к.е.н., доц. Криворотько І.О.

Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, Україна

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ І ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ

РЕСУРСІВ В УКРАЇНІ

Ефективне управління трудовими ресурсами є одним з основних чинників підвищення конкурентоспроможності підприємства. При цьому трудові ресурси виступають важливою її складовою разом з такими, як товар, результати його просування, становище підприємства на ринку, фінансовий стан, виробництво, організація, технологія, розглядати які необхідно у комплексі, оскільки їх взаємопов'язане використання має вирішальний вплив на конкурентоспроможність підприємств. Проблема розвитку трудових ресурсів в Україні, незважаючи на певні позитивні соціально-економічні перетворення останніх років, залишається актуальною.

Трудові ресурси – це працездатна частина населення країни, що володіє фізичним розвитком, розумовими спроможностями і знаннями, необхідними для заняття суспільно корисною діяльністю. Трудові ресурси акумулюються протягом поколінь і зумовлюють економічну ситуацію в державі та рівень добробуту суспільства. Обсяг трудових ресурсів залежить від чисельності населення, режиму його відтворення, складу відповідно статі та віку. Основну частину трудових ресурсів країни становить її населення в працездатному віці, а також підлітки та особи пенсійного віку, які ще спроможні працювати.

Загальним негативним проявом усіх особливостей трудових ресурсів в Україні є неповне їх використання і відносно невисока річна продуктивність праці. Відповідно, зміни в складі та чисельності населення зумовлюють трансформацію в кількісному і якісному складі трудових ресурсів. Кількісні показники складаються з даних про чисельність і склад трудових ресурсів відповідно статі, віку, місцю проживання. Якісні показники охоплюють освітній рівень, професійно-кваліфікаційну структуру й інші характеристики трудових ресурсів. Якісний склад трудового потенціалу країни відображає його інтенсивну складову – освітній рівень, професійно-кваліфікаційну структуру, інші характеристики трудових ресурсів.

Демографічні показники є визначальним фактором кількісного складу трудових ресурсів. Їх первинною основою є чисельність населення (табл. 1). Зміни чисельності жорстко пов'язані з демографічною ситуацією в країні: динамікою різних статевовікових змін, рівнями народжуваності й смертності.

Таблиця 1.

Основні показники ринку праці

	Економічно активне населення				у тому числі
	у віці 15-70 років		працездатного віку		зайняте населення		безробітне населення (за методологією МОП)
	в середньому, тис.осіб	у % до населення відповідної вікової групи	в середньому, тис.осіб	у % до населення відповідної вікової групи	у віці 15-70 років	працездатного віку	у віці 15-70 років	працездатного віку
					в середньому, тис.осіб	в середньому, тис.осіб	в середньому, тис.осіб	в середньому, тис.осіб
2000	22 830,8	63,2	21 150,7	73,7	20 175,0	18 520,7	2 655,8	2 630,0
2001	22 426,5	62,3	20 893,6	72,6	19 971,5	18 453,3	2 455,0	2 440,3
2002	22 231,9	61,9	20 669,5	71,7	20 091,2	18 540,9	2 140,7	2 128,6
2003	22 171,3	61,8	20 618,1	71,4	20 163,3	18 624,1	2 008,0	1 994,0
2004	22 202,4	62,0	20 582,5	71,1	20 295,7	18 694,3	1 906,7	1 888,2
2005	22 280,8	62,2	20 481,7	70,9	20 680,0	18 886,5	1 600,8	1 595,2
2006	22 245,4	62,2	20 545,9	71,2	20 730,4	19 032,2	1 515,0	1 513,7
2007	22 322,3	62,6	20 606,2	71,7	20 904,7	19 189,5	1 417,6	1 416,7
2008	22 397,4	63,3	20 675,7	72,3	20 972,3	19 251,7	1 425,1	1 424,0
2009	22 150,3	63,3	20 321,6	71,6	20 191,5	18 365,0	1 958,8	1 956,6
2010	22 051,6	63,7	20 220,7	72,0	20 266,0	18 436,5	1 785,6	1 784,2
2011	22 056,9	64,3	20 247,9	72,7	20 324,2	18 516,2	1 732,7	1731,7

Згідно з даними табл. 1, протягом досліджуваного періоду спостерігається зменшення чисельності економічно активного населення населення на 3,38 %.

Додатковим демографічним чинником, що обмежує розвиток трудових ресурсів, є міграція населення. Лише протягом 2001-2011 рр., за даними Держкомстату України, з нашої країни виїхало 6,27 млн осіб. Особливо непокоїть, що майже 30 % мігрантів – це висококваліфіковані фахівці, які користуються найбільшим попитом у розвинених країнах. Поступово вікова деформація населення, підвищення рівня смертності та повільне зростання народжуваності, негативні міграційні процеси зумовлюють скорочення обсягів пропозиції робочої сили.

Крім галузевих проблем раціонального використання трудових ресурсів не менш важливими є регіональні, їх актуальність зумовлена насамперед нерівномірним розміщенням населення на території України. Області відрізняються за густотою населення, його природним приростом, розвитком продуктивних сил, спеціалізацією господарства, рівнем урбанізації.

Аналізуючи чинники впливу на стан ситуації з трудовими ресурсами в Україні, зазначимо, що деформація структури трудових ресурсів поглиблювалася внаслідок тривалого спаду в економіці та посилення кризових явищ у соціально-економічній сфері. На нашу думку, для врегулювання непростої ситуації, що склалася в Україні з трудовими ресурсами, передусім необхідно вжити таких заходів:

● у демографічній сфері провести експертизу існуючих проектів, програм соціально-демографічного розвитку держави, що орієнтовані на забезпечення повного відтворення населення, поліпшення стану здоров'я та збільшення тривалості життя. Розширити види та збільшити кредитування на демографічні цілі, зокрема надання пільгових кредитів молодим сім'ям з дітьми. Розширити діапазон працездатного віку шляхом створення умов для добровільного збільшення пенсійного віку;

● у професійно-кваліфікаційній та освітній сферах розробити механізм прогнозування професійних потреб економіки з метою формування висококваліфікованих трудових ресурсів. Запровадити жорсткий зворотній зв'язок між існуючими реальними потребами ринку праці та програмами навчальних закладів, що готують спеціалістів. Забезпечити гарантії працевлаштування за фахом випускникам після здобуття ними освіти у спосіб укладання договорів між випускниками та підприємствами.