Право/1.История государства и права

Доктор філософії в галузі права Кузнецова Л.В.

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, Україна

Ґенеза юридичної освіти в Україні

Історію освіти в Україні пов’язують з усією історію українського народу. Юридична освіта – явище багатогранна. В залежності від того, до якого профілю юридичної діяльності готуються фахівці складається відповідна програма їх навчання, де поряд з фундаментальними знаннями передбачається надання студентам тієї сфери, де їм доведеться працювати.

Вища юридична освіта на українських землях ХІХ ст. – 1917рр. була представлена Харківським, Київським та Новоросійським (нині Національний університет «Одеська юридична академії», що створений на базі Рішельєвського ліцею). Хоча в 1661 році, а саме 20 січня було створено Львівський університет із юридичним факультетом, проте в силу історичних подій він був підпорядкований владі Польщі.

Свій генезис юридичні факультети окреслених вище університетів пройшли в 4-і етапи, а саме 1804, 1835, 1863, 1884рр. – це було наслідком вираження політичного курсу уряду Російської імперії щодо освіти і науки. Саме в ці роки факультети діяли на підставі Статутів, які були головним важелем, що регулювали організаційні засади юридичної освіти, її зміст, спрямованість філософсько-правових засад розвитку правознавства. Ними встановлювалася структура і зміст освіти, відокремлення моральних і політичних наук, порядок вивчення державознавства, філософії та права.

На підставі Статуту 1804р. розпочав свою роботу юридичний факультет Харківського університету. Основна форма навчання була лекційна, практичні заняття майже не проводилися, конспект був єдиним джерелом отримання юридичних знань; серед методів навчання домінував догматичний метод.

В 1835 році на тернинах України розпочав свою роботу юридичний факультет Київського університету. Обов’язковою умовою якого було викладання церковного права, а до професорсько-викладацького складу була висунута вимога окрім фахової освіти мати духовну (релігійну) освіту. Саме такі вимоги на думку вченої еліти мали створити висококультурну ауру життя факультету сповненого людяності, високої професійності і християнської духовності.

Саме в цей період розпочав свою роботу юридичний факультет Новоросійського університету.

В період з 1863 року по 1917 рік юридичні факультети охоплювали головні напрямки розвитку права та співпадали з галузями законодавства, за якими діяла країна, провідною дисципліною було римське право. До переліку дисциплін входили: енциклопедія права (огляд законодавства), основні закони та уложення Римської імперії, закони про громадянський стан людей в державі, цивільні закони, кримінальне законодавство, кредитне законодавство, торговельне та фабричне законодавство, звичаєве право, закони благочинства. Методами педагогічної роботи були історичний, порівняльно-правовий.

З 1864 року до викладання були залучені приват-доценти та професори, які відпрацювали багато років і володіли значним потенціалом знань та досвідом. Також Статутами факультетів передбачалося залучення до колегіальних диспутів з правових питань, що сприяло вдосконаленню знань вчених про розвиток практичної юриспруденції, розпочали свою роботу юридичні товариства з питань звичаєвого права та місцевого законодавства.

За час функціонування юридичних факультетів простежувалося постійне домінування кількості студентів у порівнянні з іншими факультетами.

20 роки минулого століття стали етапом ліквідації юридичних факультетів, адже саме в цей час було зроблено акцент на орієнтацію пролетарської диктатури та недоцільності вищої юридичної освіти у якості самостійної та сполучення її із професійною підготовкою фахівців для народного господарства. В цей час починають своє функціонування соціально-економічні факультети. Так, юридичний факультет в Одесі відновив своє існування лише в 1947 році.

Поряд з урядовими закладами на початку ХХ ст. почали зростати неурядові вищі навчальні заклади.

В 1909 році в м. Києві з’явилося юридичне відділення вищих жіночих курсів із економіко-комерційним напрямком. Таке поєднання юридичної та комерційної освіти давало випускницям можливість реалізації практичної діяльності в різноманітних адміністративних, промислових та торговельних закладах.

В 1914р. було відкрито факультет, на якому спільно навчалися жінки і чоловіки (Новоросійський вищий міжнародний інститут) та отримували спеціальність дипломата, їх екзаменували державні юридичні комісії та могли відряджати за кордон.

Отже, не слід відкидати досягнення минулого, а бажано його ретельно дослідити та найкращі здобутки запровадити до сучасного навчального процесу.

Література:

1. Егорова О.В. Юридична освіта в університетах України ХІХ – початку ХХ ст. (етапи та особливості розвитку): Автореф. дис. канд. іст.наук / О.В.Егорова; Дніпропетр. нац. ун-т. – Д., 2004. – 18с. –укр.

2. Журавський В. Юридична освіта в Україні: сучасний стан та напрями вдосконалення /В.Журавський, О.Кипилека // Право України. – 2004. - № 11. – С. 3-6

3. Хачатурян Х.В. Юридична освіта в Україні: проблеми та перспективи розвитку / Х.В. Хачатурян Х.В. // Наука та наукознавство. – 2000. - № 1-2. – С. 100-103