Ткаченко Сергій Анатолійович

к.е.н., проректор з науково-педагогічної роботи (навчальний процес)

ВНЗ «Миколаївський політехнічний інститут», Україна

ПОТРЕБА В СИСТЕМНОМУ ПІДХОДІ

ДО СТВОРЕННЯ ПІДСИСТЕМИ «ОБЛІК»

Недооцінка розробниками систем управління підприємствами ролі обліку в управлінні знайшла свій прояв у локальному підході до впровадження обліково-економічного забезпечення – вирішення порівняно невеликого кругу частенько не пов`язаних між собою облікових задач, які розосереджені за багаточисельними функціональними підсистемами. Життя переконливо доказує невідповідність такого підходу. Докорінне покращення організації обліково-економічного забезпечення на підприємствах можливе тільки шляхом створення і розвитку в проектуємих системах управління самостійної підсистеми «Облік», в межах якої можна було б забезпечити зведене впровадження цієї найважливішої функції управління.

Виділення обліку в самостійну функціональну підсистему системи управління підприємством об’єктивно походить:

по-перше, із самостійної ролі обліку в процесі управління;

по-друге, підтверджується усією попередньою практикою розроблення систем управління підприємствами, яка показує, що локальне впровадження поодиноких облікових задач не призводить і не здатне призвести до докорінного покращення організації обліку на підприємствах.

Досліджуючи питання впровадження процесу обліково-економічного забезпечення господарської діяльності підприємства відзначимо той факт, що необхідною передумовою цього є системний підхід, який передбачає виділення усього комплексу облікових задач в окрему підсистему. Потреба в системному підході до створення підсистеми «Облік» випливає із організаційних, інформаційно-технологічних і часових зв’язків облікових задач, які об’єднують в самостійну підсистему, а також із зв’язків із задачами інших підсистем системи управління підприємством. Кожна облікова задача займає досить визначене місце не тільки в окремої підсистемі, але і в системі управління в цілому. Тому оптимальність функціонування як самої підсистеми «Облік», так і усієї системи управління підприємством проявляється в чіткому і однозначному визначенні послідовності вирішення облікових задач у відповідних господарських ситуаціях. Тобто, основною вимогою при проектуванні підсистеми обліку – є забезпечення системного підходу, при якому функція обліково-економічного забезпечення розглядається одночасно і як самостійний елемент управління і як частина ієрархічної системи управління за відношенням до більш високих рівнів (система управління підприємством).

На наш погляд, надати визначення системному підходу не легше, аніж дослідженню операцій, оскільки вони являють собою скоріше ряд принципів, особливий образ мислення, аніж конкретну і чітку теорію. У самому загальному сенсі він означає розгляд проблеми у цілому. Якщо говорити трохи більш конкретно тоді при системному підході потрібним є поділ системи на ряд компонентів і прийняття поодиноких рішень в межах підсистеми з урахуванням впливу їх на усю систему в цілому.

Піднімаючи значення впливу усіх елементів системи для досягнення її загальних цілей, системний підхід визнає важливість ефективної роботи кожного із елементів окремо. До того ж, системний підхід інтегрує окремі функції управління так, що зміцнює значення цих функцій в створенні більш ефективних систем управління. Цінність системного підходу проявляється на сам перед в логічному підході до об’єкту, який досліджується, що дозволяє глибше розглянути його структуру, функції, задачі і методи їх вирішення.

Важливу роль в системному підході відіграє інформаційний фактор. Підкреслюючи це, відзначимо той факт, що під системним підходом до процесів і явищ потрібно розуміти такий підхід, при якому безліч взаємопов’язаних елементів буде відображатися через єдину початкову інформацію, яка обробляється у всіх аспектах, потрібних для здійснення процесу управління.

Однак системний підхід не повинен бути зведений до врахування тільки інформаційних аспектів. Із-за різних організаційних, кадрових і фінансових обмежень формування систем і шляхи створення систем управління підприємствами можуть мати різне втілення в конкретних умовах.

Системний підхід міцно увійшов в практику дослідження господарської діяльності підприємств, характеру внутрішніх і зовнішніх зв’язків та методологію проектування систем управління. Системний підхід, тобто нерозривний взаємозв’язок в розробці і експлуатації систем управління факторів економічних, соціальних, правових і інших, поряд з інформаційними, економіко-математичними, програмними, машинними і іншими не тільки є нашим переконанням, але (вважаю це не буде великим перебільшенням) буквально вистраждано нами. Приймаючи до уваги, що будь-яку систему правомірно досліджувати і як елемент більш загальної суперсистеми і як відносно відокремлену систему. Проведемо дослідження функції обліково-економічного забезпечення в умовах системи управління підприємством з позицій системного підходу.

Будь-якої системі притаманний ряд ознак. Вважається, зокрема, що система управління підприємством у загальному випадку є сукупністю взаємодіючих компонентів, кожний із яких можна розглядати в якості самостійної підсистеми, якщо при цьому дотримуються наступні три основні умови:

1) існує деяка інша, більша система, яка містить в собі цю підсистему;

2) для підсистеми може бути сформульована ціль, визначені обмеження і критерії ефективності (якості) її функціонування;

3) в підсистемі можуть бути виділені частини, які утворюють її внутрішню структуру, які володіють системними ознаками, і ці частини, в свою чергу, можна назвати підсистемами цієї системи.

Саме розгляду виконання цих трьох умов стосовно до функції обліково-економічного забезпечення в системі управління промисловим підприємством і повинна бути приділена особлива увага з боку бухгалтерського співтовариства.