Рубітель О. Ю.

Директор ТОВ «Альянсаудит», м. Запоріжжя

ПЕРЕВІРКА НА МІЦНІСТЬ

АБО МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ АУДИТУ В УКРАЇНІ

Риночні відносини надали суб’єктам господарювання повну свободу дій та одночасно повну відповідальність за ці дії (через підприємницький ризик). Тому зростає необхідність не лише ефективного управління, але й ефективного фінансового контролю. Аудит поєднує інтереси держави та власника без додаткових бюджетних витрат. Саме тому в незалежному професійному аудиті зацікавлені не лише власники та управлінський персонал підприємств, але й держава.

Становлення та розвиток ринкових відносин став підставою для виникнення аудиту, який після проходження певного етапу свого становлення потребує зміщення центра уваги. Відтепер у центрі уваги – якість аудиту. Незважаючи на те, що питання якості в аудиті вже не один рік досліджуються вченими, вони й досі не прийшли до єдиної думки про те, що є якість в аудиті та які критерії її вимірюють.

Правові засади здійснення аудиторської діяльності регламентує Закон України «Про аудиторську діяльність». Даний Закон не лише передбачає застосування аудиторами професійних стандартів, але й наділяє Аудиторську палату України виключним правом затверджувати відповідні стандарти. До квітня 2003 року в країні діяли національні стандарти аудиту, але розуміючи, що підвищення значущості професії аудитора та сприяння розвитку міжнародної економіки можливо за умови дотримання високоякісних професійних стандартів, Аудиторська палата України 18 квітня 2003 року своїм рішенням № 122/2 в якості національних стандартів аудиту прийняла Міжнародні стандарти аудиту (далі - МСА).

МСА слід застосовувати під час: 1) аудиту історичної фінансової інформації; 2) огляду історичної фінансової інформації; 3) завдань з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації; 4) виконання завдань з підготовки фінансової інформації, завдань з виконання погоджених процедур та завдань з інших супутніх послуг [1, с.7-8].

МСА у порівняні з раніше діючими національними стандартами є більш місткі, гнучкі та деталізовані. Ними врегульований цілий спектр питань – взаємовідносини аудиторів, аудиторів та клієнтів, процедури збору аудиторських доказів, здійснення аудиторської вибірки, формування аудиторського висновку.

Використання МСА є певним досягненням України, оскільки навіть не всі країни ЄС, використовують ці стандарти на державному рівні. Тому в ідеалі цей шаг повинен був сприяти більш якісному наданню аудиторських послуг. Додатковим стимулом для якості повинні були стати заходи відповідальності (починаючи від попередження і закінчуючи позбавленням сертифіката аудитора), передбачені за порушення стандартів аудиту. Проте МСА не враховують особливості національного законодавства окремих країн та не адаптовані до економічної ситуації в конкретній країні. Україна не є в даному випадку виключенням. Тому застосування міжнародно визнаних стандартів хоч і допомагають українському аудитору виконати прийняте завдання, але не вирішують проблему визначення якості, оскільки не містять ані поняття якості, ані критеріїв.

МСА припускають застосування робочих документів аудитора в новому форматі, відмінному від того в якому до цього працювали українські аудитори. До того ж МСА висовують жорсткі вимоги до внутріфірмового контролю якості виконання завдання. У той же час МСА є лише рекомендації, у відповідності до яких кожна аудиторська фірма повинна розробити власні внутрішні стандарти. І ось тут український аудитор найчастіше стикається з наступною проблемою – він не має достатніх фінансових та інтелектуальних ресурсів для цього. Тому крупні міжнародні аудиторські фірми мають можливість надати своїм працівникам те, що не завжди може надати український працедавець – більш якісне навчання всередині і поза фірмою, досвід в різних країнах і галузях економіки.

Вирішити це питання можливо було б завдяки розвитку методичного забезпечення аудиту.

В світі історично склалися дві форми організації регулювання аудиторської діяльності. Перша - це державне регулювання, друга – регулювання професійними громадськими організаціями [2].

Аудиторська палата України, як орган державного регулювання, свою справу вже зробила – затвердила МСА в якості національних. Тому для забезпечення якості аудиторських послуг на сучасному етапі український аудит потребує методичного забезпечення. Немаловажну роль в цьому можуть зіграти професійні організації аудиторів, які таким чином тільки виграють. По-перше, вони підвищать свою роль та імідж, як професійної організацію, по-друге, посприяють розвитку аудиту в країні, що матиме позитивні наслідки не лише для аудиту, але й для економіці України в цілому.

Література

1. Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг: видання 2010 року, частина 1: пер. з англ. Ольховікова О. Л., Селезньов О. В., Зєніна О. О., Гик О. В, Біндер С. Г. – К. : Міжнародна федерація бухгалтерів, Аудиторська палата України, 2010. – 846 с.

2. Практичний аудит: анфАС та ПРОФІль / А. Клімов, О. Міронова, В. Пантелєєв, К. Утенкова; за ред. В. Ю. Лісної. – Х. : Фактор, 2010. – 720 с.