К.е.н., доцент Яковишина Н.А., Паламарчук М.М.

Вінницький торговельно – економічний інститут КНТЕУ

Проблеми та шляхи удосконалення оплати праці працівників бюджетної установи.

Нині в Україні сфери економіки, що фінансуються за рахунок державного бюджету, а саме галузі освіти, охорони здоров'я, культури та спорту, переживають складний етап розвитку. Він характеризується накопиченням чималої кількості проблем, які потребують вирішення як на державному рівні, так і на рівні окремих галузей діяльності. Особливо проблемними залишаються питання матеріальної мотивації та організації заробітної плати парцівників бюджетної установи. Все це є свідченням необхідності побудови ефективної системи стимулювання в галузі діяльності.

За результатами аналізу наукових досліджень вчених І. Бондара, Г. Кулікова, В. Латугіна, О. Грішнова, Т.Єфименка, А. Колота, С. Шкурка, М. Волгіна зазначимо, що низький рівень оплати праці працівників бюджетної сфери не відповідає їх психоемоційним витратам, рівню відповідальності та компетентності, які необхідні для виконання посадових обов'язків.

Метою даної статті є розгляд проблем організації заробітної плати працівників бюджетної сфери та визначення основних шляхів їх удосконалення.

На сьогодні однією із основних проблем організації оплати праці є низький рівень заробітної плати працівника. Так, за даними Державного комітету статистики України, середньомісячна заробітна плата працівників у галузі освіти у серпні 2012 р. становила 2352 грн; охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – 2274 грн; культури та спорту, відпочинку та розваг – 2942 грн. При цьому середньомісячна заробітна плата працівників у сфері фінансової діяльності у серпні 2012 р. дорівнювала 5905 грн; на промислових підприємствах – 3629 грн; на підприємствах транспорту та зв’язку – 3576 грн [2].

Низька заробітна плата, в свою чергу, негативно впливає на престиж професії медика, педагога, соціального працівника, спричиняє втрату інтересу до трудової діяльності як способу матеріального забезпечення, що призводить до відтоку кадрів в інші сфери економічної діяльності [3, с.44].

Погіршення матеріального становища працівників бюджетної сфери обумовлене ще й такими факторами:

- постійні інфляційні процеси в Україні;

- недосконалість процедури індексації заробітної плати.

Індексація заробітної плати відбувається лише в межах прожиткового мінімуму. Процедура його визначення є недосконалою в Україні, оскільки прожитковий мінімум не відображає обсяг необхідних життєвих.

В Україні існує дві системи оплати праці працівників бюджетної установи: на основі Єдиної тарифної системи (ЄТС) і на основі схем посадових окладів, відповідно до спеціальних нормативно-правових актів.

Існування двох різних підходів до оплати праці працівників бюджетної сфери свідчить про те, що ЄТС в Україні не виконує свого основного призначення – запровадження єдиного уніфікованого підходу до оцінювання складності робіт і диференціації тарифних умов оплати праці всіх категорій персоналу [4, с.14].

ЄТС в Україні передбачає 25 тарифних розрядів і тарифні коефіцієнти від 1 до 4,5. Посадові оклади (тарифні ставки) за розрядами ЄТС визначаються шляхом множення окладу 1-го тарифного розряду на відповідний тарифний коефіцієнт. При цьому, нині посадовий оклад працівника 1 розряду залишається меншим законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати.

Так, з 01.10.2012 р. посадовий оклад працівника 1 розряду дорівнює 823 грн., з 01.12.2012 – 839 грн.[1] В той же час, розмір мінімальної заробітної плати з 01.10.2012 р. становить 1118 грн., а з 01.12.2012 – 1134 грн.

Отже, на основі зазначеного, окреслимо такі основні шляхи удосконалення системи оплати праці працівників бюджетної установи:

- удосконалення законодавчих актів з питань оплати праці працівників окремих галузей бюджетної сфери;

- усунення необґрунтованих диспропорцій у рівнях оплати праці працівників однакої кваліфікації, які виконують однакову за складністю та функціональними ознаками роботу;

- запровадження єдиної тарифної сітки для працівників усіх організацій, установ і закладів бюджетної сфери;

- узгодження окладу працівника 1 тарифного розряду із законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою;

Система оплати праці в бюджетних установах має низку недоліків: низький рівень оплати праці, жорсткі рамки ЄТС, що негативно впливає на статус більшості професій бюджетного сектору економіки.

Таким чином, основним завданням соціально-економічної політики держави має бути удосконалення політики оплати праці працівників бюджетної сфери економіки з метою посилення мотивації працівників, зацікавленості в результатах праці.

Література:

1. Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери: постанова Кабінету Міністрів України №10 від 11 січня 2012 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua /laws/show/10-2012-п.

2. Державний комітет статистики України. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

3. Ломанов І., Кузьменко В. Деякі питання пошуку нових методологічних основ гнучкого матеріального стимулювання державних службовців / І. Ломанов, В. Кузьменко // Україна: аспекти праці. – 2009. - №6. – с.42-46.

4. Цимбалюк С. Оплата праці працівників бюджетної сфери: проблеми та перспективи поліпшення / С. Цимбалюк // Україна: аспекти праці. – 2012. - №3. – с.10-15.