САМОВДОСКОНАЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ЮРИДИЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ПРИ ВИВЧЕННІ ДІЛОВОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Чернігівський державний інститут економіки і управління

Шендерук О.Б.

Сьогодні Україна впевнено бере курс на інтеграцію в європейське політичне, економічне, освітнє, наукове, культурне, правове співтовариство, тому особливо гостро постає питання підвищення якості підготовки з іноземної мови майбутніх фахівців, зокрема юристів. Знання в юриспруденції вимагають постійного поповнення і оновлення. Майбутній юрист повинен вміти користуватися всесвітньою мережею Internet, закордонними науковими виданнями, розширювати знання про тенденції розвитку науки в світі. Саме знання іноземної мови допомагає зробити цей процес плідним, своєчасним, формує фахівця, конкурентоспроможного на світовому ринку праці. Отже, перед викладачами вищої школи постає завдання дати таку мовну підготовку, яка буде відповідати вимогам сучасного суспільства за рівнем та обсягом.

У процесі навчання ділової іноземної мови з'являється мета оволодіння мовленнєвою компетенцією у сфері ділового спілкування, що передбачає розвиток спеціальних знань у студентів, ознайомлення їх із основними положеннями бізнес-сфери, з вимогами до ведення ділових переговорів, оформлення ділової кореспонденції тощо.

Для підготовки конкурентоспроможних фахівців потрібно активно запроваджувати інноваційні технології в навчальний процес вищої школи. Про це йдеться у працях В. Євдокимова, І. Зязюна, Н. Ничкало, Л. Преждо, В. Семиченко, Н. Сорокіної та інших.

Заслуговують на увагу дослідження про роль активних методів навчання у професійному самовдосконаленні студентів, серед яких - праці психологів Л. Виготського, Д. Ельконіна, О. Леон-тьєва, найсучасніші праці щодо методології та технології активних та інтерактивних методів навчання О. Азарової, Ю. Друзь, І. Зарубінської, Л. Іванової, М. Скрипника.

Але проблема професійного самовдосконалення майбутніх юристів у процесі вивчення ділової іноземної мови в науковій літературі висвітлена недостатньо.

Одним із аспектів вивчення ділової іноземної мови є оволодіння студентами офіційно-
діловим стилем писемного професійного спілкування іноземною мовою. При цьому позитивний
результат вивчення вимагає безпосереднього і систематичного керівництва їхньою навчальною
діяльністю. Це керівництво реалізується у процесі викладання. Воно, звичайно, потребує

ретельного планування діяльності викладача, що виражається у визначенні освітнього змісту і відповідних йому пізнавальних завдань і вправ.

Дослідники поділяють керівництво навчальною діяльністю студентів при вивченні ділової іноземної мови на два етапи: пропедевтичний і основний .

На пропедевтичному етапі, що реалізується у процесі вивчення загального курсу іноземної
мови, одним із головних завдань є засвоєння професійної лексики, що входить
до словникового мінімуму, необхідного для формування у студентів готовності до професійного
написання основних типів ділових документів. Що може входити до вивчення іноземної мови на
цьому рівні? Це вправи на текстовому матеріалі, змістом яких є виділення термінів з певних тем,
складання з ними речень, складання і запис стислих текстів тезисного характеру з цими

термінами. Наприклад:

Вправа 1. Прочитати текст та знайти англійські еквіваленти слів та словосполучень в тексті: угода, кодекс, суд присяжних, судова справа.

Вправа 2. Знайти визначення в правій колонці до слів з лівої колонки.

Вправа 3. Скласти речення з поданими термінами: кодекс, загальне Кінцевою метою керівництва навчальною діяльністю на основному етапі є усвідомлення студентами структури власної професійної діяльності, структури професійного спілкування, особливості складання ділових документів, можливості орієнтуватися в умовах ситуації іншомовного спілкування, робити певні висновки.

Заслуговує на увагу програма курсу навчання ділового іншомовного спілкування, розроблена викладачами О. Біленькою, О. Чепурною . До неї зокрема входять :

1. Навчання усного ділового діалогічного і монологічного мовлення в тематичних рамках професійної сфери.

