Слободяник К.П., наук. керівн. Лаврик-Слісенко Л.П.

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, Україна

ВИКОРИСТАННЯ КОГНІТИВНО-КОМУНІКАТИВНОГО МЕТОДУ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

На сьогодні, у зв’язку із процесами глобалізації сучасного суспільства, розвитком інформаційних технологій, створенням особистих та ділових контактів виникає потреба у вивченні іноземної мови як засобу спілкування. Адже великий потік інформації в закладах освіти вимагає застосування таких методів навчання іноземних мов, які б дозволили у стислі строки надати студентам досить ґрунтовних знань, щоб забезпечити високий рівень опанування та закріплення матеріалу на практиці. Тому досить актуальним в сучасній методиці є пошук таких підходів до навчання іноземної мови, які б сприяли її оперативному опануванню.

Методи, що створювалися протягом років, мали ґрунтовний вплив на моделювання процесу навчання іноземних мов, проте вони найчастіше розвивалися окремо від контекстів їх використання. Розроблення курсу з вивчення іноземної мови включає здійснення вибору певного методу навчання. Основною вимогою до володіння іноземної мови є не автоматичне заучування фонетичного, лексичного та граматичного матеріалу, а є принцип свідомого користування мовою, розвиток вмінь іншомовної комунікації, тобто спілкування, що можливе за умови когнітивно-комунікативного підходу.

Проблемою когнітивно-комунікативного підходу у навчанні іноземної мови займалося багато науковців, а саме: І.Зимня, С. Ніколаєва, Т. Самосенкова, С. Шатілов, А.В.Щепілова, І.Л. Біма та інші. Так, А.В.Щепілова вважає, що комунікативно-когнітивний підхід – це саме необхідність для навчання іноземних мов у різних типах навчальних закладів [3, с.14]. Зв’язок когнітивного та комунікативного підходів у навчанні іноземної мови, за словами І.Л. Біма [2, с.28] має методологічне значення.

Когнітивний підхід розглядається як демонстративний пізнавальний підхід, що спрямовує діяльність на засвоєння правил, вживання лексико-граматичних моделей, на основі яких виконується свідоме створення висловлювань, для їх застосування на практиці. Комунікативний підхід передбачає вивчення мови через спілкування. Реалізація цього підходу в навчальному процесі означає, що формування іншомовних мовленнєвих навичок і вмінь відбувається шляхом оволодіння засобами спілкування, що спрямоване на їх практичне застосування у процесі спілкування.

Згідно засад комунікативного підходу вчитель виступає в якості помічника, заохочуючи учнів до спілкування і створюючи ситуації, в яких таке спілкування могло б проходити. Учні є активними учасниками процесу спілкування, а вчитель взаємодіє з учнями, інколи приймаючи участь у ній, але зазвичай, роль вчителя — допомога, координація, порада учню, як правильно висловити свою думку. Взаємодія “учень — учень” має переважати на уроці [1].

Використання когнітивних вправ дозволять впорядкувати знання з таких явищ, як сім’ї слів, морфологічні поля, антонімія, конверсія, синонімія, стилістичні поля тощо.

На нашу думку, для вдалого навчання іноземної мови необхідно об’єднати когнітивний та комунікативний підходи, оскільки особливістю когнітивного підходу є свідомість до навчання та пізнавальний інтерес, а особливістю комунікативного підходу є оволодіння мовленнєвими навичками шляхом здійснення учнями іншомовної комунікації.

Так когнітивно-комунікативне навчання іноземної мови передбачає таку організацію навчальної діяльності, при якій можуть бути успішно сформовані навички та вміння іншомовного мовлення. Ця умова здійснюється у навчальному процесі шляхом виконання учнями різних вправ, що підштовхують їх до здійснення мовленнєвих дій, в основі яких лежать певні мовленнєво-розумові операції. Формування та вдосконалення навичок і вмінь мовлення відбувається завдяки функціонуванню цих операцій у процесі виконання вправ.

Отже, за умови використання когнітивно-комунікативного підходу до навчання іноземної мови, раніше отримані навички з мови стануть базою для набуття практичного уміння. Ефективність вивчення іноземної мови буде високою, якщо вони будуть реалізовуватись на основі когнітивно-комунікативного навчання, тобто коли значна частина часу з іноземної мови буде присвячена практичним діям, під час якого будуть свідомо використовуватись раніше отримані мовні навички у різних ситуаціях мовлення.

Література:

1. Активізація комунікативного підходу на уроках англійської мови (з досвіду роботи) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://school3loz.clan.su/_ld/0/10_Kaschejeva.pdf

2. Бим И.Л. Теория и практика обучения немецкому языку в средней школе. – М.: Просвещение, 1988

3. Щепилова А.В. Теория и методик обучения французскому языку как второму иностранному. – М.: Владос, 2005