Погорєлов Андрій Вікторович,

здобувач кафедри педагогічної

майстерності вчителів початкових класів

та вихователів дошкільних закладів

Республіканського вищого навчального

закладу «Кримський гуманітарний

університет» (м. Ялта)

Динаміка результатів формування в студентської молоді ціннісного ставлення до батьківства

Сучасний етап суспільного розвитку в Україні характеризується трансформацією традиційних стереотипів репродуктивної поведінки, загостренням демографічних проблем, зміною моделей сімейних стосунків, безвідповідальним ставленням до батьківства. Проаналізуємо динаміку результатів дослідження щодо формування в студентської молоді ціннісного ставлення до батьківства. Кількісні результати наведено в таблиці.

Таблиця

Порівняльні результати рівнів сформованості в студентської молоді ціннісного ставлення до батьківства

Рівень	Експериментальна група		Контрольна група
	Констатувальний експеримент	Контрольний експеримент	Констатувальний експеримент	Контрольний експеримент
Високий	8,9	20,5	9,3	10,5
Достатній	12,4	27,5	11,7	13,4
Середній	25,5	30,7	27,7	34,1
Задовільний	25,5	10,2	24,8	21,5
Низький	27,7	11,1	26,5	20,5

Проаналізуємо кількісні результати. В експериментальних групах відбувся значний перерозподіл рівнів сформованості в студентської молоді ціннісного ставлення до батьківства. Так, високий рівень зріс із 8,9% під час констатувального обстеження до 20,5% при контрольному зрізі. Суттєво збільшилася кількість респондентів, які перебували на достатньому рівні: з 12,4% до 27,5%. Дещо зросла кількість студентів із середнім рівнем сформованості ціннісного ставлення до батьківства. Суттєво зменшилася кількість респондентів, які перебували на задовільному та низькому рівнях: відповідно до 10,2% (було 25,5%) та 11,1% (було 27,7%).

У контрольній групі відбулись незначні позитивні зміни щодо перерозподілу рівнів сформованості ціннісного ставлення до батьківства. Так, кількість респондентів із високим рівнем збільшилася з 9,3% при констатувальному обстеженні до 10,5% при контрольному. Достатній рівень збільшився з 11,7% при констатації до 13,4% під час контролю. На середньому рівні під час контрольного обстеження перебувало 34,1% студентів (було при констатації 27,7%). Дещо зменшилася кількість студентів, які перебували на задовільному та низькому рівнях, відповідно до 21,5% (було 24,8%) та 20,5% (було 26,5%).

Аналіз якісних результатів засвідчив наявність у свідомості людей своєрідних «типових сценаріїв», у тому числі й сімейних. Саме ці типові сценарії застосовуються у конкретних ситуаціях.

Дослідження також свідчать про помилковість широко росповсюдженної думки, ніби уявлення індивіда про ту чи іншу ситуацію формується виключно в той самий момент, коли він з нею стикається. Навпаки: вже наявний до моменту виникнення такої ситуації сценарій її розвитку значної мірою визначає те, як він її сприйме, якими будуть його подальші дії і поведінка.

Результати проведення формувального експерименту показали, що рівень сформованості усвідомленого ставлення до батьківства за всіма компонентами в експериментальній групі став вищим, особливо це помітно стосовно когнітивного компоненту. Співвіднесення рівнів сформованості усвідомленого ставлення, отриманих у результаті початкового та підсумкового контролю, свідчить про ефективність обраних соціально-педагогічних засад формування усвідомленого ставлення студентської молоді до батьківства.

Література

1. Жигалин С. С. Родительская позиция и ее роль в психологической структуре родительства // Психолого-педагогические проблемы этической психологии: Материалы межрегиональной научно-практической конференции. – Шадринск, 2003. Ч. I. – С. 163–164.

2. Заверико Н. В., Шевченко Н. Ю. Просвіта батьків як ціннісна парадигма освіти в контексті євроінтеграції // Педагогічні шляхи реалізації загальноєвропейських цінностей у системі освіти України: Зб. наук. праць / За заг. ред. Г. Є. Гребенюка. – Харків : Стиль Іздат, 2005. – С. 110–114.