Ор’єва К.В.

Національна металургійна академія України

АНАЛІЗ СТАНУ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В ДИНАМІЧНИХ УМОВАХ ФУНКЦІОНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ТРУБНОЇ ПІДГАЛУЗІ МЕТАЛУРГІЇ

Серед інших підгалузей металургії в Україні трубна є найбільш складною з точки зору впливу на її діяльність динаміки бізнес-середовища. Будучи четвертим переділом металургії трубна підгалузь відчуває тиск не тільки зовнішніх по відношенню до металургії факторів, але й внутрішньогалузевий тиск від змін в самої металургії.

Найбільшим фактором нестабільності української трубної підгалузі є невідповідність динаміки ринку напівфабрикатів для трубної промисловості (заготівки і штрипсу) та ринку трубної продукції. Ринок напівфабрикатів є динамічним, постійно кардинально змінюються обсяг попиту і ціни на металопрокат. Коливання цін на металопрокат в межах одного місяця може змінюватися у діапазоні 20-40%. Наприклад, до кризи ціни на металопродукцію з 2002 року до середини 2008 року збільшилися у 6 разів, впали у період кризи в 3-3,5 рази, збільшилися протягом трьох років кризи в 1,5 рази [5]. Відповідно до коливання цін змінюється і обсяг попиту. Серед інших факторів дестабілізації української трубної підгалузі металургії слід виділити наступні [1, 3, 4]:

– значна залежність учасників галузі від постачальників трубної заготівки і штрипса;

– значна газомісткість виробництва труб і напівфабрикатів;

– значна кореляційна залежність між розвитком нафто-, газодобувних, будівельних ринків і трубної підгалузі металургії;

– сезонна залежність обсягів попиту на труби;

– значний вплив виробників БРІК на обсяги виробництва та цінові коливання у металургійній галузі і трубній підгалузі;

– скорочення ринку під впливом технологій заміщення металевої продукції полімерними аналогами;

– внутрішньогалузевий перерозподіл попиту від безшовних труб у бік зварних;

– спостерігається тенденція розвитку технологій зменшення переділів у трубній підгалузі;

– відбувається наближення стандартів виробництва труб до стандартів споживачів;

– енергетична криза спричинила розвиток виробництва труб з більш міцними механічними властивостями;

– спостерігається світова тенденція закритості внутрішніх ринків труб тощо.

Одночасна дія перелічених факторів призводить до суттєвих оперативних змін у інвестиційній привабливості виробників – рентабельність і обсяги продажів підприємств трубної підгалузі металургії мають значні коливання, що призводить до нестабільності показників інвестиційної вартості активів цих підприємств.

Такі умови динамічності бізнес-середовища підприємств трубної підгалузі металургії накладають додаткові умови на процеси прийняття та імплементації стратегічних рішень, які вже не можуть бути виконані в межах традиційного підходу до стратегічного управління. Авторське бачення цієї проблеми наведено у таблиці 1.

В українській трубній підгалузі спостерігаються загальносвітові тенденції погіршення успішності стратегічного управління – всього лише 10% організацій реалізують свою стратегію на практиці. Це у першу чергу пов’язано із недоліками самого процесу стратегічного управління, зокрема, всього лише 5% робітників розуміють стратегію підприємства, 25% менеджерів мають систему мотивації, пов’язану із стратегією, 85% організацій витрачають не більше однієї години на місяць на обговорення стратегії, а у 60% організацій фінансове планування не пов’язане із стратегією [2].

Таблиця 1

Аналіз невідповідності традиційного стратегічного управління динамічним умовам функціонування

