Пантєлєєва І.В., Олійник Ю.С.
експериментальна перевірка ефективності авторської методики тестування
знань з дисципліни «електромагнітнІ перехіднІ процеси»
Аналізуючи класичні існуючі методики тестування знань з дисципліни
«Електромагнітні перехідні процеси» таких авторів, як В. Вєніков [3], В.
Винославський [4], І. Крючков [5], Ю. Куліков [6], С. Ульянов [7] необхідно
зауважити, що розглянуті методики перевіряють отримані студентами знання
та вміння не в повному обсязі, носять переважно фрагментарний характер [2, 3].
Серед суттєвих недоліків треба відмітити наступні:
-
відсутність системи послідовного тестування знань згідно вимогам ДСТВО на
ознайомчо-орієнтовному, понятійно-аналітичному, продуктивно-синтетичному
рівнях;
-
навчальні елементи згідно розробленого раніше «дерева знань» неповно
представлені у всіх вище зазначених методиках;
-
не в повному обсязі забезпечується перевірка логічних
відношень між навчальними елементами;
Основний недолік існуючих методик тестування полягає у тому, що
контроль отриманих знань носить фрагментарний, уривчастий характер та є не в
повній мірі об’єктивним, оскільки існує неповна змістова та дидактична
відповідність системи тестування і «дерева знань» відповідної дисципліни.
У зв’язку з
цим було розроблено авторську методику тестування знань з електромагнітних
перехідних процесів у майбутніх інженерів-електроенергетиків. Авторська
методика тестування знань з дисципліни «Електромагнітні перехідні процеси»
містить модель системи тестування, яка побудована на основі диференційних
тестів ознайомчо-орієнтовного рівня та контекстних комплексних тестів;
контекстні комплексні тести знань, які забезпечують комплексне тестування та
актуалізацію понять, які є базовими для тестів понятійно-аналітичного та
продуктивно-синтетичного рівнів [3]. При цьому набули подальшого розвитку тести ознайомчо-орієнтовного рівня, розвиток полягає у
теоретичному обґрунтуванні та розробці диференційних тестів знань
ознайомчо-орієнтовного рівня на впізнання, розрізнення та класифікацію
дедуктивного та індуктивного виду, які дозволяють контролювати засвоєння не
тільки понять, а й логічних зв’язків між ними.
Для оцінювання ефективності розробленої методики тестування знань з
електромагнітних перехідних процесів у майбутніх інженерів-електроенергетиків
було визначено критерії та показники сформованості знань на ОО рівні, ПА рівні
та ПС рівні. Для перевірки ефективності розробленої методи тестування майбутніх
інженерів-електроенергетиків з дисципліни «Електромагнітні перехідні процеси»
було визначено критерії та показники сформованості знань на
ознайомчо-орієнтовному, понятійно-аналітичному та продуктивно-синтетичному
рівнях засвоєння, які представлені у табл. 1.
Таблиця 1
Критерії
та показники експериментального дослідження
№ показника |
Назва критеріїв та показників |
Критерій сформованості знань на ознайомчо-орієнтовному
рівні |
|
1 |
Показник
засвоєння знань на рівні впізнання () |
2 |
Показник
засвоєння знань на рівні розрізнення () |
3 |
Показник
засвоєння знань на рівні класифікації () |
Критерій сформованості знань понятійно-аналітичному рівні |
|
4 |
Показник
засвоєння функціональних залежностей () |
5 |
Показник
засвоєння алгоритмів розв’язання задач () |
Критерій сформованості знань продуктивно-синтетичному
рівні |
|
6 |
Показник
продуктивності зі складання вихідних схем заміщення () |
Продовж. табл. 1
7 |
Показник
продуктивності перетворювальних операцій з одержання кінцевої схеми заміщення
() |
Визначимо
зміст кожного з цих показників.
1. Показник
засвоєння знань на рівні впізнання [2],
де - кількість
правильних відповідей на тести ознайомчо-орієнтовного рівня на впізнання;
- сумарна кількість
тестів ознайомчо-орієнтовного рівня на впізнання.
2. Показник
засвоєння знань на рівні розрізнення [2],
де - кількість
правильних відповідей на тести ознайомчо-орієнтовного рівня на розрізнення;
- сумарна кількість
тестів ознайомчо-орієнтовного рівня на розрізнення.
3. Показник
засвоєння знань на рівні класифікації [2],
де - кількість
правильних відповідей на тести ознайомчо-орієнтовного рівня на класифікацію;
- сумарна кількість
тестів ознайомчо-орієнтовного рівня на класифікацію.
4. Показник
засвоєння функціональних залежностей на понятійно-аналітичному рівні [2],
де - кількість
правильних формул при розв’язанні задачі понятійно-аналітичного рівня;
- сумарна кількість
формул, яка необхідна для правильного розв’язання задачі понятійно-аналітичного
рівня.
