Магістр обліково-фінансового факультету, Скнар Л.В.

К.е.н., доцент кафедри менеджменту організацій та права, Кравчук Л.С.

Миколаївський національний аграрний університет, Україна

ІНСТИТУЦІОНАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

На сучасному етапі розвитку перед кожним сільськогосподарським товаровиробником постає завдання – забезпечення ефективного та раціонального функціонування. Однак, оперативний та економічно доцільний вихід вітчизняної сільськогосподарської продукції на міжнародні ринки перебуває під дією численних факторів. Одним із них є формування повної, правдивої та неупередженої інформації про витрати на виробництво та реалізацію сільськогосподарської продукції .

Різні аспекти вдосконалення розподілу витрат аналізували у своїх наукових працях такі вчені, як Л.В. Кузьменко, А.І. Тредісова, Ф.Ф. Бутинець. Але не зважаючи на значну кількість робіт з даної тематики, деякі питання є, на нашу думку, недостатньо дослідженими і потребують подальшого вивчення. Зокрема, це стосується комплексного підходу до калькулювання собівартості сільськогосподарської продукції на основі конкретних адаптаційних методів.

Метою дослідження є окреслення можливості мінімізації витрат на виробництво та реалізацію сільськогосподарської продукції шляхом вибору раціонального методу їх обґрунтування.

Управління витратами є підґрунтям функціонування кожного сільськогосподарського підприємства, тому вибір раціонального методу його реалізації є основним завданням оперативного впровадження.

Одним з найпростіших способів підрахунку витрат на підприємстві є калькуляція собівартості на основі повної вартості (Absorption Costing). Вона передбачає, що до собівартості продукції входять усі затрати, пов’язані з процесом виробництва, тобто такі як прямі матеріали, пряма заробітна плата, інші прямі витрати, накладні загальновиробничі витрати. Однак, даний підхід унеможливлює розрахунок витрат на кожний конкретний продукт, ускладнюючи цим процес прийняття управлінських рішень.

Протилежним попередньому методу є метод прямих витрат (Direct costing). Особливістю даного методу є формування собівартості продукції під дією змінних та з урахуванням постійних витрат. Змінні витрати – це витрати, які будуть понесені у повній відповідності до кількості виробленої продукції. Так, до виробничої собівартості продукції належать прямі матеріали, пряма заробітна плата і частина загальновиробничих витрат, які є змінними. Постійні витрати – це витрати, величина яких не залежить від кількості продукції, тобто вони не входять до складу собівартості продукції, а вважаються витратами періоду. Такий розподіл дає можливість чітко оцінити поточний стан підприємства, полегшує визначення рівня беззбитковості, допомагає в питаннях конкурентного планування.

Крім того, калькуляція собівартості за змінними витратами є необхідним доповненням калькуляції повних витрат, яку використовують, в першу чергу, для прийняття управлінських рішень щодо планування прибутку.

Порівняємо дані методи шляхом їх впровадження в практичну діяльність на конкретному підприємстві у галузі тваринництва за допомогою таблиці 1.

Таблиця 1

Визначення прибутку за різних систем розподілу витрат у галузі тваринництва ТОВ «Надбузьке» Миколаївського району

Системи калькуляції	Продукція, ц		Витрати, грн	Ціна, грн/ц	Виручка, грн	Прибуток, грн
	вироблено	реалізовано
Повних витрат	176	92	119181,40	1325	121900	2718,60
Змінних витрат	176	92	137175,00			-15275,00

Аналіз розрахункових даних таблиці дає змогу зробити висновок про те, що використання різних систем калькуляції призводить до різних результатів. Так, різниця в отриманому прибутку зумовлена різною сумою витрат, віднесених на собівартість реалізованої продукції. При цьому, якщо б кількість виготовленої і реалізованої продукції була б однакова, то фінансовий результат теж був би одним.

Система повних витрат передбачає зарахування до складу собівартості тієї частини постійних витрат, яка відповідає кількості фактично реалізованої продукції, тобто на основі попередніх даних маємо:

Змінні витрати (176 ц ∙ 112,40 грн/ц) = 19,78 тис. грн

Постійні витрати (37700 грн ∙ 176 ц ) ∙ 92 = 19,78 тис. грн

За системою змінних витрат на собівартість відносять усю суму періоду (37700 грн).

 За дослідженням Кузьменка Л.В. різниця суми фінансового результату за даними системами калькуляції залежить від співвідношення виготовленої і реалізованої продукції [3]:

1) якщо кількість виготовленої продукції однакова, то величина прибутку буде однакова за системою як повних, так і змінних витрат;           

2) якщо кількість виготовленої продукції більша, ніж реалізованої, то прибуток за системою змінних витрат менший, ніж за системою повних витрат;

3) якщо кількість виготовленої продукції менша ніж реалізовано, то прибуток за системою змінних витрат буде більший ніж за системою повних витрат.

Однак, доцільно використовувати систему обліку і калькуляції за змінними витратами, оскільки вона:

1) скорочує обліковий процес (а також нормування і планування) витрат і калькулювання, так як постійні витрати не розподіляються між видами продукції;

2) сприяє встановленню взаємозв’язку витрат, обсягу виробництва і прибутку;

3) більш точніше визначає фінансовий результат за принципом «витрати-доходи»;

4) надає більш повну інформацію для раціонального прийняття управлінських рішень.

Проаналізувавши вище зазначене, можна зробити висновок про те, що управління витратами на основі калькуляції за системою змінних затрат створює достовірні й надійні інформаційні масиви для прийняття управлінських рішень у процесі поточної виробничо-фінансової діяльності господарства.

Проведене дослідження витрат на виробництво та реалізацію сільськогосподарської продукції на основі двох систем калькуляції, дає змогу зробити висновок про те, що необхідною умовою ефективного управління є вибір доречного методу їх розподілу. Розроблена практична модель на прикладі конкретного сільськогосподарського підприємства дає змогу говорити про те, що використання різних систем калькуляції призводить до різних результатів. Тому необхідним є вибір конкретної одиничної моделі, яка б забезпечувала центри відповідальності повною, правдивою та своєчасною інформацією щодо формування собівартості продукції та змін у її складі. Нами запропонована модель розподілу витрат - калькулювання за змінними витратами.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гоменюк М.О. Вдосконалення управління витратами у сільськогосподарських підприємствах [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.agrosvit.info.

2. Клименко А.А. Управління витратами на сільськогосподарських підприємствах [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua.

3. Кузьменко Л.В. Фінансовий менеджмент [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.bookz.com.ua/10/index.htm.