Мехеда Н.Г, Толстопят П. В.

Черкаський національний університет ім.. Б.Хмельницького

Погляди на етапи бенчмаркінгу

З огляду на бенчмаркінг, як процес, доцільно говорити про певні його стадії або про етапи, які ми і розглянемо нижче.

Роберт Кемп виділяє 10 етапів процесу бенчмаркінга[1].

1. Ідентифікація предмета бенчмаркінга.

2. Ідентифікація партнера по бенчмаркінгу.

3. Визначення методу збору даних; збір даних.

4.Визначення розбіжностей, важливих з погляду забезпечення конкурентноздатності.

5. Планування майбутніх показників ефективності.

6. Повідомлення результатів.

7. Визначення функціональних цілей.

8. Розробка плану дій.

9. Утілення планів і моніторинг результатів.

10. Повторна перевірка контрольних крапок бенчмаркінга[1].

У більш узагальненому плані дані етапи можна підсумовувати в 5 етапів процесу бенчмаркінга[2].

1. Визначення об'єкта аналізу переваги.

Потрібно встановити ті об'єкти підприємства, які можна досліджувати за допомогою аналізу виробництва.

Існує можливість критично переглянути організацію в цілому або її окремі складові частини. Більше того, треба вирішити, чи проводити аналіз переваги з внутрішньої чи зовнішньої точки зору, наприклад, з позиції сприйняття покупця[1].

2. Виявлення партнерів по аналізу переваги.

Визначивши цілі, слід почати пошук кращих підприємств. Відповідні партнери повинні бути не тільки першокласними самі по собі, а й мати по можливості високий ступінь порівнянності з власною компанією. Цей процес включає наступні кроки[1]:

- Біглий огляд.

- Приведення в порядок.

- Вибір кращих.

Як джерела інформації пропонуються: звіти про діяльність фірм; журнали, книги, бази даних; перелік підприємств; ділові зв'язки; консалтингові компанії; спеціалізовані конференції, семінари, ярмарки; спілки, дослідницькі установи і т.д.спеціалісти; маркетингові клуби; співробітники різних комісій; участь у наглядових радах.

3. Збір інформації.

Ця фаза включає не тільки збір якісних даних, але і вивчення / опис змісту праці, процесів або чинників, які пояснюють продуктивність[2].

Збір інформації включає наступні підзадачі: концепція опитувальних листів, яка містить визначення і пояснення; підбір інформації про власне підприємство (сильні і слабкі сторони); збір фактів про партнера по аналізу переваги; використання додаткових джерел; документальне оформлення інформації; перевірка наявних даних, щоб гарантувати їх визнання і схвалення відповідальності керівними працівниками, як на своєму підприємстві, так і у партнерів по аналізу переваги.

4. Аналіз інформації[1].

Цей крок висуває найвищі вимоги до творчих і аналітичних здібностей беруть участь в процесі аналізу переваги. Аналізувати значить не тільки усвідомлювати подібності та відмінності, а й розуміти взаємозв'язки.

Крім того, треба виявити впливи, які можуть ускладнити порівняння і фальсифікувати результати. Тут можна запропонувати наступні: впорядкування і зіставлення отриманих даних; контроль якості інформаційних матеріалів; спостереження за що впливають факторами, які можуть спотворити порівняння; виявлення недоліків в роботі в порівнянні з кращими методами; розуміння лежать в основі причин, які пояснюють існування недоліків; проведення аналізу, за допомогою якого можна вибрати між виготовленням за рахунок власних ресурсів і постачанням з боку при сумнівах щодо деяких підрозділів чи процесів (аналіз "виготовлення або покупка").

5. Цілеспрямоване проведення в життя отриманих відомостей.

П'ята стадія включає в себе не тільки впровадження розроблених можливостей поліпшення, але і подальший розвиток організації підприємства.

Йдеться не про те, щоб копіювати досягнення кращих підприємств, навпаки, вони повинні служити стимулом для подальшого інноваційного розвитку власної організаційної [2].

Таке цілеспрямоване інноваційне впровадження означає: роздуми про наслідки аналізу переваги; подання звіту про результати зацікавленим особам; виявлення можливостей поліпшення; ув'язування зі звичайним планом робіт підприємства; розробка плану введення необхідних змін; впровадження плану в життя; розуміння аналізу переваги як безперервного процесу; використання результатів для подальшого інноваційного розвитку.

Таким чином, бенчмаркінг можна розглядати як один з найважливіших напрямків стратегічно орієнтованих маркетингових досліджень. Бенчмаркінговий підхід приводить до істотної зміни процедури ухвалення рішення при здійсненні контролінгу. Традиційно контролінгові рішення приймалися на основі результатів контролінгових досліджень і інтуїції менеджерів щодо комплексу контролінгу. На основі цього розроблялася контрол інгова стратегія фірми. Сучасні умови бізнесу призводять до того, що для забезпечення конкурентноздатності фірми і її стійкого положення подібних дій стає недостатньо. Необхідне вивчення досвіду діяльності і поведінки на ринку лідерів бізнесу для підвищення обґрунтованості стратегій маркетингу.

Список використаних джерел і літератури

1) Багиев ГЛ.,Аренков И А., Мартынова М.В. Benchmarking у розробці стратегій маркетингу // Маркетинг у системі керування підприємництвом. — Київ, 1996.

2) Голубков Е. П. Основы маркетинга. Учебник. — М.: Финпресс, 1999,