Мехеда Н.Г, Мамикіна А.

Черкаський національний університет ім.. Б.Хмельницького

Розвиток та використання бенчмаркінгу як наукового методу

В сьогоднішніх умовах посиленої конкурентної боротьби між виробничими підприємствами, життєво необхідним є використання маркетингу. Одним з досить дієвих методів маркетингу, що набуває широкого розповсюдження є бенчмаркінг.

Науковці визначають бенчмаркінг  з різних точок зору.  Одні визначають бенчмаркінг як функцію маркетингових досліджень, інші – як інструмент конкурентної боротьби, треті – як процес.

Використання бенчмаркінгу на підприємстві, буде ефективним в разі постійного та  систематичного проведення порівняння, а не одноразових заходів. Тому бенчмаркінг – це процес постійного вивчення успішних організацій (конкурентів), оцінка їх діяльності та порівняння з ними підприємства, з метою використання  передового досвіду. [2]

Поняття бенчмаркінг не є абсолютно новим. Методика порівняння відома здавна, та успішно використовувалась у багатьох сферах діяльності.  Прийнято вважати, що батьківщиною бенчмаркінгу є США, де метод був розроблений в 1972 році для оцінки ефективності бізнесу Інститутом стратегічного планування в Кембриджі. Пізніше, в момент кризи методом бенчмаркінгу успішно скористалась компанія Rank Xerox.  [1].

Науковці визначають періоди розвитку бенчмаркінгу в залежності від специфіки його використання. Перше покоління бенчмаркінгу інтерпретується як реінжиніринг, або ретроспективний аналіз продукту. Друге покоління – бенчмаркінг конкурентоспроможності, де поняття бенчмаркінгу набуває наукового статусу завдяки широкому використанню фірмою Ксерокс (1976-1986 рр.).

В період 1982-1986 рр. набуває розвитку третє покоління бенчмаркінгу для якого характерний перехід підприємств до можливості переймати досвід у підприємств іншого сектору економіки, що виявляється ефективнішим , ніж дослідження конкурентів.

Четвертий період -  визначається як стратегічний бенчмаркінг, який розглядається як систематичний процес, направлений на оцінку альтернатив, реалізацію стратегій та удосконалення характеристик продуктивності на основі вивчення успішних стратегій зовнішніх компаній [1].

В наш час бенчмаркінг набуває статусу глобального. П’яте покоління бенчмаркінгу  розглядається, як інструмент організації міжнародного обміну досвідом з врахуванням національних особливостей ведення бізнесу та організації виробництва.

Бенчмаркінг також пов’язують з розвитком концепцій якості. Тобто, бенчмаркінг розглядають як продукт еволюційного розвитку концепцій якості [3].  В 1920 році  бере свій початок розвиток статистичного підходу до контролю якості, коли В. Стюард вперше застосував статистичні методи вимірювання та контролю якості. Після Другої світової війни в США і Великобританії на базі його концепції вперше були сформульовані основи концепції управління якістю,  яка за короткий період часу трансформувалась у концепцію TQM. Дана концепція визначається, як особливий підхід до керівництва організацією  націлений на якість, заснований на участі  всього персоналу і направлений на досягнення  довгострокового успіху шляхом задоволення потреби споживачів та суспільства [3]. Спеціалісти в сфері якості стверджують, що саме ця система була ключовим фактором розвитку японської промисловості, дозволивши продукції японських компаній за короткий проміжок часу зайняти провідні позиції на світовому ринку.

Основними відмінностями бенчмаркінгу з поняттям освоєння передового досвіду в умовах радянської економіки є:

-  проведення бенчмаркінгу за власною ініціативою підприємства, а не нав’язування використання кращого досвіду, що надходило від вищого керівництва;

- бенчмаркінг передбачає використання досвіду не лише підприємств-аналогів, а і використання інформації підприємств інших галузей;

-  бенчмаркінг здійснюється систематично і направлений на освоєння нового досвіду на основі використання досвіду розвинених  підприємств, а не сліпе наслідування еталонних «зразків», які не завжди можуть бути прийнятними для даного підприємства.

В другому випадку, основними відмінностями бенчмаркінгу від конкурентного аналізу є його деталізованість, більш вищий рівень формалізації. Використання бенчмаркінгу є більш різностороннім, він використовується в логістиці, управлінні якістю, як спосіб оцінки стратегії та цілей підприємства, визначення та покращення конкурентоспроможності. Різносторонність застосування бенчмаркінгу виражається такими його видами: внутрішній бенчмаркінг, функціональний, глобальний, стратегічний, оперативний, асоціативний, бенчмаркінг витрат та бенчмаркінг клієнта.

Бенчмаркінг часто пов’язують з поняттями «конкурентна розвідка» та «промисловий шпіонаж», важливо також зазначити, що ці поняття істотно відрізняються. Бенчмаркінг – метод вивчення чужого досвіду на відкритих та добровільних задах, на відміну від не завжди етичних методів промислового шпіонажу та розвідки. Але в Україні ситуація для широкого використання та розвитку бенчмаркінгу не є сприятливою. Вітчизняні підприємства не бажають ділитись своїм досвідом з іншими організаціями, а тим паче з підприємствами-аналогами. Широко розповсюджене поняття комерційної таємниці, створює сприятливіші передумови для застосування промислового шпіонажу, ніж для використання цивілізованих методів розвитку господарського сектору в країні. Література:

1. Багиев Г. Л., Аренков И. А., Соловьева Ю. Н. Бенчмаркинг – как функция и инструмент предпринимательской деятельности: Международная научная конференция «Маркетинг и культура предпринимательства»: Тезисы докладов. – СПб.: изд-во СПбУЭФ, 1996. – Ч.1.

2. Герасимчук Л. Англо-український і українсько-англійський практичний економічний словник. – К.: Криниця. – 2003. – 352 с.

3. Маркетинг і менеджмент інноваційного розвитку: Монографія / За заг. ред. д.е.н., проф. С.М. Ілляшенка. – Суми: ВТД «Університетська книга». – 2006. – 726 с.