Педагогические науки/1. Дистанционное образование  в высшей школе

Гончарук Ю.М., студентка магистратуры

Тарнавская Т.В., к. пед. наук, доцент, научный руководитель

Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины

 

Використання електронних підручників у самонавчанні

 

Книга – це джерело знань та натхнення, мудрість віків та, як писав І.Я. Франко, «морська глибина». Один із різновидів книги – підручник – нині  може бути не тільки надрукованим, а й мати сучасну електронну форму із  застосуванням медійних засобів і телекомунікаційних технологій. Підручник перетворюється на новий засіб пізнання, набуває розширених  функцій, утворює навчально-пізнавальне середовище. Це вже сукупність графічної, текстової, цифрової, мовної, музичної, відео та фото інформації.

 Електронний підручник відрізняється високим рівнем виконання і художнього оформлення, кількістю інформації, якістю технічного виконання, наочністю, логічністю і послідовністю викладу.

Існує багато електронних засобів навчання. В.В. Маковецька [1] класифікує їх за методичним призначенням:

§     навчальні (повідомляють знання, формують уміння, навички навчальної або практичної діяльності, забезпечуючи необхідний рівень засвоєння);

§     тренажери (призначені для відпрацювання різного роду умінь і навичок, повторення або закріплення пройденого матеріалу); контролюючі (призначені для контролю або самоконтролю рівня оволодіння навчальним матеріалом);

§     інформаційно-пошукові і інформаційно-довідкові (повідомляють відомості, формують уміння і навички по систематизації інформації);

§     демонстраційні (візуалізують об'єкти, явища, процеси з метою їх дослідження і вивчення);

§     імітаційні (представляють певний аспект реальності для вивчення його структурних або функціональних характеристик); лабораторні (віддалені експерименти на реальному устаткуванні);

§     моделюючі (дозволяють моделювати об'єкти, явища, процеси з метою їх дослідження);

§     розрахункові (автоматизують різні розрахунки і інші рутинні операції);

§     учбово-ігрові (призначені для створення навчальних ситуацій, діяльність студентів в яких реалізується в ігровій формі).

Цінність електронних підручників полягає у тому, що вони можуть містити в собі різні електронні засоби.

О.Г. Корбут [2] пропонує наступну класифікацію електронних підручників:

·        традиційні алгоритмічні мови;

·        інструментальні засоби загального призначення;

·        мультимедійні засоби;

·        гіпертекстові засоби.

Електронний підручник є ефективним засобом  самонавчання, орієнтованим на індивідуальний інтерес користувача, на формування його самостійності. Той,  хто навчається,  має можливість вивчати навчальний матеріал в довільній послідовності із застосуванням засобів навігації та створювати закладки, що дають можливість запам'ятати визначене місце в підручнику і швидко повернутися до нього в будь-який час, роздрукувати потрібний фрагмент тексту, озвучити електронним голосом обраний фрагмент тексту та перекласти чи перевірити правильність написання (при вивченні іноземної мови). Щодо лінгвістичної функції електронних підручників, варто звернути увагу на широко відому програму "Професор Хігінс", за допомогою якої можна вивчати курс фонетики англійської мови. У програмі є звичний опис того, як варто вимовляти певні звуки (аналогічно до звичайного друкованого підручника), та анімовані рухи губ і язика, необхідні для правильної вимови.

Текстові компоненти електронного посібника мають елементи переходу у позатекстові структури: ілюстративний матеріал і апарат організації засвоєння. Самонавчання включає самостійну роботу за завданням викладача і  роботу за ініціативою студентів.

Навчання нині передбачає обов’язкове самонавчання на основі використання необмежених Інтернет-ресурсів. Електронний підручник у самостійній роботі є найкращим помічником, оскільки комп'ютер може певною мірою замінити викладача, а саме: вказати на помилку і дати правильну відповідь; повторювати завдання неодноразово, забезпечуючи стовідсоткове засвоєння матеріалу. Відеолекції можна сприймати як додаткову освіту вдома з особистим викладачем.

Оскільки самонавчання неможливе без перевірки ступеню засвоєння матеріалу, електронні підручники обов’язково містять засоби контролю знань з наданням правильних відповідей та, у разі необхідності, пояснень і коментарів. Можливість негайно отримати оцінку за виконану роботу є ефективним мотиваційним фактором до самонавчання.

 Однією з переваг електронних підручників є значна економія часу, що дуже важливо в епоху глобальної інформатизації суспільства. В електронних бібліотеках ми маємо можливість користуватись навчальними підручниками з усього світу, не витрачаючи час на дорогу.  Електронні підручники дедалі більше застосовуються у навчальному процесі.

 

Література

1.       Корбут О. Г. Електронний підручник як елемент освітнього середовища Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://confesp.fl.kpi.ua/node/1087, вільний. – Загол. з екрану. – Дата доступу : 05.10.12.

2.       Маковецька В.В. Історія розвитку та класифікація електронних засобів навчання [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/6_NITSB_2010/Pedagogica/59725.doc.htm, вільний. – Загол. з екрану. – Дата доступу : 08.10.12.