Лехан В.М., Максименко О.П. ,Заярський М.І.- ДЗ « Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України», м. Дніпропетровськ

Венгрин Н.О.- медичний коледж м. Дубно Рівненськая область

Ставлення студентів різних курсів вищих медичних навчальних закладів I-II рівнів акредитації до гуманістичних цінностей

Професійною спільнотою традиційно пред'являються до особистості медичного працівника такі вимоги як орієнтація на вищі людські цінності, чіткі особистісні цілі, особистісна зрілість, вміння управляти собою і своїм розвитком, гнучкість, комунікативність, емпатійність, бажання і вміння допомагати іншим, професійна компетентність [Сергєєва О.С.,2007].

Без вивчення ціннісних орієнтацій особистості не можна виявити справжні спонукальні механізми поведінки і діяльності людини, визначити, спрогнозувати напрямок і перспективи розвитку особистості.

Результати досліджень ціннісно-мотиваційних компонентів професійної освіти та професійно-педагогічної підготовки науковців різних спеціальностей [ Віленський  М.Я. 2008, Карпушина Л.В., 2007, Равен Дж., 2002, Сірий А.В., 2005 та інші] переконливо показують, що вивчення ціннісних орієнтацій та механізму їх формування все більше диктується як необхідність для вдосконалення системи професійної освіти і професійного становлення особистості фахівця будь-якого напрямку.

У формуванні ціннісного ставлення майбутніх фахівців до майбутньої професії суттєву роль відіграє освіта, яка здатна на належному рівні підтримувати, розвивати і збагачувати цінності соціуму, а отже, і індивіда, цінності якого формуються під впливом соціуму в процесі взаємодії з іншими людьми .

Метою дослідження було вивчення ставлення студентів напрямку

«Лікувальна» та «Акушерська справа» різних курсів вищих медичних навчальних закладів I-II рівнів акредитації (ВНМЗ) до гуманістичних цінностей

Матеріали та методи дослідження. Проведено дослідження ціннісних орієнтацій студентів першого та випускного курсів зі спеціальностей «Акушерська справа» та «Лікувальна справа» ВМНЗ I-II рівнів акредитації. Респондентам була запропонована стандартизована методика Р.Д Стернберга «Стилі мислення» (1997), одним із розділів якої було: вивчення ставлення респондентів до гуманістичних цінностей. Ступінь свого ставлення до наведених в анкеті положень, опитувані оцінювали як: згоден, ставлюся нейтрально, не згоден. Статистична обробка матеріалів дослідження проводилася з використанням методів біометричного аналізу, реалізованих в пакетах програм STATISTICA (версія6.1), серійний номер - AGAR909E415822FA. Для кількісних ознак розраховувались середні величини (M±m), для якісних ознак - відносні величини (Р±m). Для парного або множинного порівняння використовували параметричні і непараметричні критерії: критерій Стьюдента (t), критерій відповідності c² (Хі-квадрат) Пірсона. Різницю між порівнювальними величинами вважали вірогідною при р<0,05.

Результати дослідження та їх обговорення. Було опитано 550 студентів – 243 першого та 307 останнього курсів навчання. Групи студентів були однорідними за складом. Серед першокурсників 70,8±2,9% студенти зі спеціальності «Лікувальна справа», 29,2±2,9% - «Акушерська справа», 86,8±2,2% - жінок, 13,2±2,2% -чоловіків. Середній вік респондентів першого курсу складав 17,0±0,13 років. Серед випускників: 74,6±2,5% - майбутні фельдшери, 25,4±2,5%- акушерки; жінок-75,6±2,5%, чоловіків - 24,4±2,5%. Середній вік опитаних випускників -19,5±0,11 років. Результати дослідження свідчать про виражене позитивне ставлення респондентів до гуманістичних цінностей. Переважна більшість респондентів (72,8±1,9%, в тому числі 74,9±2,8% першокурсників та 70,7±2,8% випускників ) вважає, що духовність є істотною властивістю людини (табл.). Стверджують, що життя є не лише природним, а й духовним явищем 87,9±1,4% студентів, в тому числі 81,1±2,5% першокурсників та 84,7±2,1% випускників, що завжди необхідно зберігати життя ембріона людини – 71,8±1,9% (75,2±2,8% студентів першого курсу та на 9% менше - 68,4±2,7% випускників; Х²=7,11, p<0,029).

