Экономические науки/6.Маркетинг и менеджмент

Мукомела-Михалець В.О.

Хмельницький Національний університет, Україна

РОЛЬ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ В ПІДВИЩЕННІ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ МАШИНОБУДІВНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ

Незалежно від етапів розвитку сучасних підприємств досить актуальною є проблема виживання та зростання їх діяльності в умовах нестабільності світової та вітчизняної економіки. Щоб ефективно функціонувати в умовах жорсткої конкуренції суб’єктам господарювання необхідно постійно знаходитись в стані ділової активності.

Ділова активність машинобудівного підприємства виявляється в динаміці її розвитку, досягненні поставлених цілей, ефективному використанні виробничого потенціалу та ресурсів, розширенні ринків збуту продукції, прийнятті оптимальних управлінських рішень.

Дослідження ділової активності в якості категорії управління підприємством потребує визначення напрямів формування системи показників, необхідних для проведення комплексної оцінки ділової активності, визначення базової концепції оцінки даної категорії та розроблення механізму її ефективного управління.

Ділова активність повинна характеризувати зміну всього комплексу напрямів господарювання і розвитку підприємства, що надає змогу приймати відповідні управлінські рішення.

Ділова активність є якраз тим механізмом, який не дає організації зупинитись на досягнутому, спонукає її бути в русі, динамічно розвиватись.

Тільки самої оцінки рівня ділової активності не досить. Необхідно управління цією активністю в процесі реалізації менеджменту підприємства, який через функції, методи, управлінські рішення дозволяє досягти певних цілей, тобто технології менеджменту.

Такий погляд на ділову активність як динамічний процес обґрунтовує необхідність управління нею, а також можливість моделювання різних напрямів розвитку підприємства на перспективу [1].

В нашому досліджені проведено розрахунки локальних та загальних індексів ділової активності по обраних восьми машинобудівних підприємствах Хмельницької області. Інформативність цих розрахунків показує ділову активність за останні п’ять років, а проведений аналіз дає змогу визначити приоритетні напрями і можливі дії керівництва підприємства в напрямах її підвищення.

Так, на приклад, по ВАТ „ Темп” індекси ділової активності представлені в таблиці 1. Ділову активність цього підприємства можна визначити як нестабільну. Різкий спад у 2007 році та у 2011р. говорить про неритмічну діяльність. Це мало місце за рахунок різкого падіння локальних індексів операційної, фінансової та маркетингової підсистем. На вказані підсистеми керівництво підприємства повинно звернути увагу в першу чергу. У підприємства дуже низька інноваційна активність, що говорить про необхідність впровадження у виробництво нових досягнень науки та техніки.

Таблиця 1

Зведена таблиця

локальних та інтегрального індексу ділової активності ВАТ "Темп"

Підсистема	2 007р.	2 008р.	2 009р.	2 010р.	2 011р.
Логістична	0,12	0,12	0,10	0,15	0,11
Операційна (виробнича)	0,26	0,27	0,14	0,18	0,18
Інноваційна	0,05	0,00	0,03	0,03	0,06
Інвестиційна	0,06	0,03	0,07	0,08	0,10
Кадрова	0,19	0,20	0,14	0,17	0,16
Фінансова	0,21	0,22	0,19	0,41	0,25
Маркетингова	0,13	0,15	0,18	0,33	0,22
Інтегральний індекс ділової активності	1,60	1,01	0,60	2,17	1,70

Взагалі, для всіх обраних підприємств найбільш проблемними є інноваційна та інвестиційна активність. На високому рівні майже у всіх знаходиться фінансова та маркетингова активність. І до середнього рівня можна віднести операційну, логістичну та кадрову. Базуючись на проведених розрахунках керівники можуть зробити певні висновки та приймати необхідні управлінські рішення.

Якщо розглядати складові індексів ділової активності, то перш за все нас цікавило, як протягом останніх років змінювався баланс між напрямами, за якими проводилась оцінка на кожному з підприємств та прогноз на наступний рік.

Для того, щоб отримати уявлення про можливі прогнозні значення такого результуючого показника як загальний індекс ділової активності проведено його прогнозування різними методами: спочатку за допомогою графічного аналізу та ліній тренда для кожного з підприємств, а потім за допомогою функції «тенденція» на основі часового ряду та спрогнозованих за часовим рядом індексів ділової активності кожної з підсистем підприємства.

Всебічний аналіз і прогнозування індикативних показників дали змогу виявити закономірності в зміні стану підприємств за їх підсистемами та отримати орієнтири на наступні періоди діяльності.

Таким чином, розрахунок локальних індексів по підсистемах підприємства, потім визначення загального індексу ділової активності і, нарешті, прогноз його на майбутній період, дає змогу керівництву підприємства приймати цілеспрямовані оптимальні рішення в напряму підвищення ефективності управлінської діяльності.

Література

1. “Концептуальні засади створення ефективної системи управління діловою активністю машинобудівного підприємства” Вісник Хмельницького національного університету, 2011, №3, т.1, с.23-27.