2. Навчання читання текстів публіцистичного і науково-популярного характеру з метою отримання інформації з теми на рівні повного або часткового розуміння.

3. Розвиток основ культури й етикету ділового письма та ознайомлення із міжнародними стандартами ведення ділової документації (у необхідних практичних межах).

4. Систематизація набутого за попередні роки вивчення мови граматичного матеріалу, необхідного для навчання ділового спілкування.

5. Збагачення лексичного запасу шляхом розширенням ситуацій спілкування у діловій

сфері.

Ці завдання ми частково змінювали, пристосовували до конкретної спеціальності, але головний напрям залишався спільним для всіх студентів - професійне самовдосконалення при вивченні ділової іноземної мови.

Одним із важливих чинників впливу на розвиток професійного самовдосконалення, на нашу думку, є ситуативне та рольове навчання за допомогою змодельованих комунікативних ситуацій.

А. Вербицький визначає моделювання як відтворення „змісту будь-якої професійної діяльності людини і змісту стосунків між людьми під час виконання цієї діяльності" . Моделювання комунікативних ситуацій при навчанні професійному іншомовному спілкуванню особливе тим, що ті ситуації, які буде моделювати викладач, повинні відповідати майбутнім професійним інтересам студентів, мати для них професійну значущість, а також надавати студентам можливість реалізувати іншомовні комунікативні здібності певної фахової галузі . Це стосується вміння провести бесіду з діловими партнерами, висловлювати правильно свою думку та аргументувати її, отримати необхідну інформацію тощо. При організації завдань-ролей потрібно врахувати професійно орієнтовані висловлювання; термінологічні висловлювання; висловлювання, що мають емоційне навантаження, модальний характер; формули ввічливості та професійного етикету; сталі вирази та комбінації слів; вербальні та невербальні засоби спілкування для встановлення комунікативної взаємодії учасників ігрової ситуації .

Комунікативні ситуації, створені викладачем, повинні містити в собі пов'язану з професійним напрямом проблему з реального життя, яку потрібно успішно розв'язати. Студенти грають роль певних дійових осіб, самостійно будують свою лінію вирішення проблеми, користуючись своїми професійними спеціальними знаннями і правилами та нормами міжнародного ділового етикету. Чимале значення в іншомовному діловому спілкуванні належить володінню професійним етикетом, розумінням особливостей ментальності країни, з представниками якої ви спілкуєтесь, але найбільш важливим є те, що для професійного успіху необхідно спілкуватися з діловим партнером поширеною мовою ділових кіл всього світу –англійською . Кінцевою метою керівництва навчальною діяльністю на основному етапі є усвідомлення студентами структури власної професійної діяльності, структури професійного спілкування, особливості складання ділових документів, можливості орієнтуватися в умовах ситуації іншомовного спілкування, робити певні висновки.

З метою виявлення найбільш впливових та ефективних форм і методів розвитку професійного самовдосконалення ми опитали студентів - майбутніх юристів . Одне з питань стосувалося студентів п'ятого року навчання, які закінчили курс вивчення ділової іноземної мови на другому році навчання: „Що, на вашу думку, було найцікавіше у вивченні ділової іноземної мови?" Найпоширенішими (65 %) були відповіді: імітація проведення засідань суду, імітація роботи юридичної правової клініки, прийом клієнтів нотаріусом, адвокатом, ділові переговори з партнерами по бізнесу, наради, тобто ігри наближені до реальної професійної діяльності. Ці студенти вивчали ділову а вивчення спеціальних предметів, пов'язаних безпосередньо з їхньою майбутньою професією, тому виникали деякі труднощі з організацією ділових ігор. Адже більшість студентів на другому році навчання не мають чіткої уяви про особливості майбутньої професії, вони на той час не проходили виробничої практики. Незважаючи на це, ділова гра як метод навчання викликала у студентів не лише позитивні емоції, а й цікавість до майбутньої професійної діяльності.

Організація ділових ігор проходить значно простіше, тому що для
активної участі у грі студент має бути підготовлений теоретично з таких наук, як

менеджмент, етика спілкування, спеціальних правових предметів та інших. Також добрими є показники засвоєння, коли студент вивчає ці предмети одночасно з діловою іноземною мовою. До цього часу студенти вже мають практичний досвід, а більшість взагалі поєднує навчання з професійною діяльністю.