Таблиця

Частота позитивних відповідей до розділу анкети « Ставлення до гуманістичних цінностей» ( Р±m ,%)

№ п/п	Твердження стосовно ставлення до гуманістичних цінностей	Першокурсники	Випускники
1.	Духовність є істотною властивістю людини	74,9 ±2,8	70,7 ±2,6
2.	Життя є не лише природним, а й духовним явищем	81,1 ±2,5	84,7 ±2,1
3.	Завжди необхідно зберігати життя ембріона людини	75,2 ±2,8	68,4 ±2,7
4.	Життя нероздільно пов’язано зі смертю	81,0 ±2,5	84,3 ±2,1
5.	Технологічні втручання в людське тіло повинні бути обмежені	73,1 ±2,9	56,1 ±2,8
6.	У відносинах між людьми важливе почуття солідарності	80,7 ±2,5	82,6 ±2,2
7.	Інтереси людини повинні бути вище інтересів суспільства	43,2 ±3,2	42,4 ±2,8
8.	У відносинах людини до природи - головне її воля, людина є володарем природи	39,3 ±3,1	39,3 ±2,8

Разом з гуманістичними принципами студентам медикам властива професійна раціональність суджень, про що свідчить те, що 82,7±1,6% респондентів (в тому числі 81,0±2,5% першокурсників та 84,3±2,1% випускників) згодні з твердженням «Життя нероздільно пов’язано зі смертю», а 64,6±2,0% вважають, що технологічні втручання в людське тіло повинні бути обмежені. Слід зазначити, що в процесі навчання число студентів, які підтримують таке твердження істотно зменшується (з 73,1±2,9% у першокурсників до 56,1±2,8% у випускників; Х²=17,7, p<0,0000), що обумовлено зростанням по мірі професійного становлення розуміння можливостей сучасних технологій в медицині.

Однією з головних проблем соціальної етики є співвідношення інтересів особистості і суспільства. Заснованість на етичних принципах визначена Люблянською хартією (1996р.) як головний принцип організації систем охорони здоров’я для Європейського регіону ВООЗ. Важливою складовою цих етичних принципів є солідарність. Переважна більшість опитаних студентів (83,5±1,6%) вважають, що у відносинах між людьми важливе почуття солідарності (відповідно 80,7±2,5% першокурсників та 82,6±2,2% випускників). Проте викликає певну тривогу досить виражений індивідуалізм респондентів: 26,8±2,8% першокурсників та 20,7,4±2,3% випускників дотримуються думки, що інтереси людини повинні бути вище інтересів суспільства і менше половини (43,2±3,2% та 42,4±2,8% відповідно) вважають навпаки - що інтереси суспільства повинні бути вище інтересів окремої людини. Таке явище потребує внесення певних коректив до підготовки молодших медичних спеціалістів з вищою освітою.

Гуманістичний світогляд поширює сферу свого впливу не тільки на людину і людське суспільство, а й на всі живі істоти. За характером відносин з будь-якими живими істотами можна судити про гуманістичний світогляд людини [Віктор Р.,2005]. Опитаним студентам не чужими є проблеми охорони навколишнього середовища: - тільки близько 40% (39,3±2,1%) респондентів думають, що в відношеннях людини до природи - головне її воля, що людина є володарем природи; інакше вважають 40,1±3,2% першокурсників та 26,6±2,5% випускників.

Таким чином, у більшості студентів різних курсів ВМНЗ I-II рівнів акредитації з напрямку «Лікувальна» та «Акушерська справа» різко виражена позитивна установка до гуманістичних цінностей. Встановлено досить виражений рівень індивідуалізму опитаних: 26,8±2,8% першокурсників та 20,7,4±2,3% випускників дотримуються думки, що інтереси людини повинні бути вище інтересів суспільства, що погано кореспондується з медичною професією та потребує внесення певних коректив до підготовки молодших медичних спеціалістів з вищою освітою.