Гаркович О.Л.

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПРОЕКТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПРИ ВИКЛАДАННІ ХІМІЇ У СТАРШІЙ ПРОФІЛЬНІЙ ШКОЛІ

Оновлення системи освіти України значною мірою пов’язане з розробкою та впровадженням у педагогічну практику ефективних технологій розвитку інтелектуальних і творчих здібностей особистості, формування її пізнавальної та творчої активності. Особливо актуальною є проблема реорганізації форм та методів роботи зі старшокласниками, оскільки саме старший шкільний вік характеризується активним розвитком пізнавальних і творчих здібностей, становленням наукового світогляду, особистісним самовизначенням дитини. Одним із напрямів модернізації освіти стало впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційних технологій навчання.

Аналіз практики професійної діяльності вчителів хімії показує, що навіть високий рівень фахової підготовки педагогічних кадрів не забезпечує очікуваного суспільством результату. Для реалізації нових цілей і змісту освіти, вчителя необхідно готувати до роботи в новому інформаційному освітньому середовищі. Проблема підготовки вчителя до ефективної роботи в інформаційному освітньому середовищі полягає в тому, щоб навчити майбутнього фахівця проектувати навчально-виховний процес з хімії на основі інноваційних дидактичних можливостях інформаційного освітнього середовища.

Готовність майбутніх учителів до ефективної роботи в інформаційному освітньому середовищі складається з таких складових: готовність до оперування засобами інформаційно-комунікаційних технологій; готовність до застосування інформаційно-комунікаційних технологій для вдосконалення навчально-виховного процесу та формування індивідуальної освітньої траєкторії школяра.

Процес інформатизації освіти актуалізує розробку інноваційних підходів до використання інформаційних технології при викладанні хімії у старшій профільній школі, що передбачає розвиток особистості школярів, підвищення рівня креативності їх мислення, формування вмінь розробляти стратегію вирішення як навчальних, так і практичних завдань, прогнозувати результати реалізації рішень на основі моделювання об’єктів, явищ, процесів та взаємозв’язків між ними.

Виходячи з особливостей природничих дисциплін, використання інформаційних технологій у процесі вивчення хімії, є найбільш обґрунтованим. Наприклад, для моделювання хімічних процесів, явищ, для проведення лабораторних робіт, комп'ютерної підтримки процесу викладання навчального матеріалу і контролю його засвоєння. Моделювання хімічних явищ та процесів на комп'ютері необхідно для вивчення явищ і експериментів, які практично неможливі або шкідливі, але їх можна детально розібрати на комп'ютері [4].

Інформаційне освітнє середовище об’єднує інформаційну, технічну та навчально-методичну складові, які спрямовані на удосконалення навчально-виховного процесу з хімії. Тому підготовка майбутніх учителів до проектування інформаційного освітнього середовища при викладанні хімії у старшій профільній школі передбачає опанування знань, умінь та навичок складових такого середовища. Майбутні вчителі хімії під час навчання у ВНЗ опановують дисципліни, що спрямовані на їх формування, зокрема «Комп’ютерна хімія», «Методика використання комп’ютерних програм у шкільному курсі хімії», вивчають технічні та програмні засоби реалізації інформаційних процесів; моделі вирішення функціональних і обчислювальних завдань; питання алгоритмізації та програмування; бази даних; локальні та глобальні мережі ЕОМ; основи захисту інформації, особливості використання комп’ютерних програм у шкільному курсі хімії.

Майбутніх учителів готують до проектування освітнього середовища з використанням різноманітних засобів інформаційних технологій навчання, що класифікують за такими параметрами:

1. За типом педагогічних задач:

· засоби, що забезпечують базову підготовку (електронні підручники, навчаючі системи, системи контролю знань);

· засоби практичної підготовки (задачники, практикуми, віртуальні конструктори, віртуальні хімічні лабораторії, програми імітаційного моделювання, тренажери);

· допоміжні засоби (енциклопедії, словники, мультимедійні навчальні заняття);

· комплексні засоби (дистанційні навчальні курси).

2. За функціями в організації навчального процесу:

·навчально-інформаційні (електронні бібліотеки, книги, періодичні видання, словники, довідники, навчаючі програми);

·інтерактивні (електронна пошта, електронні телеконференції);

·пошукові (каталоги, пошукові системи).

