Економічні науки / 15. Державне регулювання економіки

Пакуліна А.А.

Українська державна академія залізничного транспорту

Система показників ефективності діяльності організацій

сектора соціальних послуг

Активне розроблення і впровадження інноваційних технологій соціального обслуговування населення в регіонах України в останнє десятиліття викликано рядом чинників, серед яких можна виділити демографічні зміни в структурі українського суспільства, вимагаючи модернізації окремих типів установ, перегляд структури соціальних послуг, їх оплати; розширення ринку соціальних послуг; зміну стратегії надання допомоги, що має потребу з боку бізнес-співтовариства, перехід від добродійної діяльності відносно державних установ до збільшення частки недержавних установ, що фінансуються ними; підвищення професійних знань кадрів, які працюють з населенням, і, як наслідок, якісну зміну змісту їх професійної діяльності. Основними напрямами інноваційної діяльності в секторі соціальних послуг сьогодні є: розширення кола суб'єктів соціальної діяльності, залучення до процесу вирішення соціальних проблем широких верств населення, що призводить до збільшення соціальної активності і соціальної самодіяльності, а також до соціального самообслуговування населення; створення оптимальних умов для задоволення інформаційних потреб і реалізації прав громадян, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій, громадських об'єднань на основі формування і використання інформаційних ресурсів; індивідуалізація соціальних послуг, відхід від масового виробництва; поява нових організаційних форм і технологій задоволення соціальних потреб. Одним із дієвих механізмів підвищення доступності та ефективності соціального обслуговування населення і одночасно зниження бюджетних витрат є формування інтегрованих структур, що здатні надавати населенню послуги багатопрофільного характеру, об'єднувати матеріальну базу і кадрові ресурси установ як сектора соціальних послуг, так і інших сфер діяльності, які входять до його складу, що дозволяє використовувати в процесі свого функціонування інноваційні технології.

Важливу роль у правильності й адекватності заходів, що вживаються, щодо розвитку сектора соціальних послуг має надання актуальних, достовірних і повних даних про потреби, стан і ефективність роботи сектора соціальних послуг органам державної влади, що дозволить підвищити якість і ефективність рішень, які приймаються ними, а також стратегічного планування і прогнозу. Необхідність об'єктивної оцінки всіх сторін функціонування сектора соціальних послуг обумовлює потребу в розробленні комплексної системи показників діяльності установ, що надають соціальні послуги. При цьому комплексність досліджень у цій сфері обумовлена охопленням трьох взаємозв'язаних сегментів: масив клієнтів соціальних служб; інфраструктура установ, що надають соціальні послуги, класифікуються за типами; номенклатура соціальних послуг, що поділяться на шість видів: економічні, медичні, правові, психологічні, педагогічні і побутові. Система показників ефективності діяльності організацій сектора соціальних послуг наведена у табл. 1.

Нині для подолання кризових явищ і створення умов розвитку соціальної сфери України, що відповідає тенденціям і вимогам світового розвитку, потрібна єдина стратегія відносно прибутків населення, пенсійного забезпечення, безробіття та зайнятості, розвитку систем страхування та соціальної допомоги. При цьому всі намічені та здійснювані в суспільстві соціальні реформи мають бути тісно пов'язані та взаємообумовлені, орієнтовані на підвищення якості життя громадян. В умовах значної самостійності та відповідальності об'єктів соціальної сфери при вирішенні економічних і соціальних проблем найважливіше значення має такий показник, як рівень життя населення. Дослідження рівня життя населення припускає вивчення широкого кола взаємопов'язаних питань: тенденцій зміни рівня прибутків, споживання матеріальних благ і забезпеченості населення соціальними послугами; рівня та структури потреб населення в матеріальних благах і соціальних послугах; загальних закономірностей розвитку потреб населення в соціальному розрізі; кількісних і якісних параметрів споживання соціальних послуг на найближчу та віддалену перспективу при різних варіантах економічного та соціального розвитку діючого народногосподарського комплексу України.

Таблиця 1

Система показників ефективності роботи сектора соціальних послуг

Ознака	Показники ефективності
1. Діяльність установ, що надають соціальні послуги	кількість установ, їх структура і динаміка; забезпеченість населення установами, що надають соціальні послуги; забезпеченість установ технікою, інвентарем; об'єм і структура фінансування; поширеність установ
2. Соціальні послуги	кількість, структура і динаміка видів послуг; забезпеченість населення соціальними послугами; кількість і сума зроблених платних послуг; потреба в послузі; типи і види вживаних технологій; доступність послуг; своєчасність надання послуг; диверсифікація соціальних послуг
3. Соціальні програми	фінансова ефективність програми; стійкість програми; успішність реалізації програми
4. Персонал установ, що надають соціальні послуги	чисельність, склад і динаміка працівників установ; об'єм і структура підготовки кадрів; забезпеченість установ працівниками; забезпеченість населення соціальними працівниками; результати діяльності соціальних працівників
5. Клієнти установ, що надають соціальні послуги	чисельність, склад і динаміка різних категорій клієнтів; охоплення населення послугами установ; потреба в соціальних послугах; поширеність звернень до установ; громадська думка населення

Нині в соціальній сфері переважають дві основні тенденції: зниження рівня життя більшості громадян України та поляризація соціальної структури. Тому потрібна адекватна рівню розвитку світової спільноти правова та етична основа регулювання процесу розвитку ринку соціальних послуг, сучасна інфраструктура соціальної сфери, надійні фінансові інститути, що сприяють розвитку різних напрямів в галузі соціального забезпечення та соціального захисту населення, добросовісна конкуренція на ринку соціальних послуг, ефективні антидемпінгові механізми, професіоналізм фахівців соціальної сфери, відсутність адміністративних бар'єрів, активна участь у проведенні акредитації і сертифікації, ліцензування професійних соціальних асоціацій.