Медицина /6.Експериментальна і клінічна фармакологія

Овчинникова О.О.¹, н.с. Потопальська Ю.А.², к.м.н. Потопальський А.І.², к.б.н. Заїка Л.А.², к.б.н. Болсунова О.І.², доц. Волошина І.М.¹

1 – Національний університет харчових технологій, вул. Володимирська 68, м. Київ, 01033, Україна;

2 – Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, вул.. Заболотного 150, м. Київ, 03680, Україна.

ДІЯ АМІТОЗИНУ ТА ІЗАТІЗОНУ В МОДЕЛЬНИХ СИСТЕМАХ МИШЕЙ ЛІНІЇ С₅₇В₁₆ IN VITRO ТА IN VIVO НА МЕЛАНОМУ В₁₆

Незадовільні результати традиційних хірургічних і хіміотерапевтичних методів лікування клініцисти стали пов’язувати з ендогенною інтоксикацією, викликаною посиленням процесів катаболізму, нагромадженням у організмі проміжних і кінцевих продуктів обміну, біологічно-активних речовин, деструкцією тканин. Це призвело до появи нових методів підвищення активності та зменшення побічних ефектів хіміотерапії. Це в першу чергу застосування комплексних препаратів з дезінтоксикуючою і імуномодулюючою дією. Найбільшого поширення і перспективності набули дослідження щодо створення протипухлинних препаратів нового покоління, що є дуже актуальним у наш час. Вони мають поєднувати в собі ефект безпосереднього антибластичного впливу та імуномодулюючі властивості з противірусною та протимікробною дією [1]. Першим препаратом цього типу є Амітозин – продукт молекулярної взаємодії алкалоїдів чистотілу з відомим алкілуючим агентом тіофосфамідом, виготовлений в умовах лабораторії Інституту молекулярної біології та генетики НАН України [2]. Завдяки процесу алкілування алкалоїди втрачають свої токсичні властивості і набувають нових властивостей, які зараз широко досліджуються [3].

В ході експерименту in vivo виявлено властивість Амітозину та Ізатізону запобігати метастазуванню в легенях лінійних мишей С₅₇В₁₆ хворих на меланому В₁₆. Найкращі результати спостерігалися в групі тварин, які отримували Амітозин разом з Ізатізоном у кількості по 20 мг/кг ваги. У тварин, яким вводили Ізатізон у кількості 40 мг/кг ваги, метастазування майже в 2 рази збільшувалось порівняно з тваринами, що отримували обидва препарати, та в 1,3 рази зменшувалось порівняно з групою тварин, яким вводили Амітозин тієї ж концентрації. Метастазування у групі тварин хворих на меланому B_l6 становить 100%, в той час, як у лінійних мишей С₅₇В₁₆, що лікували Амітозином метастазування складало 18,08%, а у мишей, яким вводили Ізатізон – 13,2%. Найкращий результат зменшення метастазів виявлено у групі тварин, яких лікували Амітозином разом з Ізатізоном – 7,2%.

При дослідженні гальмування розвитку пухлин найефективнішим виявився Амітозин (100%) у порівнянні з Ізотізоном (42%). Під час досліду проводилися спостереження за динамікою виживання мишей лінії С₅₇В₁₆ хворих на меланому B_l6. Отримані експериментальні дані показали, що на 121 добу в контрольній групі тварин не залишилося, на відміну від групи, яким вводили Амітозин, де виживання тварин становило 40%. В групі, яких лікували Ізатізоном залишилося 13% мишей, а серед тварин, яким вводили Амітозин разом з Ізатізоном – 7%.

Дослідження впливу Амітозину на ДНК клітин меланоми В₁₆ взятих з пухлин мишей лінії С₅₇В₁₆ в системі in vitro проводили за допомогою методу Комет. Порівнюючи значення, отримані для різних доз препарату було виявлено, що за найбільшої дози препарату у 100 мкг/мл спостерігається найменша середня довжина хвоста та найменший відсоток ДНК у хвості – 14,77%, що говорить про більш виражений протипухлинний вплив, порівняно з іншими дозами.

Таким чином одержані дані показали, що Амітозин викликає найвищий процент гальмування росту пухлин (57,21%), сприяє зменшенню об'єму пухлин, та веде до виліковування тварин. Застосування Ізатізону в умовах експерименту пригнічувало розвиток пухлини приблизно на 42%, та гальмувало утворення дистальних метастазів (їх формувалося лише 13%), а комбінована дія обох препаратів викликала гальмування росту пухлини приблизно на 34% та найкраще запобігала утворенню дистальних метастазів (їх кількість становила лише 7%). Відповідно до дії препаратів на розвиток меланоми В₁₆ та формування метастазів, спостереження за виживанням мишей також встановлено, що Амітозин максимально сприяв виживанню і навіть виліковуванню тварин з меланомою.

Література:

1. Потопальский А.И. Препараты чистотела в биологии и медицине. – Киев: "Наукова думка". – 1992. – 200 c.

2. Ковальчук В.М., Тащієв Р.К., Потопальський А.І. Застосування оригінального протипухлинного препарату з групи алкілованих тіофосфамідом алкалоїдів чистотілу великого в лікуванні хворих зі злоякісними пухлинами голови та шиї // Онкологія. – 2001. – 3,№ 2. – С. 166-168.

3. Потопальский А.И. Амитозин – перспективный для диагностики, лечения и профилактики новообразований препарат широкого спектра действия // III съезд онкологов стран СНГ, Минск. – 2004. – С.