Чередниченко Н.О

ст. викладач кафедри «Фінанси та банківська справа»,

Запорізький національний технічний університет, Україна

Формування облікової політики,її загальна мета

З виходом Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку МСБО 1 «Розкриття облікової політики» в 1975 році поняття «облікова політика» офіційно введено у міжнародну практику обліку.

В Україні термін «облікова політика «облікова політика» з’явився на початку 90-х років ХХ століття, а з прийняттям Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. [1] набув офіційного статусу.
Відповідно до ст. 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовується підприємством для складання та подання фінансової звітності

Облікова політика є інструментом реалізації способів (прийомів), метода бухгалтерського обліку. Прийоми облікової політики визначаються певними принципами.

Принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам, затвердження національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Формування облікової політики полягає в тому, що з усієї сукупності способів реалізації названих прийомів обираються придатні на даний момент за конкретних умов. Обрані способи ведення бухгалтерського обліку повинні забезпечувати обліковий процес, в результаті якого формується повна і достовірна картина майнового і фінансового стану підприємства.

Розробка наказу про облікову політику це самостійний вибір підприємства , проте пред складанням Положення про облікову політику потрібно врахувати рід чинників, які можуть вплинути на вибір методів.

Найбільш суттєво на вибір облікової політики підприємства впливають наступні фактори:

— економічно-правове поле діяльності підприємства;

— галузь або вид діяльності (промисловість, будівництво, торгівля, транспорт тощо);

— правовий і організаційний статус підприємства - форма власності тощо;

— організаційна структура підприємства;

— стратегія фінансово-господарського розвитку (цілі й задачі економічною розвитку підприємства на довгострокову та поточну перспективу, очікувані напрями вкладення інвестицій тактичні підходи до вирішення перспективних завдань);

— кадрове та матеріально-технічне забезпечення;

— система оподаткування (звільнення від окремих податків, ставки податків, пільги з оподаткування);

— підпорядкованість, ступінь свободи дій (можливість самостійного прийняття рішень з питань ціноутворення, вибору партнерів);

— система інформаційного забезпечення підприємства (за напрямами, необхідними для його ефективної діяльності).

Аналіз впливу цих факторів дозволяє сформувати оптимальний варіант облікової політики підприємства з врахуванням особливостей функціонування підприємства.

Положення облікової політики слід розглядати як такі, що змінюються під впливом зовнішнього середовища, розвитку науки, техніки і практики, а визначення й формулювання їх безперервно удосконалюються.

За допомогою схеми, наведеної у Наказі Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 02.02.2004 р. №20 «Посібник з бухгалтерського обліку для підприємств комунальної галузі», можна дослідити користувачів облікової інформації підприємства

Рис. 1 Схема взаємовідносин сторін - користувачів інформації.

Отже основною метою облікової політики є забезпечення одержання достовірної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, що є необхідною для всіх користувачів фінансової звітності з метою прийняття відповідних рішень.

Підсумовуючи можно сказати, що облікова політика підприємства — це не тільки сукупність способів ведення обліку, обраних відповідно до умов господарювання, але й вибір методики обліку, яка надає можливість використовувати різні варіанти відображення господарських операцій в обліку (залежно від поставленої мети). Таким чином, облікову політику в широкому розумінні можна визначити як управління обліком, а у вузькому — як сукупність способів ведення обліку (вибір підприємством конкретних методик ведення обліку)

Література:

1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV // Електронний ресурс. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.uа

2. П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87. // Електронний ресурс. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.uа/laws/show/z0391-99

3. Международный стандарт финансовой отчетности (IAS) 8«Учетная политика, изменения в бухгалтерских оценках и ошибки»// Електронний ресурс. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/929_013

4. Посібник з бухгалтерського обліку для підприємств комунальної галузі , затверджений наказом Держжитлокомунгоспу України від 2 лютого 2004 р. N 20 // Електронний ресурс. Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN9186.html

5. Левочок, М. Т. Основні засади облікової політики підприємства [Текст] / М. Т. Левочок // Бухгалтерський облік, аналіз та аудит: проблеми теорії, методології організації. – 2008. – №1. – С. 36-39.

6. Клевець В. Б. Облікова політика за стандартами: Монографія. — Тернопіль: Економічна думка, 2007. —313 с.