Экономические науки/3. Финансовые отношения
Тесленко
Ю.О.
Харківський національний економічний університет, Україна
Місце та роль податкової соціальної
пільги в механізмі оподаткування доходів фізичних осіб
Постановка
проблеми. Шлях самостійного розвитку та побудови соціально орієнтованої
економіки почався із проголошенням незалежності в нашій державі. Саме в цей
період в Україні починає будуватися та вдосконалюватися податкова система з
таким невід’ємним її елементом як оподаткування доходів громадян. Механізм
оподаткування доходів громадян зазнав суттєвих змін та доповнень під час свого
становлення. Існувало багато протиріч в даній системі, але з прийняттям
Податкового Кодексу України багато недоліків було усунено, а система
оподаткування доходів фізичних осіб набула більш-менш сталого та адаптованого
до сучасних умов характеру. Ухилення від сплати податків суттєво обмежує
фінансові можливості держави відносно виконання економічних та соціальних
програм, перешкоджає її економічному розвитку. Податок на доходи фізичних осіб
має дуже важливе значення у формуванні державного бюджету України, та
відноситься майже до кожного члена нашого суспільства на тому чи іншому етапі
життя. Актуальність правильного та своєчасного декларування доходів громадян,
підвищення їх самосвідомості та ставлення до цього процесу податкових органів
зростає. Набуває широкого масштабу підвищення податкової культури громадян та
розуміння з їх боку необхідності вчасної та у повному обсязі сплати податків.
На даний момент багато уваги приділяється вирішенню проблем, пов’язаних з
окремими елементами механізму оподаткування доходів фізичних осіб. Для
населення дуже важливо зрозуміти, що держава окрім того, що постійно вимагає
від нього сплати податків, ще й піклується про соціально-незахищені верстви
населення та осіб, які мають заслуги перед державою. Саме тому необхідно
розібратися, яке місце та роль займає податкова соціальна пільга в цілому
механізмі оподаткування доходів фізичних осіб.
Багато вчених
займалися проблемами пільгового оподаткування та його практичного застосування
на протязі дуже довгого проміжку часу, серед них чимало українських вчених: В.
Буряківський, Г. Гендлер, В. Гурєєв, Ю. Іванов, Ю. Коваленко, М. Кучерявенко, П. Мельник, А. Началов, Т. Паєнтко,
О. Підлісна, А. Скрипник, В.
Федоров, Т. Яроцька та інші. У працях цих вчених багато місця присвячено
дослідженню поняття «податкова пільга», а також проблемам оптимізації системи
податкових соціальних пільг в оподаткування доходів фізичних осіб. Необхідно
також наголосити, що вищезазначені вчені багато років займаються оцінкою
ефективності надання пільг в Україні з метою покращення існуючого механізму
застосування податкової соціальної пільги.
Об’єктом
дослідження у даній роботі виступає податкова соціальна пільга як складовий елемент
системи оподаткування фізичних осіб. Головною метою є встановлення місця
податкової соціальної пільги в механізмі оподаткування доходів фізичних осіб та
виявлення ролі даного інструменту у складній системі прибуткового оподаткування
громадян. Виходячи з мети даної роботи, можна сформулювати задачі, які
ставляться у цій роботі:
-
надати визначення поняття «податкова соціальна пільга»;
-
дослідити механізм оподаткування доходів фізичних осіб та знайти місце,
відведене податковій соціальній пільзі, в ньому;
-
дати оцінку ролі податкової соціальної пільги.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб з 1 січня 2011 року регулюється
розділом IV Податкового Кодексу України. Платниками податку на доходи фізичних
осіб (далі – ПДФО) є: фізична особа - резидент; фізична особа - нерезидент; податковий агент [1].
Платник ПДФО має право на зменшення суми загального місячного
оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді
заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги. Податкова соціальна пільга
застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді
заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). Податкова
соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника
податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші
прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та
винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного
прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного
податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
Встановлено перелік податкових соціальних пільг, їх розміри та порядок їх
застосування [1].
Податкова
соціальна пільга — сума, на яку платник податку з доходів фізичних осіб має
право зменшити суму свого загального місячного оподатковуваного доходу,
отриманого з джерел на території України від одного працедавця у вигляді
заробітної плати [1].
Також платник ПДФО має право на податкову знижку за наслідками звітного
податкового року. До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом
звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними
платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або
товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що
ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У
зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких
товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання). Податковим
Кодексом України визначено перелік витрат, дозволених до включення до
податкової знижки з ПДФО [1].
Отже, аналізуючи вищезазначену інформацію, пропонуємо три
рівні механізму оподаткування доходів фізичних осіб. Перший рівень представлено
з урахуванням всіх видів доходів, які може отримувати фізична особа (рис.1.). У
другому рівні наведено елементи податку на доходи фізичних осіб (рис.2.). А у
третьому рівні механізму оподаткування (рис.3.) представлені різновиди податкових
пільг з податку на доходи фізичних осіб, серед яких спостерігається об’єкт
нашого дослідження – податкова соціальна пільга. Таким чином, було представлено
ієрархію комплексної системи оподаткування доходів фізичних осіб та місце
податкової соціальної пільги в цій системі.
Рис. 1. Перший рівень механізму оподаткування доходів фізичних осіб – за видами
доходів.
Рис. 2. Другий рівень механізму оподаткування доходів фізичних осіб – за
елементами податку.
Рис. 3. Третій рівень механізму оподаткування доходів фізичних осіб – за видами
податкових пільг з податку на доходи фізичних осіб
Таким чином, з приведених схем видно, що податкова
соціальна пільга посідає місце серед загального числа пільг в оподаткуванні
фізичних осіб та має не останнє значення в усьому механізмі оподаткування
доходів фізичних осіб. Податкова соціальна пільга є ланкою, яка поєднує державу
та громадян у здійсненні податкової соціальної політики держави. Саме вона
допомагає знизити податкове навантаження з соціально не захищених верств
населення під час оподаткування їх доходів.
Податкова соціальна пільга відіграє роль стимулюючого
інструменту податкового регулювання. На даному етапі економічного розвитку
України неможливо уявити собі механізм оподаткування фізичних осіб без
застосування податкової соціальної пільги, як головного інструменту захисту
окремих категорій населення. Отже, податкова соціальна пільга є невід’ємною
складовою механізму оподаткування фізичних осіб, займає своє особливе місце в
цій системі та відіграє роль інструменту соціальної податкової політики, яка
направлена на підтримку соціально не захищених верств населення.
Література:
1. Податковий Кодекс України від
28.04.2012 року №2755-VI, із змінами і доповненнями, внесеними Законами України [Електроний ресурс] // Режим доступу :
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T102755.html