Экономические науки / 7. Учет и аудит

Магістр В.С. Панчук

Миколаївський державний аграрний університет, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО ОБЛІКУ

В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Історія виникнення фінансового обліку є історією розвитку економіки міждержавних зв’язків, а сам фінансовий облік – інформацією, призначеною для використання, насамперед, зовнішніми користувачами. В Україні фінансовий облік почав формуватися з кінця 90-х років. При цьому, під фінансовим мають на увазі здебільшого бухгалтерський облік. Так, на думку М.С. Пушкаря “не потрібно підкреслювати слово бухгалтерський, бо фінансовий облік і є тим, звичним для бухгалтерів традиційним бухгалтерським обліком” [6, с. 13].

Загальноприйняті вимоги до ведення фінансового обліку та складання на його підставі фінансової звітності за своїми інформаційними можливостями для сільськогосподарських підприємств є обмеженими, про що відмічають майже всі вчені-науковці, які працюють у галузі бухгалтерського обліку, кредитування, фінансів, аналізу, що виникає потреба додаткового збору інформації через систему органів статистики. Така особливість не може не відображатися на організаційних і методичних прийомах фінансового обліку і вимагає додаткового дослідження.

Прийняти, в даному випадку, категоріальний апарат міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, може стати майже повністю залежним від носіїв такої термінології. Тому, щоб не втрачалась можливість діалогу між суб’єктами облікових відносин, насамперед бухгалтерами, як науковцями так і практиками, щоб не втрачався логічний зв’язок явищ та їх відображення при відстеженні дійсності, необхідно створення та розвиток власної теорії, врахування уроків вітчизняного традиційного облікового буття. На цьому шляху одним з важливих кроків є методологічне забезпечення організації облікового процесу, як в науковому так і практичному вирішенні.

Поняття організації бухгалтерського обліку розглядалось у вітчизняній теорії на достатньому науково-практичному рівні. Але економічна література дореформеного періоду, яка досліджувала методологію вітчизняного обліку до 1991 р., на що слушно вказує М.С. Пушкар [7, с. 33] і навіть до 1999 р. (офіційне введення стандартів обліку) втратила свою актуальність і не може бути вектором сучасного вдосконалення. Тому для напрацювання бази і подальшого вдосконалення доцільно використовувати досвід розвинутих країн, взявши при цьому за відправну точку традиції української бухгалтерії [4, с. 40].

Історичні принципи організації бухгалтерського обліку за дослідженнями Я.В. Соколова [8, с. 92, 190, 354], полягають в наступному: розподіл праці, локалізація інформації, конкуренція в контролі, дієвість бухгалтерії, методологічна незалежність, психологічний клімат. Ці принципи панували в англо-американській літературі кінця ХІХ ст.

Організація бухгалтерського обліку на сільськогосподарському підприємстві належить до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) і здійснюється відповідно до законодавства – Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” (розділ ІІІ), Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, іншими нормативами та установчими документами [1].

Сучасне поняття організації бухгалтерського обліку розкрито у коментарі до ст. 8 Закону про бухгалтерський облік, де зазначено, що це – система дій (умов та елементів), необхідних для побудови облікового процесу з метою отримання інформації про господарські операції, їх групування в залежності від економічного значення та реєстрацію у відповідних регістрах, здійснення контролю за раціональним використанням виробничих ресурсів. Вона є обов’язковою для кожного підприємства, оскільки без організованого обліку неможлива повноцінна господарська діяльність [5].

Для сільськогосподарських підприємств організація бухгалтерського обліку висвітлена в Методичних рекомендаціях [2], і є комплексом заходів керівника підприємства, спрямованих на забезпечення збору, реєстрацію та узагальнення фактів господарської діяльності з метою отримання достовірної інформації для прийняття ефективних управлінських рішень.

Система організації облікового процесу у сільському господарстві, на думку М.С. Пушкаря [6, с. 34], П.Я. Хомина [9] на сьогодні така, що до 50 % зібраної інформації виявляється зайвою, а 50 % не враховується або не використовується в роботі господарства. Крім того, відсутні найнеобхідніші дані для аналізу як на рівні господарств, так і на рівні галузі.

Для усунення таких суперечностей необхідно логічне узгодження поточного обліку з потребами різних рівнів управління, або наукова організація облікового процесу на сільськогосподарських підприємствах. У Законі про бухгалтерський облік передбачається, що організація обліку на сільськогосподарському підприємстві є прерогативою самого суб’єкта господарювання, його керівників і спеціалістів, з цим не можна погодитися однозначно. Первинною організацією обліку займається конкретне підприємство, але базу для цього повинні розробляти науково-дослідні інститути, пропонуючи варіанти, з яких кожне господарство могло б зробити вибір [4, с. 41].

На рівні сільськогосподарського підприємства, організація бухгалтерського обліку є комплексом заходів власника по забезпеченню реєстрації фактів господарського життя, узагальненню їх з метою отримання необхідної інформації для складання необхідної звітності і прийняття управлінських рішень. Під процесом організації на рівні сільськогосподарського підприємства мають на увазі забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, зберігання опрацьованих документів, регістрів і звітності протягом установленого законодавством терміну (не менше трьох років)[3].

Тому для вдосконалення організаційного процесу треба покращити розуміння процедури і пріоритетів розкриття облікової політики підприємства. При цьому основними завданнями є: створення умов для формування достовірної, правдивої і корисної інформації про фінансовий стан і результати діяльності; забезпечення прозорості і надійності фінансової звітності як джерела інформації для прийняття управлінських рішень.

Таким чином, процес організації обліку на сільськогосподарських підприємствах є сферою безперервного розвитку діяльності облікового апарату, основною ознакою і головною функцією якої є відкриття, вивчення і класифікація інформації про господарську діяльність з метою її практичного застосування.

Література

1.        Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.

2.        Методичні рекомендації по організації та веденню бухгалтерського обліку в сільськогосподарських підприємствах України / Лузан Ю.Я., Михайлов М.Г., Жук В.М.// Облік і фінанси АПК. – 2005. – № 2. – С. 106-187.

3. Миронова О.А. Финансовый учет в системе управления: Дис. на соиск. уч. степ. д.э.н.: 08.00.12. – М., 1998. - 383 с.

4. Бутинець Ф.Ф. Організація бухгалтерського обліку : підручник / Ф. Ф. Бутинець. – Житомир: ПП “Рута”, 2002. – 592 с.

5. Бухгалтерський облік в АКП : посібник / П.Т. Саблук – К.: ІАЕ, 2001. – 478 с.

6.   Пушкар М.С. Тенденції та закономірності розвитку бухгалтерського обліку в Україні: Монографія. – Тернопіль: Економічна думка. – 1999. – 422 с.

7. Актуальні проблеми національної системи бухгалтерського обліку в Україні : [навч.пос.] / П.Т. Саблук, К.В. Колузанов, Р.П. Саблук. – К.: ІАЕ УААН, 2002. – 398 с.

8.   Соколов Я.В. Бухгалтерский учет : учебник / Я. В. Соколов. — М. : Аудит, 1996. — 638с.

9.  Хомин П.Я. Реформування бухгалтерського обліку // АгроІнком. – 2003. – № 11. – с.24.