Доц. Степова С.В., Паляниця А.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Переваги та недоліки впровадження електронної звітності на підприємствах України

Складання звітності підприємств є завершальним етапом облікового циклу підприємства. Вона є важливим джерелом інформації для прийняття різноманітних рішень як на внутрішньому, так і на зовнішньому рівнях. Так, дані фінансової та статистичної звітності дозволяють державі аналізувати та планувати розвиток країни в цілому та кожної галузі або регіону, дані податкової звітності та звітності до державних фондах соціального страхування потрібні для перевірки правильності і своєчасності сплати податків та внесків. З метою спрощення процедури подання і подальшої обробки зазначених видів звітності в Україні було запроваджено електронну звітність. Потрібно зазначити, що представники бізнесових структур близького і дальнього зарубіжжя, Європи, США, Канади, Австралії вже роками подають звітність через мережу Інтернет. Все більше і українських респондентів переконуються в перевагах подання звітності засобами телекомунікаційного зв’язку, але нажаль також існують і недоліки електронної звітності.

Метою статті є визначення переваг та недоліків використання системи приймання й обробки звітності в електронному вигляді як засобу підвищення ефективності роботи бухгалтерської служби на підприємстві.

Питання про подання електронної звітності висвітлювали у своїх працях Яшан М.А., Шуляренко С.М, Бутинець Ф.Ф., Очеретько Л.М., Стужук Т.М., Багрова В.Н., Рябик Т.Д. та інші.

На сьогоднішній день багато уваги науковців присвячено питанням законодавчого забезпечення подання електронної звітності особливо до органів Податкової служби (ДПС) України. [3]

Останнім часом все частіше виникають суперечливі розмови з приводу електронної звітності. Одні керівники підприємств вважають такий спосіб передавання даних прогресивним, сучасним і користуються ним, інші ставляться до нововведення з побоюванням. Крім того, існує ще одна проблема не вся звітність може подаватися в електронному вигляді, зокрема фінансова звітність. На сьогодні існує тільки експериментальний варіант. Слід зауважити, що для впровадження електронної звітності необхідні, як мінімум, наявність надійного технічного оснащення й перевіреного програмного забезпечення, а також уміння та бажання всім цим користуватися. Отже, потрібні значні організаційні зусилля, серйозне фінансування не тільки з боку суб'єктів господарювання, а й з боку держави.

Електронну звітність приймають наступні органи:

- Державно податкова адміністрація України (ДПАУ);

- Пенсійний фонд України (ПФУ);

- Державний комітет статистики України (Держкомстат);

- Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України (ФСС з ТВП);

- Державний центр зайнятості;

- Фонд соціального страхування (ФСС) від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України;

- Інші органи. [1]

Подання електронної звітності означає, що звітність буде сформована за допомогою спеціальної комп’ютерної програми, підписана ключами електронного цифрового підпису (ЕЦП), завантажена у файл спеціального формату, який потім необхідно відправити електронною поштою та отримати відповідь від відповідних органів про прийняття. Електронний цифровий підпис (ЕЦП) — вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. За правовим статусом він прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа. За умови правильного зберігання власником секретного (особистого) ключа його підробка неможлива. Електронний документ також не можливо підробити: будь-які зміни, несанкціоновано внесені в текст документу, будуть миттєво виявлені. Електронний цифровий підпис, як засіб контролю походження і цілосності інформації, є ефективним інструментом забезпечення інформаційної безпеки на всіх рівнях інфраструктури суспільства: від персональної інформаційної безпеки людини до інформаційної безпеки держави. [2]

Отже, очевидні наступні переваги електронного способу звітування для підприємств:

1) Звітність, надіслана до державних органів електронної поштою не потребує дублювання на паперових носіях, а також зберігання;

2) При подачі звітності в електронному вигляді економиться робочий час бухгалтерів, а також кошти на придбання бланків звітних документів;

3) Не потрібно витрачати час в чергах у податкових інспекціях, фондах, органах статистики;

4) Гарантується автоматична перевірка підготовлених документів на наявність арифметичних помилок;

5) Для звітності з ПДВ суттєво скорочується термін проведення перевірки правомірності заявлених щодо відшкодування сум ПДВ та забезпечення своєчасного їх відшкодування платнику податку.

Також існують негативні  фактори, які впливають на впровадження

електронної звітності, до них належать:

- Соціально-психологічні фактори, звички бухгалтерів до більш традиційного способу подання звітності, їх страх перед невідомістю (нове програмне забезпечення, шифрування підписів і печатка підприємства);

- Небажання витрачати зайві гроші та час, або просто їх відсутність.

Вплив зазначених факторів можна значно знизити та ліквідувати, якщо керівництво та бухгалтери підприємств отримають вичерпну інформацію про переваги подання електронної звітності, повний перелік дій для переходу на електронну звітність та вартість такого переходу. [4]

Отже, на нашу думку електронна звітність значно полегшує роботу бухгалтерів та гарантує автоматичну перевірку документів на виявлення помилок. Але на сьогоднішній день більшість бухгалтерів застосовують традиційний спосіб подання звітності і їм дуже складно звикнути до нового програмного забезпечення, шифрування підписів та печатки підприємства, тому керівники підприємств зі своєї сторони повинні забезпечити їх необхідною інформацією про перелік дій переходу на електронну звітність.

ЛІТЕРАТУРА:

1.Закон України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 р. №852-ІV зі змінами та доповненнями.

2. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 р. № 815-ІV зі змінами та доповненнями.

3. Пантелеєв В.П.  Еволюція визначення «Податкова звітність» / «Звітність за податками» /В.П. Пантелеєв // Сталий розвиток економіки, Всеукраїнський науково-виробничий журнал – 2012 - №4. – С. 16-19.

4. Очеретько Л.М., Козицький А.С. Проблеми впровадження електронної звітності підприємств / Л.М. Очеретько,  А.С. Козицький  // Економічний простір – 2011 - №38. – С.126-132.