Надобко Сергій Володимирович

Національний Університет «Юридична академія України ім. Я. Мудрого»

Демократія як форма реалізації народовладдя

Демократія (з грец. «влада народу») — форма держави, де основним джерелом державної влади виступає народ, який здійснює владу безпосередньо так і через представницькі органи. Саме поняття «демократія» виникло у Стародавній Греції, стародавні греки були також першими дослідниками даного феномену. Крім того в Елладі був поширений такий поділ держав за формами правління: влада одного (монархія), влада кращих (аристократія) і влада народу (демократія).

Демократія характеризується певними ознаками, зокрема: народ - визначається джерелом влади в державі; рівноправність усіх , відсутність привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками; широкий спектр виборчих прав громадян, що включає: рівні права голосу громадян під час виборів чи референдумів, однакова можливість брати участь в управлінні державними справами, вільно обирати та бути обраним до органів державної влади; політична рівноправність усіх в участі формуванні державної влади; виборність вищих органів державної влади та можливість народу реально впливати на державну владу. Через функції демократії проявляється її сутність та соціальне призначення. Проте , на ряду із функціями демократії чільне місце посідають керівні ідеї, положення – принципи демократії.

Функції демократії – це основні напрямки впливу демократії на суспільні відносини, через які проявляються їх зміст та основне призначення, при чому функції демократії нерозривно пов’язані із функціями держави та тим курсом розвитку, яким прямує держава (демократичним, ліберальним, недемократичним і т.д.).

Серед основних функцій демократії можна виділити:

1. Формування вищих органів державної влади шляхом прямих виборів;

2. Вирішення найбільш важливих питань суспільно – державного значення шляхом народних обговорень, референдумів;

3. Формування суспільства на засадах політичної багатоманітності (плюралізму);

4. Виховання суспільства на засадах поваги до демократичних інститутів, сприяння розвиткові особистості кожного члена суспільства.

Принципи демократії – це керівні ідеї та положення , які виступають як безумовні умови, які пред’являються до суб’єктів демократії. Основними принципами демократії є: рівноправність усіх громадян; політичний плюралізм; гласність у прийнятті рішень; поділ державної влади на законодавчу, виконавчу, судову; прийняття рішень від імені домінуючої частини суспільства в інтересах меншості; виборність вищих органів державної влади , відкритість їх діяльності; свобода політичних партій в державі.

В залежності від способу участі народу у здійсненні державної влади демократія поділяється на безпосередню та представницьку (реалізація прав громадян щодо участі у здійснені державної влади через певних представників: депутатів різних рівнів, політичних партій і т.д.). Безпосередня демократія – це пряме (безпосереднє) волевиявлення народу, участь у вирішенні питань місцевого та державного значення. До безпосередньої демократії відносять: вибори , референдуми, збори громадян, народні обговорення. При чому, усі вони проводяться з метою забезпечення народовладдя і безпосередньої участі громадян в управлінні державними та місцевими справами.

Вибори – форма безпосередньої демократії, за якою шляхом голосування формуються представницькі органи державної влади та місцевого самоврядування.

Референдум - це спосіб прийняття громадянами України шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення. Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав громадян України на участь у референдумі залежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, політичних поглядів, роду і характеру занять забороняються.

Громадяни беруть участь у референдумі на рівних засадах. Референдум є прямим: громадяни беруть участь у референдумі безпосередньо. При чому референдуми можуть бути: всеукраїнські (призначаються Верховною Радою України або Президентом України чи за народною ініціативою на вимогу не менше як трьох мільйонів громадян України, предметом референдуму є: затвердження Конституції України, її окремих положень та внесення до Конституції України змін і доповнень; прийняття, зміна або скасування законів України або їх окремих положень;прийняття рішень, які визначають основний зміст Конституції України, законів України та інших правових актів); місцеві (здійснюються у межах певної адміністративно-територіальної одиниці, предметом є: (прийняття, зміна або скасування рішень з питань, віднесених законодавством України до відання місцевого самоврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць; прийняття рішень, які визначають зміст постанов місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих і розпорядчих органів); консультативні (це можуть бути як всеукраїнські, так і місцеві, проте специфіка полягає у рішенні яке виноситься , адже вони носить консультативний, рекомендаційний характер, та не має загальнообов’язкового значення на відміну від двох попередніх).

Збори громадян – форма безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення. Рішення прийнятті на таких зборах враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.

Народні обговорення – форма безпосередньої участі громадян в управлінні державними та суспільними справами шляхом обговорення важливих питань. Обговоренню підлягають законопроекти, питання суспільного та державного значення, рішення яке виноситься носить рекомендаційний характер.