Сизоненко О.А.
Макіївський економіко-гуманітарний інститут, Україна
Вплив Правил Інкотермс
на бухгалтерський та податковий облік зовнішньоекономічних операцій підприємств
Зовнішньоекономічні
операції – невід’ємна складова економіки будь-якої країни. Тільки за
січень-липень 2012р. експорт товарів з України склав 39430,5 млн.дол., імпорт –
48089,8 млн.дол. Порівняно з відповідним періодом 2011р. експорт збільшився на
3,3%, імпорт – на 7,1%.
Найсуттєвіші
експортні поставки здійснювались до Російської Федерації – 26,1% від загального
обсягу експорту (залізничні локомотиви, чорні метали, механічні машини),
Туреччини – 5,6% (чорні метали, насіння і плоди олійних рослин, добрива),
Єгипту – 4% (зернові культури, чорні метали, жири та олії тваринного або рослинного
походження), Польщі – 3,9% (чорні метали, руди, шлак і зола, насіння і плоди
олійних рослин), Казахстану – 3,8% (залізничні локомотиви, вироби з чорних
металів, механічні машини), Італії – 3,6% (чорні метали, насіння і плоди
олійних рослин, добрива) та Індії – 3,3% (жири та олії тваринного або
рослинного походження, палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки, чорні
метали) [1].
Здійснюючи
зовнішньоекономічні операції, підприємства України стикаються з певними
проблемами, зокрема облікового характеру. Як відмічають [2], основні проблеми
зовнішньоекономічної
діяльності в регулюванні
та обліку експортно-імпортних операцій проявляються у:
-
нестабільній нормативно-правовій базі, тобто
нестабільному законодавстві, яке постійно змінюється;
-
повільних
темпах запровадження ринкових
методів регулювання економіки,
про що свідчить зростання апарату управління та сталість правових
методів управління;
-
порушенні принципу самостійності й рівності учасників при
здійсненні експортно-імпортних операцій;
-
зростанні корупції, що проявляється у гальмуванні показників
української економіки тощо.
Ведення
обліку зовнішньоекономічної діяльності утруднюється тим, що бухгалтеру, окрім
безпосередньо облікових, потрібно брати до уваги й інші аспекти здійснюваних
операцій, що входять до компетенції брокерів, менеджерів, логістиків або
юристів. Одним з таких аспектів є сукупність спеціалізованих умов,
які визначають обов’язки контрагентів стосовно поставки товару і встановлюють
момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний строк
поставки товару або окремих його партій, тобто Правила Інкотермс.
Опосередкований
вплив встановлених у зовнішньоекономічному контракті Правил Інкотермс на
бухгалтерський та податковий облік реалізується через залежність від них митної
вартості товарів, періоду виникнення доходів і витрат, а також податкового
кредиту за зобов’язань з ПДВ.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний
кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка
базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари [3]. У залежності від
того, що саме включається в цю ціну згідно базисних умов поставки (витрати на
транспортування, страхування тощо), митна вартість буде відрізнятися від
контрактної. Наприклад, при умовах поставки DAF/FOB, CIF/CIP – пункт пропуску
на кордоні України (або порт відправлення) митна та фактурна (контрактна)
вартість експортних товарів співпадатиме. При імпорті товару на умовах поставки
«EXW (франко-завод) – склад продавця» витрати доведеться додавати, а при умовах
поставки «DDU (доставлено, податки не сплачено) – митниця за місцем акредитації
покупця» – віднімати.
Виходячи
з того, що саме митна вартість береться за основу розрахунку митних платежів
(мито, митний сбір, ПДВ), вплив Правил Інкотермс на облік зовнішньоекономічних
операцій в цьому аспекті цілком зрозумілий.
Залежність
періоду виникнення доходів і витрат від оговорених умов поставки пов’язана з
тим, що згідно вимог Податкового кодексу України момент переходу права
власності на товар має значення для цілей оподаткування. Окрім цього,
собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни
придбання, яка включає мито. У свою чергу, мито залежить від митної вартості, а
отже і умов поставки згідно Правилам Інкотермс. Така ж залежність
спостерігається і при розрахунку ПДВ.
Л.І. Саченок, О.Л. Зелінська та
А.П. Ходико декларують необхідність встановлення взаємозалежності між Правилами
Інкотремс та безпосередньо рахунками бухгалтерського обліку. Вони відмічають «якщо право власності
набуте і товар знаходиться в дорозі, то він не може відображатися на рахунку
281 «Товари на складі»». Виходячи з цього, пропонується відкрити рахунок 288 «Товари в дорозі». Крім цього, авторами
запропоновано робочий план рахунків, в основу побудови якого покладено
взаємозв’язок між базовими умовами поставки та моментом визнання доходу, згідно
з П(С)БО 15 «Дохід» та П(С)БО 21 «Вплив курсових різниць» [4].
Таким чином,
Правила Інкотермс необхідно враховувати при відображенні зовнішньоекономічних
операцій в системі бухгалтерського та податкового обліку.
Література:
1.
Зовнішня торгівля України
товарами за січень-липень 2012 року [Електронний
ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua
2.
Коваль О. Методика бухгалтерського
обліку експортно - імпортних операцій / О. Коваль, Н. Балабайкіна //
Бухгалтерський облік і аудит. - 2010. - № 4. – С. 15
3.
Митний кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495%D0%B0-17/page3
4.
Саченок
Л.І. Удосконалення обліку зовнішньоекономічних операцій підприємств України /
Л.І. Саченок, О.Л. Зелінська, А.П. Ходико // Вісник СевНТУ: зб. наук. пр. -
Вип. 116/2011. - Серія: Економіка і фінанси. - Севастополь, 2011. - С.185-193