Економічні науки / 7.Облік і аудит

к.е.н., доц. Даценко А.В., Таранюк К.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ОСОБЛИВОСТІ КОНТРОЛЮ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Загальна величина власного капіталу підприємства, який охоплює його нерозподілений прибуток, статутний, додатковий, резервний та інші види капіталу, є основним джерелом формування та збільшення обсягів активів підприємства. Ось чому на сучасному етапі одним із елементів управління власним капіталом є розвиток системи контролю його інвестування, накопичення і використання, що обумовлює актуальність теми.

Власний капітал – як об’єкт контролю – досліджувало багато науковців: С.В. Бардаш, Н.Г. Виговська, Л.В. Дікань, Р.О. Костирко, Є.В. Мних, А.Б. Педько, О.Є. Попов, однак у їхніх працях контроль розглянуто як функцію управління загалом, контроль капіталу, контроль економічного потенціалу підприємства, а не безпосередньо власного капіталу.

Метою даної роботи є обґрунтування побудови на підприємстві ефективної ланки внутрішнього контролю власного капіталу.

Відповідно до мети були поставлені такі завдання: розкрити основні завдання контролю власного капіталу; навести порушення та недоліки, які виявляються у процесі контролю власного капіталу; запропонувати шляхи удосконалення звітності із власного капіталу.

Створюючи систему контролю власного капіталу на підприємстві, необхідно чітко встановити його завдання. Тому до основних завдань процесу контролю власного капіталу можна віднести: визначення фактичного стану об’єкта дослідження на певний момент; перевірка складу та структури джерел фінансування (власного капіталу) стратегічним напрямкам розвитку підприємства, обсягам та видам його діяльності; контроль операцій, спрямованих на формування джерел утворення грошових коштів; контроль оптимізації вартісної структури капіталу, виходячи з потреб підприємства у створенні додаткових джерел фінансування; контроль доходів і витрат як наслідку залучення і використання капіталу підприємства загалом та за окремими операціями; організація моніторингу показників фінансової стійкості, платоспроможності та рентабельності власного капіталу з метою мінімізації фінансових ризиків та запобігання банкрутству; забезпечення виконання управлінських рішень стосовно формування, розміщення і використання капіталу, своєчасне усунення відхилень у ході виконання цих рішень, запобігання кризовим ситуаціям і банкрутству підприємства [3, c.176]. Розкривши основні завдання власного капіталу, слід навести основні порушення та недоліки контролю власного капіталу, які спостерігаються при виконані даних завдань: не створення резервного капіталу (який передбачено в установчих документах); не приведення у відповідність розміру статутного капіталу до розміру чистих активів у встановлений законодавством час; несвоєчасне погашення вилученого та неоплаченого капіталу; відсутність розробок у галузі формування облікової політики, внутрішнього документування та звітності за операціями власного капіталу [2, c. 67].

З метою покращення стану контролю за власним капіталом слід провести заходи, які спрямовані на удосконалення звітності. Так, виходячи із складових власного капіталу, доцільно використовувати форми первинних документів для повного і розширеного обліково-інформаційного забезпечення власного капіталу. До типових форм внутрішніх первинних документів з обліку складових власного капіталу можна віднести: реєстр власників підприємства; акт вилучених часток власного капіталу; реєстр заборгованості по внесках, оплаті статутного капіталу.

Запропоновані форми первинних документів мають бути сформовані у відповідності до загальних вимог документування на підприємстві та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Наведені приклади первинних документів мають особливості використання і відображення інформації в цілому по підприємству без розмежувань по підрозділах. Дані документи мають функціональне призначення. На підприємстві слід передбачити інші внутрішні документи, що будуть містити як індивідуальне, основне інформаційне навантаження, так і доповнююче аналітичний облік власного капіталу.

Також проблема полягає в тому, що встановлені форми фінансової звітності (Баланс, Звіт про власний капітал) не забезпечують керівництво необхідною інформацією, а форми внутрішньої звітності, які б могли надати таку інформацію, не розроблені. Розв’язок цієї проблеми полягає у розробленні системи внутрішньої звітності про капітал. До переліку внутрішньої звітності власного капіталу можна віднести: рух власного капіталу; дані про вилучені акції за номіналом та за фактичною (ринковою) ціною; звіт про резервний капітал; звіт про неоплачений капітал; компенсаційні виплати у зв’язку із виходом засновника.

Джерелами інформації для заповнення наведених вище форм виступають дані, отримані із рахунків бухгалтерського обліку та запропонованих внутрішніх. Форми внутрішньої звітності мають бути побудовані таким чином, щоб спрогнозувати структуру власного капіталу та не допустити порушення у формуванні та структурі власного капіталу. Забезпечення такою інформацією дає змогу керівництву простежити за джерелами формування власного капіталу, виявити прострочені джерела неоплаченого капіталу [1, c. 216].

Пропонується в наказі про облікову політику зазначити оптимальне співвідношення між статутним і резервним капіталом та порядок розподілу майна у зв’язку із виходом учасників, що дозволить забезпечити мінімальний розмір статутного капіталу в умовах економічної кризи.

Розвиток сучасних інформаційних технологій обробітку інформації також спонукає до запровадження нових форм документування та звітності. Запропоновані форми доцільно використовувати щодо складових елементів власного капіталу в програмних засобах автоматизації облікової роботи. Це дасть змогу створити єдину базу даних управління підприємством із залученням фахівців різного напрямку, спростити обробку та використання облікової інформації.

Таким чином, ефективна діяльність суб’єктів господарювання в України потребує управління фінансовими ресурсами, зокрема власним капіталом підприємства, яке повинно забезпечити основи для стабільного розвитку підприємства та його постійного зростання на ринку. У зв’язку із самостійною розробкою управлінських рішень, які приймають суб’єкти господарювання в умовах ринку, кожне підприємство повинно формувати оптимальну структуру власного капіталу, ефективно управляти ним, щоб забезпечити йому усіх в умовах конкуренції. Для забезпечення повноти інформаційно-аналітичної бази щодо власного капіталу необхідно розширити показники звітності на основі запровадження документування.

Список використаних джерел:

1. Бобяк А.П. Удосконалення звітності із власного капіталу як основа інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень // Сталий розвиток України. - 2010. - № 3. - С. 214-217.

2. Боримська К.П. Удосконалення методичного забезпечення облікового відображення власного капіталу в системі управління акціонерним товариством // Міжнародний збірник наукових праць. - 2010. - № 3. - С. 58-70.

3. Воськало Н.М. Внутрішній контроль власного капіталу підприємства в системі управління його діяльністю // Науковий вісник НЛТУ України. - 2012. - вип. 22.9. - С. 174-179.