МЕТОДИКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ СПІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗІ СТВОРЕННЯМ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ

Економічні науки/7. Облік і аудит

К.е.н. Дмитренко А.В.

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Україна

МЕТОДИКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ СПІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗІ СТВОРЕННЯМ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ

В умовах формування ринкових відносин та різноманітності форм власності виникла необхідність удосконалення функцій управління процесом виробництва, що викликало потребу створення госпрозрахункових органів фінансового контролю, тобто аудиту. Специфіка діяльності спільних підприємств (далі – СП) визначає ряд особливостей щодо організації і ведення бухгалтерського фінансового обліку, а отже, і аудиту.

Основним завданням аудиту є перевірка дотримання законодавства та нормативно-правових актів з питань фінансово-господарської діяльності СП з урахуванням особливостей їхньої роботи. Відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність» СП підлягають обов’язковому аудиту не рідше ніж раз на рік [1].

Одним із ключових питань аудиторських послуг є вивчення порядку формування й оцінка статутних документів СП, достовірність і правильність оформлення бухгалтерських записів і первинних документів. Аудитор як джерела інформації використовує статут, договір, протоколи правління, виписки банку, рахунки, акти, накладні, журнали, Головну книгу і баланс.

Ретельної перевірки потребують внески в статутний капітал нематеріальних активів. Перевірці підлягають також документи з описанням програми для комп’ютерів з обов’язковим додатком до них акта приймання-передавання із зазначенням дати і вартості.

Після того, як в обліку будуть відображені внески учасників, на рахунку 40 «Статутний капітал» сальдо має відповідати розміру статутного капіталу, зафіксованому в установчих документах підприємства.

Важливим питанням аудиту є перевірка правильності обчислення собівартості на СП. Для цього аудитор перевіряє обґрунтованість включення окремих видів затрат у собівартість та правильність оцінки собівартості продукції. У даному випадку аудитору слід керуватися П(С)БО 16 «Витрати» [2].

Перевірці підлягають також суми прибутку, спрямовані відповідно до установчих документів або за рішенням ради СП на створення окремих видів власного капіталу, необхідних для розширення діяльності СП і соціального розвитку його капіталу. Зокрема, досліджують рахунки 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді», 42 «Додатковий капітал», 43 «Резервний капітал», 45 «Вилучений капітал».

Під час аудиторської перевірки господарської діяльності СП необхідно врахувати особливості відображення операцій у бухгалтерському фінансовому обліку і фінансовій звітності. Так, величина статутного капіталу СП визначається статутними документами при його створенні і є незмінною до того часу, поки не будуть внесені зміни до статуту СП [3, c. 153-156].

Досліджуючи процедуру проведення аудиту на СП спостерігаємо таку послідовність.

Перевіряється стан синтетичного обліку і його зв’язки з даними аналітичного обліку. Показники розрахункових статей балансу повинні мати обов’язково розгорнуте сальдо за активом і пасивом та повністю відповідати даним оборотних відомостей, машинограм, журналів.

Найважливіше завдання аудиту стану бухгалтерського обліку - з’ясувати, наскільки облік забезпечує збереження цінностей і контроль за їх витрачанням. На підставі первинної документації аналітичного і синтетичного обліку перевіряється достовірність поданої звітності про результати фінансово-господарської діяльності як за окремі періоди, так і в цілому за рік. Особливу увагу зосереджують на виявленні фактів за рік. Особливу увагу зосереджують на виявленні фактів викривлення у звітності справжнього стану діяльності СП.

Аудитор з’ясовує, чи не було приписок невиконаних робіт, фальсифікації основних показників - прибутку, рентабельності, продуктивності праці та ін. Користуючись документальними методичними прийомами, перевіряють правильність відображення у бухгалтерському обліку результатів інвентаризації відповідно до Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої Міністерством фінансів України.

Як правило, аудиторській перевірці піддається звітність СП, що включає: баланс підприємства (ф. № 1); звіт про фінансові результати (ф. № 2); звіт про власний капітал (ф. № 4); звіт про рух грошових коштів (ф. № 3); примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5); пояснювальну записку до річного звіту СП; інші форми, що можуть бути впроваджені відповідними нормативними документами.

Отже, аудитор, керуючись нормативними актами, перевіряє правильність оцінки статей балансу та фінансової звітності СП. Перевіряючи звітність, аудитор визначає повноту і взаємозв’язок звітних форм поточної і річної бухгалтерської звітності СП. Переконавшись у правильності й достовірності фінансово ї звітності, аудитор підтверджує правильність її складання.

Література:

1. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 р. // www.rada.gov.ua.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати” від 31.12.1999р. (зі змінами та доповненнями) // www.rada.gov.ua.

3. Усач Б.Ф. Аудит: Навч. Посіб. / Б.Ф. Усач. – К.: Знання-Прес, 2002. – 223 с.