Серед ділових ігор виділяються операційні, імітаційні, рольові, діловий театр, психо-, соціодрама та інші. Кожний з цих видів відрізняється характерними особливостями, які дозволяють вирішувати різноманітні задачі, реалізують прямі й непрямі цілі.

Досвід виробничої або навчальної практики, поєднання навчання і праці допомагає студентам зрозуміти, що всі ці ділові ігри дійсно наближені до реального життя, тому студенти більше сприймають їх як реальну можливість втілити свої професійні знання у ігрових ситуаціях. Але завжди слід пам'ятати, що існують правила суто ігрового характеру, якщо ними не керуватися, то гра перестає бути грою, перетворюється на заняття тренувального типу .

Отже, ефективність застосування ділових ігор залежить не тільки від того, які базові знання отримав студент з іноземної мови, а й від того, наскільки чітко він уявляє професійну мету цих ігор, який рівень теоретичної і практичної підготовки з спеціальних дисциплін він має.

Більшість студентів починає виявляти підвищену цікавість до предмету, а це позитивно впливає і на процес навчання, і на стосунки студентів в групі. Ще один висновок, який можливо зробити з проведеного опитування: студенти, які починають вивчати ділову іноземну мову на другому курсі, не мають сформованих уявлень та понять про свою майбутню спеціальність, тому мотивація вивчення мови досить низька. Значну увагу потрібно приділити забезпеченню мотивації вивчення ділової іноземної мови.

Проблемою формування мотивації займалося чимало дослідників: Л. І. Божевич, О. М. Леонтьєв, А. К. Маркова, Г. І. Щукіна та інші. Було визначено, що є 4 рівні розвитку пізнавальних мотивів студентів(1-ий - найнижчий, 4-ий - найвищий).

Щодо студентів 1-го та 2-го рівнів розвитку пізнавальних мотивів, то найбільш дійовим мотивотворчим чинником виявився матеріал, поданий у цікавій та доступній формі. У стимуляції пізнавального інтересу студентів 3-го 4-го рівнів розвитку пізнавальних мотивів головну роль відіграє проблемність змісту викладеного матеріалу. Для цього у вправах з ділового мовлення можуть використовуватися такі способи, як наведення у вправах нових фактів, які неможливо пояснити відомими студентам знаннями, протиставлення двох думок про один і той же факт, спонукання студентів до знаходження та виправлення помилок тощо . Більшість студентів на другому році навчання не мають чіткої уяви про особливості майбутньої професії, вони на той час не проходили виробничої практики. Незважаючи на це, ділова гра як метод навчання викликала у студентів не лише позитивні емоції, а й цікавість до майбутньої професійної діяльності.

Доцільно використати такі прийоми: послідовне чергування запитань та відповідей, зіставлення протилежних тез, виділення етапів пошуку, аналогій з життєвими уявленнями студентів, включення цікавих елементів тощо. Найкращим шляхом для підвищення мотивації є створення умов, коли навчальні ситуації будуть реальними, близькими до повсякденного життя . Безперечно, що найкращим методом для цього є ділова гра. Практично це найкраще здійснити з допомогою розробленої С. Кожушко, О. Тарно-польским методики безперервної ділової гри . Студенти протягом курсу ділової іноземної мови беруть участь у створенні реальних життєвих ситуацій з майбутньої професійної діяльності, самостійно намагаються змоделювати ділове середовище, в якому вони хочуть працювати, розвивають сюжет ділової гри. Звичайно, всі ці фактори сприяють високій мотивації вивчення ділової іноземної мови.

Можна зробити висновок, що ефективність використання активних та інтерактивних методів навчання діловій іноземній мові студентів юридичних спеціальностей значно спонукає їх до професійного самовдосконалення. Як показали наші дослідження, використання ігрових форм навчання під час вивчення курсу ділової англійської мови позитивно впливає на формування мотивації вивчення предмета і тим самим сприяє підвищенню рівня професійного самовдосконалення.