Денисевич  К. М.

Українська академія банківської справи Національного банку України   (м Суми)

Управління ліквідністю банку

В сучасних умови діяльності банківської системи із значною кiлькіcтю ризикiв мірилом стійкості фiнaнcового cтaну є платоспроможність та ліквідність банку, які визначаються можливістю банку розплатитися за власними зобов’язаннями в теперішньому i майбутніх періодах.

Головне питання регулювання ліквідності - рівність попиту та пропозиції на ліквідні кошти відбувається не часто, через це банки перебуваються в ситуації надлишку, або дефіциту грошових коштів.

Трактування ліквідність науковцями, такими як А. М. Мороз, О. І. Лаврушин, І. В. Сало, О. А. Криклій визначають ліквідність як здатність банківської установи вчасно розплачуватися за власними зобов’язаннями.

Визначення ліквідності банку передбачається через  визначення ліквідності балансу, який в свою чергу визначається ліквідністю активів і пасивів. [1, с. 70].

Ліквідні активи – це кошти, матеріальні цінності та ін. ресурси банку, які можуть бути швидко і з мінімальними витратами перетворені в реальні грошові кошти в готівковій чи безготівковій формі  [2, с. 331].

У роботах О. І. Лаврушина визначаються внутрішні та зовнішні  чинники, які діють на ліквідність банку. Зовнішні фактори: загальний стан і розвиток економіки країни,  стан світової економіки, політична ситуація, соціальні чинники, особливості регіонального розвитку економіки, політика Національного банку. Внутрішні фактори: кваліфікація і досвід управлінського персоналу банку, фінансовий стан і розмір банку, ділова репутація банку, структура і динаміка клієнтської бази, активів і пасивів банку, рівень організації банківського менеджменту і маркетингу та ін;

Зовнішні фактори з погляду управління ліквідності є некерованими; внутрішні - керованими, тому управлінські рішення повинні  бути сконцентровані на них. Від рівня організації процесу управління ліквідністю залежить стабільність та подальший розвиток банків.

Управління ліквідністю - комплекс підходів, завдяки яким проводиться діагностика, планування ліквідності банку та підтримування  ідеального балансу між активами та пасивами за обсягами, термінами, валютами.

Управління ліквідністю банків розглядається як цілісний елемент єдиної системи управління банком, яка складається з: створення сценаріїв розвитку діяльності банку, визначення потреби банку в ліквідних ресурсах та їх джерела покриття, створення плану дій для ситуацій дефіциту або надлишку ліквідності, аналіз ліквідності та її методи регулювання [3].

Для аналізу ліквідності використовується горизонтальний аналіз для визначення відхилення фактичних значень показників, які визначають ліквідність банку. Вертикальний аналіз – для дослідження структури фінансового звіту, балансу та співвідношення даної структури з певним оптимальним шаблоном.

Використання геп-аналізу ліквідності – для визначення розриву ліквідності, Статичний геп використовують для аналізу  ситуації, яка сталася у банку на певний момент, а динамічний - визначає переміни в перспективі та прогноз переміни показників в балансі банку.

До стратегічного рівня управління ліквідністю банків належать Загальні збори акціонерів, котрі визначають загальну стратегію діяльності банку, що впливає на вибір стратегії і тактики управління ліквідністю. Наступним органом стратегічного рівня є Спостережна Рада - аналізує процес реалізації планів по напрямкам операційної та фінансової діяльності, контроль за невідповідністю між  плановими та фактичними показниками. Правління банку визначає суттєвість ризику ліквідності та ймовірності його появи у майбутньому, складає звіти про управління ліквідністю, оглядає документи по результатам ревізій, перевірок, для прийняття рішень по утримання ліквідності на оптимальному рівні [4]. Наступним органом стратегічного рівня управління банку є Комітет з управління активами та пасивами (КУАП) , який формує політику банку у напрямку управління ліквідністю, контроль за станом поточної ліквідності, аналіз структури активів та пасивів;[5, С. 79]. Управління ліквідністю на тактичному рівні здійснюється підрозділом ризик-менеджменту банку та внутрішнім аудитом. Оперативний рівень управління банку здійснюється казначейством[6].

Для підвищення рівня ліквідності банку пропонується задіяти механізм управління залишками грошових коштів на рахунках клієнтів.

Пропонується збільшувати плату клієнтам за , комерційний банк буде стимулювати клієнтам затримувати надходження на розрахунковому рахунку. У такій ситуації кредитні обіги з рахунків клієнтів зберігаються, а дебетові зменшуються.

Розраховуємо вартість залучених ресурсів за такою формулою:

До цього результату необхідно додати суму нарахованих процентів за попередній період, розрахованих за цією ж формулою:

де О2 — залишок коштів на рахунку; П — процентна ставка за залиш­ками на рахунках.

Величини значень С1 і С2 визначають витрати банку (В) при збільшен­ні залишку на рахунку:

В= С1 + С2

Визначимо, при якому значенні процентної ставки банк понесе ви­трати в сумі Х грн. Для розрахунку скористаємося такою формулою:

де В — сума витрат у разі збільшення залишку на рахунку; О1 — сума збільшення залишку на рахунку; О2 — залишок за попередній період;

Д — кількість днів у періоді, за який нараховуються проценти.

Цей метод поліпшення ліквідності дає змогу більш точно прогнозувати відплив або збільшення залишків коштів на розрахункових, поточних і бюджетних рахунках підприємств та організацій[7].

 

Використана література

1.   Банківські операції : підручник / за ред. В. І. Міщенка, Н. Г. Слав’янської. – К. : Знання, 2006. – 727 с.

2.   Енциклопедія банківської справи України / редкол. В. С. Стельмах (голова) та ін. – К. : Молодь, Ін Юре, 2001. – 679 с.

3.   Фалюта, А. Удосконалення системи управління ліквідністю банків в Україні [Електронний ресурс] / А. Фалюта. — Режим доступа : http://www.lnu.edu.ua/faculty/ekonom/Form_Rynk_Econ/2009_19/66_Falyuta.pdf

4.   Щодо планування в банках України заходів на випадок виникнення непередбачених обставин : постанова НБУ від 8 вересня 2008 № 271 [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?code=v02715

5.   Хіміч, Н. О. Управління ліквідністю комерційних банків України в умовах нестабільності фінансових ринків [Текст] / Н. О. Хіміч. - Регіональна економіка. – 2008. - № 3. – С. 76-84

6.   Кондратюк, С. Я. Компетенції казначейства держави та казначейства комерційного банку, особливості їхніх структур [Електронний ресурс] / С. Я. Кондратюк, В. М. Кирпатенко. — Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/18_10/209_Kondratiuk_18_10.pdf

7.   Підвищення рівня ліквідності комерційного банку шляхом управління залишками грошових коштів на рахунках клієнтів/ А. Граділь //Банківська справа. - 2002. - N 1. - C.17-22