підприємств трубної підгалузі металургії України

Характеристики традиційного стратегічного управління	Суть невідповідності характеристики динамічним умовам функціонування підприємств трубної підгалузі металургії України
1. Стратегія – єдиний (безальтернативний) інструмент досягнення стратегічної мети.	Динамічні умови функціонування підприємств трубної підгалузі вимагають перманентного контролю відповідності прийнятої стратегії змінним умовам зовнішнього середовища і зміни її у разі необхідності. Наприклад, швидкі цінові зміни на ринку напівфабрикатів змінюють рентабельність і пріоритетність ринків збуту. Це у свою чергу вимагає переорієнтації стратегії, зміни її у відповідності до нових умов. У сукупності це передбачає альтернативність формулювання стратегії в залежності від умов зовнішнього середовища.
2. Стратегія має єдиний логічний шаблон і форму свого представлення.	Багатоаспектність сучасної діяльності підприємств трубної підгалузі вимагає залучення у процес досягнення стратегічної цілі широкого кола працівників, що в свою чергу повинно передбачати деталізацію стратегії для кожного окремого працівника і персоніфікацію її представлення у формі, яка буде зрозуміла цьому працівнику.
3. Стратегічне мислення – прерогатива топ-менеджменту.	Сучасні технології стратегічного управління демонструють ефективність залучення працівників підприємств не тільки на стадії реалізації стратегії, а й на стадіях її розробки, що робить необхідним формування відповідного стратегічного мислення на всіх ланках системи управління підприємством.
4. Стратегічна відповідальність лежить на топ-менеджменті.	Незацікавленість у стратегічній діяльності і у досягненні стратегічної цілі з боку рядових працівників не тільки спричиняє опір у реалізації прийнятої стратегії, а й ускладнює і гальмує її вдосконалення, перешкоджає використанню потенціалу працівників при прийнятті та імплементації стратегічних рішень.

Необхідність відходу в межах трубної підгалузі від традиційної системи стратегічного управління підкріплюється зрушенням базових методологічних установ стратегічного управління – змінюється характер цілеспрямованості стратегічного управління, змінюється розуміння сутності і наповнення базових процесів стратегічного управління, розширюється апарат інструментарію стратегічного управління, змінам піддається і технічна організація процесу стратегічного управління. Все більше успіх підприємств трубної підгалузі пов’язують із активною участю рядових працівників у стратегічному управлінні. Все частіше в межах трубної підгалузі металургії процеси стратегічного управління будують за принципами запропонованими Д. Нортоном і Р. Капланом в рамках концепції управління організацією, орієнтованою на стратегію [2], яка передбачає поширення процесу стратегічного управління всією організацією, розробку системи цільових показників для кожного працівника з метою досягнення підприємством встановленої стратегічної цілі.

Так, наприклад, якщо у 2006 році Корпорація «Інтерпайп» розробляла стратегію за загальними методиками стратегічного управління, то вже при розробці стратегії на 2008-2012 рр. вона застосовувала методологію, наближену до ідеології стратегічно-орієнтованого управління. Методологію стратегічно-орієнтованого управління використовують й інші підприємства галузі – Сентравіс, Авісма, Луганський трубний завод, Харцизький трубний завод тощо.

Незважаючи на прогресивність запропонованої Д. Нортоном і Р. Капланом методології, вона має значні обмеження і недоліки, які вже давно обговорюються у наукових та бізнес-колах. Через це концепція Нортона-Каплана може бути рекомендована як один із механізмів імплементації стратегії, але не як інтегральна модель здійснення повного циклу стратегічного управління – від прийняття до імплементації стратегії.

Узагальнюючи вищенаведене можна стверджувати, що сучасні підприємствах трубної підгалузі металургії України не мають інтегральної методики повноцінного здійснення стратегічного управління. Розробка такої методики, яка відповідала би вимогам сучасного динамічного бізнес-середовища і одночасно була б пристосована до конкретних умов трубної підгалузі металургії України є однією з актуальних і невирішених наукових задач.

Література:

1. Афонин С.З., Астраханцев В.В. Конкурентоспособность продукции черной металлургии // Сталь. – 1993. – № 2. – С. 84-88.

2. Каплан Р. Организация, ориентированная на стратегию. Как в новой бизнес-среде преуспевают организации, применяющие сбалансированную систему показателей / Пер. с англ. – М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2004. – 416 с.

3.  Макогон Ю.В. Криза у світовій економіці: стратегічні пріоритети металургії України / Макогон Юрій Володимирович, Шпундра Микола Григорович // Стратегічні пріоритети. – 2009. – №1(10). – С. 86-95.

4. Схема развития черной металлургии Украины до 2010 г.: Никопольский Южнотрубный завод. Отчет УКРГИПРОМЕЗА – Васильковка: Васильковская райтипография, 1994. – 52 с.

5. LME Steel Billet price graph 01.07.2008-31.07.2012 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.lme.com/steel/steel_price_graphs.asp.