівнях управління; можливість реалізації УТ в сферах
управління компанією; можливість впровадження УТ в компанії з урахуванням
галузевих особливостей; можливість впровадження УТ з найменшими витратами.
2. Формулювання принципів впровадження
УТ, які регламентуватимуть вимоги до компонентів управлінських технологій.
Наукова і практична значущість даного
дослідження полягає в необхідності розвитку інструментарію ефективного управління
підприємствами зв’язку і можливості його застосування в практичній діяльності.
Практична реалізація результатів
досліджень необхідна науковим структурам, що вивчають питання менеджменту,
теорії організації і ефективності ухвалення управлінських рішень, і компаніям,
що надають послуги зв’язку, для розробки і реалізації стратегічних напрямів
розвитку.