5. Показник
засвоєння алгоритмів розв’язання задач на понятійно-аналітичному рівні [2],
де - кількість
правильних кроків алгоритмів при розв’язанні задачі понятійно-аналітичного
рівня;
- сумарна кількість
кроків, які необхідні для правильного розв’язання задачі понятійно-аналітичного
рівня.
6. Показник
продуктивності зі складання вихідних схем заміщення на продуктивно-синтетичному
рівні [2],
де - кількість правильно
побудованих схем заміщення для розв’язання задачі продуктивно-синтетичного
рівня;
- сумарна кількість
схем заміщення, які необхідно побудувати для правильного розв’язання задачі
продуктивно-синтетичного рівня.
7. Показник
продуктивності перетворювальних операцій з одержання кінцевої схеми заміщення
на продуктивно-синтетичному рівні [2],
де - кількість
правильних операцій перетворення схем заміщення для правильного розв’язання
задачі продуктивно-синтетичного рівня;
- сумарна кількість
операцій, які необхідно виконати для правильного розв’язання задачі
продуктивно-синтетичного рівня.
Таблиця 2
Результати
порівняльного експерименту
№ п/п |
Критерії та показники
ефективності методики тестування |
Середні значення |
Приріст в % |
|
Контрольна група |
Експериментальна група |
|||
Критерій сформованості знань на ознайомчо-орієнтовному
рівні |
||||
1 |
Показник засвоєння знань на
рівні впізнання () |
2,15 |
2,34 |
8,78 |
2 |
Показник засвоєння знань на
рівні розрізнення () |
2,12 |
2,32 |
9,57 |
Продовж. табл. 2
3 |
Показник засвоєння знань на
рівні класифікації () |
2,09 |
2,31 |
10,32 |
Критерій сформованості знань понятійно-аналітичному рівні |
||||
4 |
Показник засвоєння
функціональних залежностей () |
1,97 |
2,23 |
13,2 |
5 |
Показник засвоєння алгоритмів
розв’язання задач () |
1,91 |
2,19 |
14,66 |
Критерій сформованості знань продуктивно-синтетичному
рівні |
||||
6 |
Показник продуктивності зі
складання вихідних схем заміщення () |
1,95 |
2,21 |
13,33 |
7 |
Показник продуктивності
перетворювальних операцій з одержання кінцевої схеми заміщення () |
1,88 |
2,12 |
12,77 |
В ході проведення експериментального дослідження визначено, що
розроблена та впроваджена методика тестування знань з електромагнітних
перехідних процесів у майбутніх інженерів-електроенергетиків зумовило
підвищення якості навчання студентів (в експериментальній групі в порівнянні з
контрольною показник засвоєння знань на рівні впізнання збільшився на 8,78%,
показник засвоєння знань на рівні розрізнення – на 9,57%, показник засвоєння
знань на рівні класифікації - на 10,3%, показник засвоєння функціональних
залежностей – на 13,2%, показник засвоєння алгоритмів розв’язання задач - на
14,6%, приріст показника продуктивності зі складання вихідних схем заміщення -
13,3%, приріст показника продуктивності перетворювальних операцій з одержання кінцевої
схеми заміщення - 12,7%).
Література:
1.
Аванесов В.С. Форма
тестовых заданий: Учебное пособие /В.С. аванесов – М.: Иссл. Центр Гособразования СССР по проблемам
качества подготовки специалистов, 1991. – 35 с.
2.
Беспалько В.П. основы теории педагогических систем:
Проблемы и методы психолого-педагогического обеспечения технических обучающих
систем/ В.П. Беспалько. – Воронеж: Изд-во Воронежского универ., 1977. – 304 с.
3.
Веников В.А. Переходные
электромеханические процессы в электрических системах: Учеб. для
электроэнергет. спец. Вузов/ В.А. Веников –
4-е изд. перераб. и доп. – М.: Высш. шк.. 1985. – 536 с. ил.
4.
Винославский В.Н. переходные процессы в системах
электроснабжения: Учебник/ В.Н. Винославский
– К.; Выща шк. Головное изд-во, 1989. – 422 с.
5.
Крючков И.П Переходные процессы в
электроэнергетических системах: учебник для вузов/ И.П. Крючков – М.: Изд. дом МЭИ, 2008 – 416 с.: ил.
6.
Куликов Ю.А. Переходные
процессы в электрических системах: уч. пособие/ Ю.А.Куликов – Изд. 2-е, испр. и
доп. – Новосибирск: Изд-во НГТУ, 2006. – 284 с. – («Учебники НГТУ»).
7.
Ульянов С.А.
Электромагнитные переходные процессы в электрических системах. Учебник для
электротехнических и энергетических вузов и факультетов/ С.А. Ульянов – М.,
«Энергия», 1970. – 520 с. с ил