“Педагогические науки”/3.Методические основы воспитательного процесса

Викладач, Чирва Н. І.,

Сумський коледж СНАУ, Україна

Особливості формування толерантності підлітків у родині.

Процес розвитку демократичного українського суспільства у ХХІ столітті потребує виховання особистості у дусі толерантності, оскільки в умовах економічної кризи загострюється проблема взаємовідносин людей. Завдання сучасного педагога навчити студентів- підлітків сприймати толерантність як універсальний принцип життя людини.

Проблема толерантності та особливості її формування є об’єктом досліджень сучасних науковців, педагогів та психологів. Окремі аспекти толерантності розглядалися у роботах Б.Гершунського, О.Клєпцова, М.Магури, Г.Погодіна, І.Федосєєвої та ін. Аналіз наукової літератури свідчить про те, що дослідники здебільшого зосереджуються на соціальних, психологічних та педагогічних аспектах проблеми виховання толерантності. При цьому недостатньо уваги приділено практичним підходам до формування толерантності у сімейному вихованні.

Толерантність – це необхідна умова спілкування людей різних культур, про що йдеться в декларації ЮНЕСКО, підписаній у 1995 році 185 державами. Толерантність розуміється як діалог з іншими, повага до культурних відмінностей, співчуття до інших.

Одним з найефективніших засобів подолання інтолерантності є взаємодія навчального закладу і сім’ї. Сім’я виступає в якості одного з головних соціальних інститутів, що відповідає за підготовку особистості до життя в соціумі. Сім’я є своєрідним «мікрокосмосом», який найбільш повно відповідає вимогам до поступового залучення дитини до соціального життя. Тому важливу роль в процесі становлення особистості відіграє виховання толерантності в родині, яке включає в себе поступовий розвиток у підлітків відповідальності за сімейний мікроклімат. Глибокі контакти з батьками створюють у них стійкий життєвий стан, відчуття впевненості та надійності. Основними принципами такого виховання повинні стати поважне ставлення до особистості, опора на позитивне в дитині, соціальна обумовленість процесу виховання толерантності, єдність знання та поведінки.

В основу формування толерантності підлітків у родині необхідно закласти навчання культурі світу та правам людини, орієнтація на які повинна народжувати в людині добрі риси, високоморальні потреби та вчинки. Спеціальна педагогічна діяльність батьків реалізує соціалізацію дитини. Дослідження показують: велика частина родин здійснює виховання на низькому рівні, неусвідомлено, стихійно, безвідповідально. Для того щоби батьки могли виховувати дітей у дусі толерантності, необхідне володіння відповідними знаннями. Батькам необхідно формувати в підлітків систему цінностей, в основі якої лежать такі поняття, як консенсус, компроміс, взаємоприйнятність і терпимість, прощення, ненасильство, співчуття, розуміння, співпереживання.

Прояв толерантності означає, що кожний вільний дотримуватися своїх переконань і визнає таке ж право за іншими. Це означає визнання того, що люди за своєю природою розрізняються за зовнішнім виглядом, становищем, мовою, поведінкою та цінностями і мають право жити у світі та зберігати свою індивідуальність. Погляди однієї людини не можуть бути нав'язані іншим. Необхідно зміцнювати дух толерантності та формувати відносини відкритості, уваги один до одного й солідарності, сформувати готовність до дії й заохочувати в родині толерантність і ненасильство.

Основними принципами виховання толерантності в родині є зв'язок виховання толерантності з життям, поважне ставлення до особистості, опора на позитивне в дитині, соціальна обумовленість процесу виховання толерантності, завуальованість педагогічних впливів та опори на активність дитини, єдність і знання та поведінки.

Варто діагностувати толерантні установки підлітків і членів їхніх родин засобами анкетування. Важливим є забезпечення інформованості з проблеми толерантності, підвищення толерантної культури підлітків і членів їх родини.

Сучасній родині необхідно здійснювати заходи для профілактик девіантної поведінки підлітків а саме:

уникати фізичного насильства в родині, холодності;

виключити образи, негативні оцінки на адресу підлітка, придушення особистості підлітка;

не виявляти агресивної поведінки дорослими членами родини;

не підкріплювати небажані дії підлітків (наприклад, виражати гордість при конфліктах підлітка з однолітками).

Відродження традицій - невід'ємна частина формування толерантності в родині, що забезпечує безперервність передачі духовних, інтелектуальних і матеріальних цінностей від покоління до покоління. Правильне демократичне виховання формує людину активну, ініціативну, з позитивною самооцінкою, здатну знаходити рішення у своєму житті та нести соціальну відповідальність за себе й інших

Спільні з батьками заняття, залучення підлітка в різні види діяльності в родині та поза нею, підтримка в різних справах сприяють успішному формуванню та розвитку толерантності підлітків.

Література:

1. Волошина О. Проблема формування толерантності в сучасних педагогічних дослідженнях / О. Волошина // Рідна школа. – 2007. – № 3. – С. 4-6.

2. Степанов П. В. Педагогические условия формирования толерантности у школьников и подростков: дис… канд. пед. наук. – М. 2002. – 159с.

3. Федосєєва І. Соціально-психологічні особливості формування толерантності підлітка в системі сімейних відносин [Електронний ресурс] / І. Федосєєва – Режим доступу :

http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gvpkhdpi/2008_16/300-303.pdf