3. За типом інформації:

·електронні й інформаційні ресурси з текстовою інформацією (підручники, навчальні посібники, задачники, тести, словники, довідники, енциклопедії, періодичні видання, навчально-методичні матеріали);

· електронні й інформаційні ресурси з візуальною інформацією (фотографії, портрети, ілюстрації, відеофрагменти хімічних процесів і явищ, демонстрації дослідів, відеоекскурсії, статистичні й динамічні моделі, предметні лабораторні практикуми, предметні віртуальні лабораторії, схеми, діаграми);

·електронні й інформаційні ресурси з аудіоінформацією (звукозаписи доповідей, звуків живої й неживої природи);

·електронні й інформаційні ресурси з аудіо- та відеоінформацією (аудіо- відеооб’єкти живої й неживої природи, предметні екскурсії);

·електронні й інформаційні ресурси з комбінованою інформацією (підручники, навчальні посібники, першоджерела, задачники, енциклопедії, словники, періодичні видання).

4. За організаційною формою застосування в навчальному процесі: урочні; позаурочні; позашкільні.

5. За формою взаємодії:

·технологія асинхронного режиму зв’язку –«offline» (оперативна електронна переписка, телеконференція, замовлення й розсилання необхідного матеріалу з електронних банків інформації);

· технологія синхронного режиму зв’язку – «online» (форум, чат, пошук інформації в Інтернет; установка власних ресурсів у Глобальній мережі) [1; 2; 3].

Готовність майбутнього вчителя до проектування навчально-виховного процесу з хімії в інформаційному освітньому середовищі, передбачає опанування ними знань, умінь та навичок планувати освітні результати, види навчально-пізнавальної діяльності школярів, обґрунтувати вибір методів і засобів навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Електронні й інформаційні ресурси можуть бути використані майбутніми вчителями як навчально-методичний супровід загальноосвітніх і профільних навчальних дисциплін. Учитель повинен уміти застосовувати різні освітні засоби інформаційних технологій при підготовці до уроку; безпосередньо на уроці (при поясненні нового матеріалу, для закріплення засвоєних знань, у процесі контролю знань); для організації самостійного роботи школярів тощо. Наприклад, електронні й інформаційні ресурси з текстовою інформацією можуть бути використані при поясненні нового матеріалу, як основу для підготовки диференційованого роздавального матеріалу на уроці, при підготовці наукової роботи або дослідницького проекту школярів. Ресурси з візуальною аудіоінформацією органічно включати в пояснення вчителя на уроці, а також використовувати при організації самостійної роботи учнів. Комп’ютерні тестові завдання дозволяють швидко та ефективно здійснювати контроль та оцінювання знань, умінь та навичок старшокласників. Тести можуть проводитися в режимі on-line (проводиться на комп’ютері в інтерактивному режимі, результат оцінюється автоматично системою) і в режимі off-line (використовується електронний або друкований варіант тесту; оцінку результатів здійснює вчитель із коментарями та роботою над помилками).

Інформаційні технології розширюють можливості візуалізації хімічних процесів та явищ, які вчителі не мають можливості показати у шкільному кабінеті хімії за браком обладнання чи реактивів. Наразі комп’ютерні технології використовують з метою моделювання хімічних процесів і явищ. Моделювання дозволяє розкрити зв’язки досліджуваного об’єкта, глибше виявити його закономірності, що веде до кращого засвоєння навчального матеріалу. Учні можуть досліджувати явище, змінюючи параметри, порівнювати отримані результати, аналізувати їх, робити висновки. Наприклад, при виборі різних значень концентрацій реагуючих речовин школярі можуть простежити за зміною обсягу газу, що виділяється в результаті перебігу реакції тощо.

Використання інформаційних технологій при викладанні хімії значно розширює можливості як вчителя (більш якісно і на більш високому методичному рівні викладати матеріал), так і учня (задоволення освітніх потреб старшокласників у поглибленому вивченні предметів обраного профілю навчання).

ЛІТЕРАТУРА

1. Полат Е.С., Бухаркина М.Ю., Моисеева М.В. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования / Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина, М.В. Моисеева. – М. : Академия, – 2000. – 72 с.

2. Раткевич Е.Ю. Повышение эффективности формирования химических знаний при использовании информационной технологи обучения : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.02 / Е.Ю. Раткевич. – Москва, 1998. – 20 с.

3. Тасенко О.В. Використання комп’ютерів у викладанні хімії та біології / О.В. Тасенко // Комп’ютер у школі та сім'ї. – 2007. – №1. – С. 16–18.

4. Титаренко Н. Використання комп’ютерних навчальних програм з хімії / Н. Титаренко // Біологія та хімія в школі. – 2004. – №1. – С. 9–12.