Стрижак С.В.

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ ТА НАВИЧОК ШКОЛЯРІВ КЛАСІВ БІОЛОГО-ХІМІЧНОГО ПРОФІЛЮ

Державний стандарт базової і повної середньої освіти спрямовує увагу освітян на особливе значення практичної і творчої складових навчальної діяльності [1]. Наразі у педагогічній теорії і практиці дослідницька діяльність школярів розглядається як один із засобів реалізації особистісно-орієнтованої парадигми, що передбачає розвиток креативності на основі організації навчання, що сприяє творчому засвоєнню знань. Відзначається необхідність переходу до безперервної освіти дослідницького типу, яка є однією з умов формування у школярів навичок самоосвіти, пізнавальної активності, потреби у творчій діяльності, розвитку їх здібностей. Головна особливість дослідницького навчання школярів хімії – активізувати навчальну роботу учнів, надавши їй дослідницький, творчий характер, і, таким чином, передати їм ініціативу в організації власної пізнавальної діяльності.

Для впровадження таких запитів у практику загальноосвітніх навчальних закладів суспільство потребує вчителя-дослідника, здатного активно брати участь у процесі перетворень, готового до інноваційної діяльності, освіченого у проблемах організації дослідно-експериментальної роботи у сфері освіти, який володіє методологією та методикою наукових досліджень.

Виділяємо такі основні кваліфікаційні вимоги до майбутнього вчителя при організації наукової роботи школярів у галузі природничих дисциплін та формуванні у них дослідницьких умінь та навичок:

· володіння необхідними професійними знаннями, вміннями та навичками організації науково-дослідної роботи школярів біолого-хімічного профілю;

· усвідомлення впливу наукової роботи школярів на їх особистісний розвиток;

· знання про те, які якості особистості, вміння та навички необхідно формувати в учня для ефективного здійснення науково-дослідної діяльності;

· спрямування власних зусиль на розвиток самооцінки школяра-дослідника;

· розуміння того, що розвиток саморегуляції – один із факторів становлення школяра як науковця;

· усвідомлення ролі вчителя у науково-пошуковій діяльності школяра як консультанта, тьютора;

· уявлення про вплив освітнього середовища на ефективність наукової роботи учнів;

· переорієнтація всієї навчально-виховної роботи учнів із власного предмета на пріоритет індивідуальних, парних, групових видів самостійної діяльності школярів дослідницького, пошукового, творчого плану.

Для формування таких якостей у процес професійної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін упроваджено курс «Організація наукової роботи школярів хіміко-біологічного профілю». Нами використовуються методи та прийоми, що найбільш доцільно впливають на формування дій кожного етапу професійної діяльності вчителя з організації наукової роботи школярів (моделювання діяльності, вирішення практичних завдань, аналіз ситуації, ділова гра, індивідуальне завдання, робота над проектом тощо). Вибір методу проектної діяльності обумовлений її стратегічною спрямованістю на особистість того, хто навчається; розвиток пізнавальних, творчих, комунікативних здібностей; умінь самостійно конструювати власні знання та орієнтуватись в інформаційному середовищі; розвиток критичного мислення; інтеграцію індивідуальної самостійної навчальної діяльності з груповими заняттями, обговорення дискусійних питань; використання різноманітних форм і методів активізації тих, хто навчається.

Крім того, з позицій гуманістичної педагогіки, використання інноваційних технологій, до яких відносять метод проектів, дозволяє повністю розкрити потенціал різноманітних форм і методів організації навчально-виховного процесу, оскільки створюють передумови розвитку особистості кожного студента, його пізнавальних, комунікативних, перцептивних умінь, підвищення рівня самостійності, творчої активності, бажання самовдосконалення.

Індивідуальний проект – спеціально організований викладачем комплекс дій студентів із педагогічного моделювання організації і керівництва науково-дослідною діяльністю школярів хіміко-біологічного профілю, що підлягає самостійному виконанню та завершується створенням творчого продукту.

Використання методу проектів вимагає дотримання таких вимог: наявність значимої дослідницької, творчої проблеми або задачі, що потребує інтеграції знань, використання міжпредметних зв’язків, дослідницького пошуку до його вирішення; теоретико-практична цінність результатів; перевага самостійної діяльності студентів; визначення кінцевої мети індивідуального проекту; визначення базових знань системи наук, необхідних для вирішення проекту; структурування змістовної частини проекту та визначення календарних строків виконання кожного етапу (визначення проблеми, формулювання гіпотези, задач і методів дослідження, проведення експериментальної роботи, оформлення й аналіз кінцевих результатів, презентація з наступним обговоренням). За підсумками вивчення спецкурсу проводиться залік у формі презентації-захисту індивідуальних проектів науково-дослідницької роботи школяра – біолого-хімічного профілю.

У ході організації проектної діяльності з’ясувалось, що за умови гнучкої організації процесу навчання студентів ефективніше реалізуються шляхи досягнення сучасних вимог до розвитку особистості майбутнього вчителя, враховуються її індивідуальні інтереси, здібності та потреби виконуються й освоюються ними не тільки конкретні знання, вміння та навички, але й створюється їх система.

Література:

1. Державний стандарт базової і повної середньої освіти // “Освіта України”. – №5. – 20 січня 2004р. – С.1–14.