Коник Оксана Геннадіївна, асистент кафедри педагогічної майстерності вчителів початкових класів та вихователів дошкільних закладів Республіканського вищого навчального закладу

«Кримський гуманітарний

університет» (м. Ялта)

Аналіз існуючих протиріч в системі підготовки майбутніх учителів-філологів до науково-методичної роботи в школі

Проблеми організації науково-методичної роботи в навчальних закладах, що належать до надзвичайно важливих завдань модернізації системи середньої освіти, знайшли відображення в дослідженнях провідних учених: Ю. Бабанського, Т. Бесіди, В. Бондаря, Н. Волкової, О. Галан, Ю. Гільбуха, М. Дробнохода, М. Красовицького, С. Крисюка, Ю. Кудрявцева, О. Панасюка, І. Раченко, О. Сидоренка, І. Соколова та інших. Питання змісту й організації науково-методичної роботи висвітлено в працях Т. Гриценко, Р. Гуревич, Г. Данилової, Н. Дудніченко, А. Єрмоли, Н. Житнік, А. Зубка, Н. Комаренко, А. Литвина, С. Мартиненко, Н. Михайловської, О. Остапчук, В. Семенюка, О. Сидоренко, В. Стельмашенка, Л. Сушенцевої, де приділено увагу обґрунтуванню організаційних і педагогічних умов, створення яких сприяє підвищенню результативності навчально-виховного процесу в навчальних закладах.

Вивчення науково-педагогічної літератури й досвіду роботи загальноосвітніх шкіл показало, що сучасні науковці визначають і певною мірою розкривають сутність, особливості, значення науково-методичної роботи, доводять, що вона сприяє збагаченню педагогічного колективу творчими знахідками, допомагає молодим учителям навчатися майстерності в більш досвідчених колег, а також спонукає вчителя до роботи над підвищенням свого фахового рівня. Але проблему підготовки майбутніх учителів саме філологічних спеціальностей до організації науково-методичної роботи в середній загальноосвітній школі розглянуто недостатньо.

Зазначене дозволяє стверджувати, що існують суперечності між: наявністю емпіричного досвіду організації науково-методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах та майже повною відсутністю теоретичних розробок щодо підготовки майбутніх філологів до організації науково-методичної роботи в школі; потребою в успішному функціонуванні науково-методичної роботи в загальноосвітніх школах як відносно цілісної соціально-педагогічної системи та відсутністю такої в реальній практиці цих навчальних закладів; необхідністю оновлення змісту та форм організації науково-методичної роботи й непідготовленістю більшості вчителів філологічних спеціальностей до практичної реалізації потреби; необхідністю теоретичного обґрунтування й методичного забезпечення підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до організації науково-методичної роботи в середній загальноосвітній школі та недостатньою розробленістю цього питання в педагогічній науці.

У діяльності вчителя гуманітарних дисциплін Н. Самойленко виділяє такі складові: навчальну, виховну, діагностичну, організаційну, мотиваційну, розвивальну, управлінську. Важливим є також уміння вчителя здобувати нові знання, займатися самоосвітою, що сприяє його подальшому професійному зростанню. В структурі навчальної діяльності вчителя гуманітарних дисциплін вчена виокремлює три взаємопов’язаних компоненти: мотиваційний, змістовний, процесуальний.

По розумінню С. Ніколаєвої, вчитель-філолог має виконувати такі функції в професійній діяльності: комунікативно-навчальну (кваліфіковане застосування сучасних принципів, методів, прийомів навчання мови); виховну, тобто розв’язувати завдання морального, культурно-естетичного, трудового виховання учнів засобами мови, що вивчається; розвиваючу, тобто прогнозувати шляхи формування й розвитку інтелектуальної та професійної сфер особистості учнів, їхніх пізнавальних і розумових здібностей у процесі вивчення мови; освітню, тобто допомагати учням в оволодінні вміннями вчитися, розширювати свій світогляд, пізнавати себе та іншу систему понять, через яку можна усвідомлювати інші явища; гностичну, тобто аналізувати свою професійну діяльність і навчальну діяльність учнів, добирати підручники та посібники, прогнозувати труднощі засвоєння учнями мовного й мовленнєвого матеріалу, а також оволодіння мовленнєвою діяльністю, вивчати й узагальнювати досвід інших учителів; конструктивно-плануючу, тобто планувати навчально-виховний процес у цілому і процес навчання конкретного матеріалу; планувати навчально-комунікативну діяльність учнів на уроці та позакласній роботі; здійснювати різні види індивідуалізації навчання мови; організаторську, тобто організувати плани (поурочні, серії уроків, позакласних заходів); творчо розв’язувати методичні завдання в процесі навчання й виховання.

Резюмуючи викладене, підкреслимо, що в наш час необхідними та конче потрібними для вчителя-філолога є вміння правильної організації науково-методичної роботи в школі в межах викладання філологічних дисциплін. Однак, проведений аналіз дає змогу говорити про майже повну відсутність теоретичних розробок щодо підготовки майбутніх філологів до організації науково-методичної роботи в школі; необхідність оновлення змісту та форм організації науково-методичної роботи й непідготовленість більшості вчителів філологічних спеціальностей до практичної реалізації потреби; недостатню розробленість цього питання в педагогічній науці.

Отже, проведений аналіз науково-педагогічної літератури свідчить, що проблема готовності педагога до професійної діяльності висвітлена досить широко, практично в усіх аспектах професійного становлення майбутнього вчителя, зокрема вчителя-філолога. Однак формування готовності майбутніх фахівців філологічних спеціальностей до організації науково-методичної роботи в середній загальноосвітній школі залишилось поза увагою вчених, тому виникає необхідність розробки моделі зазначеної підготовки та педагогічних умов, що забезпечують її ефективність, для чого необхідно уточнити сутність поняття „науково-методична робота”.

Література:

1. Бездухов В. П. Гуманистическая направленность учителя / В. П. Бездухов. – Самара-СПб : Изд-во СамГПУ, 1997. – 172 с.

2. Овсянникова Л. А. Инновация в школе: Характер и результаты / Л. А. Овсянникова // Народное образование. – 1993. – № 6. – С. 16–27.

3. Семеног О. М. Професійна підготовка майбутніх учителів української мови і літератури: [монографія] / О. М. Семеног. – Суми : Мрія-1, 2005. – 404 с.