Мамедова Надія Олександрівна,

старший викладач кафедри

здоров’я людини та реабілітації

Республіканського вищого навчального

закладу «Кримський гумагітарний

університет» (м. Ялта)

Критерії, показники сформованості рівня толерантності

студентської молоді

Докорінні зміни в політичній та соціально-економічній сферах життя України, для яких характерними є нестабільність та суперечливість в суспільстві, зумовили особливу гостроту проблеми формування толерантності студентської молоді. Ми живемо в полікультурному суспільстві, і ця полі культурність актуалізує проблему формування толерантності, підготовки молоді до життя в суспільстві в мирі, дружбі, поважаючи інші народи, проблему виховання в дусі загальнолюдських цінностей. Сучасна культурна людина – це не тільки освічена людина, але також і людина, що володіє почуттям самоповаги і шановна оточуючими. Тому важливим завданням є формування у студентської молоді вміння будувати взаємини в процесі взаємодії з оточуючими на основі співпраці і взаєморозуміння, готовності прийняти інших людей, їхні погляди, звичаї і звички такими, які вони є.

Толерантність – ключова проблема для всього світу, істотна складова вільного суспільства і стабільного державного устрою. Толерантність є культурною спрямованістю, характеристикою особистості, яка проживає в мирі і злагоді в країні, в родині. Отже, це передбачає наявність у кожного таких людських якостей, як відповідальність, доброзичливість, стриманість, терпимість. Толерантність насамперед орієнтована на взаємно поважаючі відносини громадян, на збереження етнічного і культурного розмаїття. Вона виступає як прийнятна основа врегулювання соціальних і міжетнічних конфліктів, зняття напруженості і досягнення взаємоповаги інтересів і цінностей усіх етносів.

Тому формування толерантності студентів вищих навчальних закладів є важливим і необхідним процесом у сучасній соціально-педагогічній ситуації. На основі аналізу науково-педагогічних досліджень, з метою виявлення рівня сформованості толерантності студентської молоді було визначено низку критеріїв і показників:

– мотиваційний критерій із показниками: усвідомлення необхідності толерантної взаємодії; прагнення до відкритої взаємодії;

– когнітивний критерій із показниками: наявність чітких знань про толерантність та її прояви в студентському віці; обізнаність із методами, формами та технологіями формування толерантності;

– поведінковий критерій із показниками: вміння толерантно спілкуватися з оточуючими; дотримання норм і правил толерантної поведінки;

– рефлексивний критерій і показниками: самоконтроль власної поведінки в різних ситуаціях; прагнення до вдосконалення власних умінь толерантного спілкування.

Показники мотиваційного критерію перевірялися за допомогою таких діагностичних методик: завдання «10 аргументів навіщо сучасній людині потрібна толерантність» (показник: усвідомлення необхідності толерантної взаємодії); тренінг К. Фопеля (показник: прагнення до відкритої взаємодії).

У межах когнітивного критерію студентам пропонували виконати низку експериментальних завдань: анкетування (показник: наявність чітких знань про толерантність та її прояви в студентському віці); есе «Ваші пропозиції по формуванню толерантності» (показник: обізнаність із методами, формами та технологіями формування толерантності).

Анкетування проводили з метою виявлення уявлення про толерантність. Під час анкетування студентам пропонували відповісти на низку запитань. Якою ми хочемо бачити нашу групу? Які традиції в нашій групі? Який у нас колектив? Як поліпшити стосунки в групі? Якими мають бути взаємовідносини між студентами та педагогами? Яке майбутнє нашої групи? Що заважає добрим відносинам в нашій групі?

Показники поведінкового критерію перевіряли за допомогою такого діагностичного інструментарію: розв’язання ситуацій (вміння толерантно спілкуватися з оточуючими); сюжетно-рольові ігри (дотримання норм і правил толерантної поведінки).

Ситуації для обговорення:

1. Ви присутні в компанії. Ваші сусіди ведуть розмову незрозумілою вам мовою. Ваше ставлення до цього. Ваші дії.

2. У групі навчається новий студент який погано розмовляє на українські мові. Ваш одногрупник зневажливо (образливо) висловився на його адресу. Ваші дії.

З метою перевірки вихідного рівня сформованості показника дотримання норм і правил толерантної поведінки студентам пропонували обрати одну з сюжетно-рольових ігор («Сім’я», «Пошта», «Лікарня», «Магазин»), вибрати собі партнерів по грі, розподілити ролі. Під час імітаційно-ігрової діяльності студентів звертали увагу на те, як кожен із них діяв у межах своєї ролі.

Задля перевірки показників рефлексивного критерію студентам пропонували лист-опитувальник (самоконтроль власної поведінки в різних ситуаціях); скласти індивідуальну траєкторію формування власної толерантної поведінки (прагнення до вдосконалення власних умінь толерантного спілкування).

Визначені критерії та показники сформованості толерантності студентів дають змогу здійснити змістове наповнення рівнів сформованості толерантності студентів. За визначеними критеріями було виділено три основні рівні сформованості толерантності студентів: високий, середній і низький.

Для високого рівня сформованості толерантності студентів є властиве пристосування до обставин, які швидко змінюються, при цьому вони виявляли повагу та розуміння до інших людей. Ці студенти обирали активну життєву позицію, брали участь у дискусіях і спілкуванні, успішно прогнозували й уникали соціокультурних помилок, непорозумінь, а також конфліктних ситуацій.

Характерними особливостями середнього рівня були достатні знання та вміння узгоджувати свою поведінку відповідно до соціокультурної ситуації чи соціокультурних обставин; достатні комунікативні вміння взаємодіяти з представниками інших культур; достатня розвиненість робити переоцінку подіям та швидко знаходити своє місце в міжкультурній комунікації. Ці студенти намагалися брати участь у дискусіях, але не мали навичок швидко реагувати на проблемні ситуації, відчували невпевненість у дискусіях.

Низький рівень характеризується такими ознаками: невміння уважно та з повагою вислуховувати співбесідника; відсутність ціннісних орієнтацій у соціокультурних обставинах; нездатність вийти самостійно на рівень власних міркувань та суджень; нездатність толерантного ставлення до поведінки інших людей. Такі студенти виявляли пасивність у обговорюванні та дискусіях.

На основі наведених критеріїв, показників та рівнів сформованості толерантності студентів ми визначили реальний стан сформованості толерантності студентської молоді.

Література:

1. Гайсина Л. Ф. Готовность студентов вуза к общению в мультикультурной среде и ее формирование: Монография. – Оренбург, 2004.

2. Грива О. А. Соціально-педагогічні основи формування толерантності у дітей і молоді в умовах полікультурного середовища: Монографія. – К. : ПАРАПАН, 2005.

3. Декларація принципів толерантності: затверджена резолюцією 5.61 Генеральної конференції ЮНЕСКО від 16 листопада 1995 р. // Освіта України. – 2003. – №83. – С. 4.

4. Фокин Ю. Г. Преподавание и воспитание в высшей школе: Методология, цели и содержание,творчество : учеб. пособ. для студ. высш. учеб. заведений / Ю. Г. Фокин. – М. : Академия, 2002. – 224 с.