Новак О. М.
Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 48
Актуальність підготовки майбутніх
фахівців дошкільного виховання до забезпечення наступності навчання між
дошкільною та початковою ланками освіти
Після
прийняття нового Державного стандарту початкової загальної освіти,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 р. №
462 одним із необхідних напрямів реформування державної освітянської політики в
Україні було модернізація системи дошкільної освіти, а саме її Базового
компонента. Нова редакція якого схваленого на колегії Міністерства від 4.05.2012 р., в якому визначено вимоги до
рівня розвиненості, вихованості та навченості дитини 6 (7) років перед вступом
до школи. Реформування дошкільної освіти обумовлює необхідність висококваліфікованих
фахівців, які мають забезпечувати її функціонування та розвиток на всіх рівнях.
А отже, перед вищими навчальними закладами стоять
першочергові завдання – забезпечити якісну підготовку фахівців дошкільного
виховання та підвищення кваліфікації наявних педагогічних кадрів з врахуванням пріоритетних напрямів діяльності
дошкільних навчальних закладів, що визначені у новій редакції Базового
компонента дошкільної освіти.
Зрозуміло, що
майбутні фахівці дошкільного виховання повинні добре знати не тільки
особливості навчання дітей дошкільного віку, програму, за якою вони навчаються,
але особливості навчання молодших школярів, зміст програми початкової школи. Це
важливо для ефективної підготовки старших дошкільників до навчання у початковій
школі, для їх швидкої до адаптації до навчального процесу та забезпечення
наступності навчання між дошкільною та початковою ланками освіти.
Проблемами
наступності в роботі дошкільного навчального закладу і початкової школи та
підготовки майбутнього фахівця дошкільного навчального закладу здійснювати таку
роботу займались багато науковців. Формування змісту до забезпечення наступності
навчання в дошкільних навчальних закладах та початковій школі потребує аналізу філософської та педагогічної літератури з
цієї проблеми. Узагальнюючи положення праць, в яких розкрито ці питання, можна
виділити декілька напрямів:
загальні
проблеми наступності (Л. Артемова, А. Богуш, З. Борисов,
Л. Венгер, В. Давидов, Д. Ельконін, О. Запорожець,
В. Котирло, В. Кузь, Г. Люблінська, З. Плохій, О. Проскури,
О. Савченко та ін.);
розкриття
основних проблем формування особистості педагога як суб’єкта діяльності,
цілісності його професійно-педагогічної підготовки (В. Бондар, С.
Гончаренко, В. Гриньова, І. Зязюн, Н. Кичук, В. Кравець, М. Кузьміна, С. Максименко,
Н. Ничкало, О. Пєхота, О. Пометун, В. Семиченко, С. Сисоєва, В.
Сластьонін, Р. Хмелюк та ін.);
висвітлення
значення дошкільного дитинства, особливостей психічного розвитку дитини (Я.
Коменський, Дж. Локк, Ж. Руссо, Й. Песталоцці, П. Блонський, В.
Сухомлинський, К. Ушинський, Л. Виготський, О. Запорожець, Г. Костюк та
ін.);
вивчення
особливостей наступності в роботі дошкільного навчального закладу і початкової
школи. Зокрема: у формуванні навчальних умінь (І. Гончарова,
Г. Назаренко, О. Чепка та ін.); у виховній роботі (В. Ликова); у
фізичному вихованні (Е. Вільчковський, О. Дубогай, С. Замрозевич
та ін.); в умовах навчально-виховних комплексів «дошкільний навчальний заклад –
загальноосвітня школа» (А. Богуш, Л. Іщенко, В. Кузь,
О. Чепка та ін.).
На сучасному
етапі розвитку освіти педагог несе особистісну відповідальність за дії, що
здійснюються під час організації навчально-виховного процесу. Це означає, що
майбутній фахівець має вміти обирати ефективні способи організації виховання та
навчання дітей, що будуть забезпечувати готовність дитини до наступної ланки
освіти. Здійснення продуктивної підготовки майбутніх фахівців дошкільного виховання до забезпечення
наступності навчання в дошкільних навчальних закладах та початковій школі
можливе тільки за умови, що вона буде відповідати змісту Державних стандартів вищої
освіти зі спеціальності «Дошкільна освіта», Базовому компоненту дошкільної
освіти, Державному стандарті початкової загальної
освіти, розробленій оновленій
програмі наступності дошкільної та початкової освіти, виховання і навчання
дітей від 2 до 7 років – «ДИТИНА».
Однак наукові
дослідження в галузі підготовки майбутніх фахівців дошкільного виховання до
забезпечення наступності навчання в дошкільних навчальних закладах та
початковій школі є відсутніми. Тому ця проблема є особливо актуальною сьогодні і зумовлена не тільки суспільними цілями забезпечувати своєчасне
становлення і повноцінний розвиток життєвокомпетентної творчої особистості з
раннього дитинства, але й новим вимірам у
реформуванні професійної підготовки майбутніх фахівців дошкільного виховання, феноменом «швидкого старіння» знань, процесами інтенсивної
інформатизації суспільства та детермінується рядом суперечностей між:
потребами суспільства у висококваліфікованих фахівцях дошкільного виховання,
здатних до успішного виконання професійної діяльності та недостатнім рівнем
сформованості умінь таких фахівців забезпечувати наступність навчання в
дошкільних навчальних закладах та початковій школі; відсутністю наукових
розробок теоретичних та практичних аспектів підготовки майбутніх фахівців
дошкільного виховання до забезпечення наступності навчання між дошкільною та
початковою ланками освіти відповідно до нової редакції Базового компоненту
освіти та Державного стандарту початкової загальної
освіти.
Отже, наявні суперечності,
потреба у систематизації поглядів на цю проблему в контексті підготовки
майбутніх фахівців дошкільного виховання і зумовлює актуальність дослідження підготовки
майбутніх фахівців дошкільного виховання до забезпечення наступності навчання між
дошкільною та початковою ланками освіти.