Н.М.Мезенцева к.е.н., доцент кафедри обліку та менеджменту

Криворізького факультету ДВНЗ «ЗНУ»

Т.Г.Нікульникова к.е.н., доцент кафедри обліку та державного фінансового контролю Криворізького економічного інституту ДВНЗ «КНУ»

УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ДЕБІТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ

Дебіторська заборгованість впливає на фінансовий стан підприємства. Значне збільшення її в оборотних активах може свідчити або про неефективну кредитну політику підприємства до покупців, або про збільшення обсягів реалізації,або про неплатоспроможність покупців. Зменшення заборгованості за рахунок скорочення періоду її погашення позитивно характеризує управління дебіторською заборгованістю. Аналіз показників, які характеризують стан заборгованості, дає змогу визначити основні завдання політики управління нею. Сучасні форми управління заборгованістю передбачають прискорене переведення дебіторської заборгованості в інші форми оборотних активів підприємства.

Основними формами реінвестування дебіторської заборгованості є: факторинг, вексельна форма, форфейтинг. Однією з основних функцій управління дебіторської заборгованості є створення ефективної системи контролю за її рухом та своєчасною інкасацією. Поява великої дебіторської заборгованості призводить до зниження платоспроможності підприємства.

Для задоволення потреб управління в інформації аналітичний облік розрахунків з покупцями повинен бути організований за центрами відповідальності. Для ведення аналітичного обліку за центрами відповідальності необхідно: визначити центри відповідальності на підприємстві; надати повноваження посадовим особам, які керують центрами відповідальності, визначити їх обов’язки;розробити робочий план рахунків аналітичного обліку; розробити форми внутрішньої звітності для проведення оцінки діяльності центрів відповідальності, наприклад відділ, маркетингу та збуту. Розглядаючи розрахунки з покупцями, проблеми платежів, потрібно звернутись до міжнародного досвіду, який свідчить про необхідність застосування факторингу, що дозволяє постачальнику того чи іншого товару отримати платіж одразу за фактом відвантаження продукції покупцю. При цьому така схема розрахунків призводить до скорочення потреб у вільних зворотних коштах,а також дає можливість постачальнику в стислий термін отримати кредит шляхом перенадходження несплачених грошових вимог.

Факторингові операції дозволяють постачальнику мінімізувати або зовсім зняти з себе всі комерційні ризики,що дозволяє отримати постачальнику всі умови для нормальної комерційної діяльності, що сприяє прискоренню оборотності засобів і зростання прибутку. Факторинг є більш ефективним засобом, ніж короткострокове кредитування, оскільки шляхом фінансування зворотного капіталу суб’єктів господарювання забезпечує клієнтам зниження ризику при здійсненні розрахунків,підвищення ліквідності активів, платоспроможності та рентабельності.

Факторингові операції виступають засобом, що сприяє росту нових фірм, зміцненню зв′язків між постачальниками і покупцями, насиченості товарних ринків конкурентоспроможної продукції. Дана операція передбачає прийняття фактором ризику виконання таких вимог та надання послуг з інкасації цих вимог та надання послуг з адміністративного управління вказаними вимогами.

Під адмініструванням дебіторської заборгованості розуміється здійснення фактором обліку і управління дебіторською заборгованістю за контрактами, що знаходяться на факторинговому обслуговуванні у тому числі: ведення загального обліку прав вимог (накладних), щоденний контроль за станом дебіторської заборгованості, спеціальні процедури інформування (повідомлення) дебітора про строки оплати його заборгованості за отриманий товар, ведення реєстрів обліку розрахунків за відвантажений товар, контроль за своєчасним та повним погашенням дебітором заборгованості згідно контракту (надання послуг).

Постачальник отримує певну суму безпосередньо від факторингової фірми, яка її обслуговує в момент відвантаження товару покупцеві до оплати її покупцем і лише частину суми виплачується в ході певного обумовленого в договорі строку. Неповна оплата рахунків в момент їх придбання служить для факторингової фірми гарантією від можливих збитків в зв’язку з будь-якими обставинами. Також банк-фактор в рамках здійснення факторингових операцій, крім надання кредиту, здійснює повне факторингове обслуговування, бухгалтерське, інформаційне, збутове, страхове, юридичне, яке включає обробку рахунків клієнта, контроль за виконанням строків платежів, фінансові консультації, захист інтересів клієнта при неплатоспроможності його боржників, що є відмінною рисою даного виду операції.

На відміну від банківського кредитування при факторинговому обслуговування постачальник не несе такі витрати:

- відсотки за користування кредитом;

- витрати по оформленню кредиту, включаючи реєстрацію і страхування застави, оплату робочого часу співробітників на оформлення і підготовку документів для кредитного відділу і таке інше, комісії за надання кредиту;

- витрати на екстрену мобілізацію грошових коштів при настанні терміну погашення кредиту або виплати відсотків, включаючи упущену вигоду, пов'язану з висновком цих засобів з обороту;

- у зв'язку з тим, що кредит береться на фіксований термін (як правило, перевищуючий термін товарного кредиту), а факторингове обслуговування припускає стягування плати лише за термін товарного кредиту, фактична плата за кредит буде вищою, ніж при факторинговому обслуговуванні;

Таким чином, результатом застосування факторингу в торговий процес постачальника стає прискорення обігу коштів і, отже, скорочення потреби в них. Оскільки при фінансуванні постачальника в рамках факторингу останній фактично не стає позичальником і в його балансі не виникає кредиторська заборгованість.