Филологические науки/1.Методика преподавания языка и литературы

Успаленко М.О., наук. керівник Лаврик-Слісенко Л. П.

Кременчуцький національний університет ім. М. В. Остроградського, Україна

Проблеми та методи поліпшення вивчення іноземної мови

Досвід спеціалістів в галузі іноземної мови свідчить про те, що навчальний процес у вищому навчальному закладі відбувається таким чином, що він не вимагає від студентів викладу своїх розумових здібностей, а також інтелектуальних і емоційних можливостей. Досить часто якісному вивченню іноземної мови заважає механічне запам`ятовування і заучування навчального матеріалу.

Головною метою даної роботи є ознайомлення студентів за новітніми методами вивчення іноземної мови. Для того, щоб досягти високого рівня іноземної мови викладачеві необхідно використовувати сучасні методи викладання, спеціальні навчальні техніки та прийоми, які зацікавлять студентів.

При використанні новітніх методів викладач повинен враховувати такі критерії, відповідно до яких використані методи повинні:

1) створювати атмосферу, в якій студент почуває себе вільно і комфортно, а також розвиває бажання частіше говорити іноземною мовою;

2) заохочувати студента в цілому;

3) стимулювати його творчі здібності;

4) показати студенту, що він є головною діючою персоною в навчальному процесі, активно взаємодіючою з другими учасниками процесу.

5) показати студентові, що вивчення іноземної мови пов’язано з його особистістю і інтересами, а не з прийомами і засобами навчання використані викладачем;

6) навчити студента працювати над мовою самостійно;

7) передбачити різні роботи, ігри в аудиторії: індивідуальну, групову, колективну, в певній мірі, стимулюючи активність студентів.

На даний момент ефективними є особистісно-діяльнісний та комунікативний метод в навчанні іноземних мов.

При навчанні комунікативним методом студенти мають змогу набути комунікативної компетенції. Це означає, що студенти зможуть користуватись мовою залежно від конкретної ситуації. Цей метод дозволяє позбутися мовного бар'єру, а також дозволяє студентові подолати страх говорити іноземною мовою. Викладач на заняттях повинен створити умови подібні до реальних життєвих ситуацій,для того, щоб студенти мали змогу вільно використовувати іноземну мову. Комунікативний метод розвиває всі мовленнєві навички від усного і письмового мовлення до читання і аудіювання. Граматика повинна вивчатися в процесі спілкування. Студент повинен освоювати і запам'ятовувати слова тільки тоді він починає розуміти граматику. Спілкування необхідно проводити лише на іноземній мові.

Особистісно-діяльнісний метод полягає у максимальному наближенні до майбутньої професійної діяльності студента. Працюючи з інформацією студент набуває певних інтелектуальних здібностей. Наприклад, вміти аналізувати дану інформацію, вибирати факти в потрібній послідовності.

Проблемними методами вважаються такі: дослідницькі, пошукові, дискусійні, метод проектів.

Дані методи викладання іноземної мови викладачі вищих навчальних закладів використовують у своїй практиці. Ці методи дозволяють студентам оволодіти професійними і комунікативними компетенціями. Викладання за цими методиками розвиває здібності, які дають змогу самостійно організовувати свою навчальну діяльність, активно брати участь в обговоренні та аналізі даного матеріалу. Завдяки цьому студенти самостійно зможуть застосовувати отриманні знання та вміння на практиці. Описані вище методи дають змогу ефективно використовувати обмежений час для вивчення іноземної мови. Недолік обмеженого часу для вивчення іноземної мови заключається у великому об'ємі навчального матеріалу, який залишається на самостійну підготовку.

Однак практична мета навчання іноземній мові у сучасних умовах може і повинна бути вирішена, хоча і на дуже обмеженому мовному і мовленнєвому матеріалі. Справа у тому, щоб ставлення до опанування цим матеріалом було не як до мети навчання, а як до засобу вирішення комунікативних завдань.

У зв’язку з цим перед викладачем іноземної мови вузу стоїть завдання створення умов іншомовного мовленнєвого спілкування, максимально наближених до природних умов професійної комунікації.

Отже, основною проблемою студентів є невміння повноцінно спілкуватися іноземною мовою в рамках професійної тематики. Тому одним із найважливіших напрямів сучасної прикладної педагогіки – удосконалення підготовки студентів до професійної комунікативної діяльності, як рідною, так і іноземною мовами. Реалізація цієї мети забезпечує широкі можливості для вирішення освітніх, виховних і розвиваючих завдань навчання. У немовних вузах ці завдання потрібно вирішити за досить короткий термін в умовах обмеженої кількості навчальних годин і далеко недосконалої комунікативної, а також іншомовної комунікативної підготовки студентів.

Література:

1. Арванітополо Е.Г. Проектна робота з англійської мови учнів старшої школи // Бібліотечка журналу „Іноземні мови”. – Вип. 2/2003. – К.: Ленвіт, 2003. – 64 с.

2. Зимняя И.А., Сахарова Т.Е. Проектная методика обучения англий-скому языку // Иностр. яз. в шк. – 1991. – №3. – С. 9–12.

3. Рогова Г.В., Рабинович Ф.М., Сахарова Т.Е. Методика обучения иностранным языкам. – М., 1991. – С.55-58.