Фізична культура і спорт/2. Розвиток фізичної культури і спорту в сучасних умовах

Козлова Т.Г.

Київський національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна

ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОГО І ФІЗИЧНОГО СТАНУ СТУДЕНТІВ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ШЕЙПІНГОМ ПІД ВПЛИВОМ МУЗИЧНОГО СУПРОВОДУ

Музика як засіб духовного та емоційного збагачення людини здатна глибоко і всебічно впливати на неї. Музичний супровід занять з шейпінгу значно підвищує їх ефективність та емоційність. Це зумовлює необхідність відповідної підготовки тренера-викладача, його уміння проводити різні види вправ під музичний супровід, збагачувати заняття естетичним змістом, привертати увагу студентів до виразних, точних і гарних рухів [1, 3, 5].

Вченими доведено, що музика змінює сприймання об’єму виконаної роботи: зменшує почуття втоми і дискомфорту від фізичних вправ субмаксимальної потужності, що дозволяє людині виконувати більший об’єм роботи і відчувати при цьому менше дискомфорту. Тому результати спортсменів, які займаються спортом під музичний супровід, на 10-25% вищі, ніж прогрес тих, які тренуються в тиші. Це пояснюється тим, що організм людини реагує на музику несвідомо – вона рухається на автоматі, втома при цьому понижується, а психологічний стан наближається до ідеалу.

Для того, щоб музика на заняттях з шейпінгу впливала позитивно на фізичний та емоційний стан студентів, необхідно брати до уваги такі тісно взаємопов’язаних між собою компоненти:

- педагогічний – відповідність принципам, цілям і завданням навчання, виховної спрямованості, методиці проведення й характеру заняття;

- психофізіологічний вплив музики на організм, що підвищує працездатність, рухову активність сомато-вегетативних функцій з урахуванням анатомо-фізіологічних, статевих і темпераментних особливостей студентів;

- музично-фонетичні якості: побудова і виразність мелодії, її характер, композицію і динаміку, а також якість запису і відтворення звуку.

Музичний супровід на заняттях можна використовувати фрагментарно, тобто окремими частками й епізодами, чи у вигляді цілої музичної програми впродовж всього заняття. Для виконання фізичних вправ під музичний супровід використовують функціональну музику з метою підвищення або підтримання високого рівня працездатності студентів. Вона, в свою чергу, ділиться на мобілізуючу, фонову і музику для відновлення. При підборі функціональної музики слід враховувати вік студентів, їх фізичний розвиток, а також доступність рухів, що вивчаються [2].

Мобілізуюча музика призначена для початку заняття – розминки. Вона створює бадьорий, життєрадісний настрій, підвищує м’язовий тонус, працездатність, інтенсивність дихання, кровообігу і газообміну, сприяє формуванню рухової домінанти. Її мета – підготувати організм до активної діяльності. Стимулюючий вплив такої музики реалізується через збудження ретикулярної формації центрів позитивних емоцій і симпатичної системи. Вона підвищує емоційний тонус, серцеву діяльність, кровопостачання мозку і м’язів. Все це полегшує створення рухової домінанти.

Фонова музика не пов’язана з структурою і характером руху, а є стороннім подразником, який підвищує якість і ефективність заняття. При цьому велике значення мають характер і сила звуку. Важливо, щоб мелодія була тихою, знайомою і простою, без неочікуваних різких зусиль; вона підвищує тонус м’язів, якість руху і працездатність під час виконання фізичних вправ.

В заключній частині заняття, після інтенсивного фізичного навантаження виникає необхідність у заспокоєнні організму, знятті втоми, відновленні ЧСС і ліквідації кисневого боргу. Для цього використовується музика для відновлення. Мотив музики слідує ритму роботи з поступовим уповільненням, що сприяє розслабленню м’язів, заспокоєнню роботи серця і дихання.

Структурно-сюжетна музика – складні спеціальні мелодії, що відповідають характерові, структурі і змісту фізичних вправ. Вони складають музичну композицію, яка тісно пов’язана з руховою програмою. Музика обумовлює зміну ритму і структури рухів, перехід до розслаблення, зміни темпу. Добре засвоєна структурна музика допомагає оволодіти технікою й виразністю руху, тому викладач повинен слідкувати за адекватністю рухів музичному супроводу [1, 2, 4].

Мета дослідження: спостереження впливу музичного супроводу під час занять фізичними вправами на емоційний і фізичний стан студенток I-II курсів відділення „шейпінг” НТУУ „КПІ”.

Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, тестування, методи математичної статистики.

Результати дослідження. Дослідження проводилося на базі спортивного комплексу НТУУ „КПІ” відділення „шейпінг”. В ньому приймали участь 40 студенток НТУУ «КПІ» різних факультетів I-II курсів, які відносяться до основної групи за станом здоров’я (експериментальна група – 20 студенток, контрольна група – 20 студенток). Впродовж двох місяців (вересень, жовтень) заняття для обох груп проводились згідно з робочою програмою відділення «шейпінг». Експериментальна група виконувала програму під музичний супровід відповідно цілям і завданням навчання, виховної спрямованості, методиці проведення й характеру заняття [1], а контрольна група в тиші.

Під час проведення занять використовувались педагогічні засоби, які дозволяли оцінити реакцію організму на фізичне навантаження. Такий постійний персональний контроль з боку викладачів підвищує корисність занять та їх педагогічну оцінку, що дає змогу своєчасно вносити відповідні корективи. Також вимірювались суб’єктивні параметри, такі, як сприйняття фізичного напруження, комфорт виконання фізичних вправ. Крім цього раз на місяць проводилось антропометричне тестування по всім провідним параметрам [3]. Аналіз поточних результатів показав, що студенти експериментальної групи під час занять виконували більший об’єм роботи, їх показники були кращими ніж у студентів контрольної групи.

Висновки:

1. Аналіз науково-методичної літератури показав, що музичний супровід занять змінює сприймання об’єму виконаної роботи і зменшує почуття втоми і дискомфорту від виконання фізичних вправ, що дозволяє людині виконувати більший об’єм роботи і відчувати при цьому менше дискомфорту.

2. Встановлено, що музичний супровід заняття з шейпінгу викликає у студенток емоційний підйом, покращує настрій, активізує бажання займатись фізичними вправами.

3. Емоційний підйом, в свою чергу, супроводжується підвищенням функціональних можливостей організму, що призводить до швидкого згорання калорій.

Література:

1. Давыдов В.Ю. Методика преподавания оздоровительной аэробики : уч. пособие. / В.Ю. Давыдов, Т.Г. Коваленко, Г.О. Краснова – Волгоград : Изд-во Волгогр. гос. ун-та, 2004. – 124 с.

2. Медведева Е.Н. Фитнес-аэробика в системе физического воспитания студентов : уч.-метод. пособие / Е.Н. Медведева, Ю.В. Стрелецкая, О.В. Муштукова – Великие Луки : Редакционно-издательский отдел ФГОУ ВПО «Великолукская ГСХА», 2008. - 50 с.

3. Менхин Ю.В. Оздоровительная гимнастика: теория и методика/ Ю.В. Менхин, А.В. Менхин. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2002. – 384 с.

4. Фитнес: тонкости, хитрости и секреты / Под. ред. Ю.В. Татуры. – М. : Бук-пресс, 2006. – 352 с.

5. Эдвард Т. Руководство инструктора оздоровительного фитнеса / Т. Эдвард, Б. Хоули, Дон Френе. – К. : Олімп. л-ра, 2004. – 362 с.