Рамазанова Ельміра Асанівна,

аспірант кафедри педагогічної

майстерності вчителів початкових класів

та вихователів дошкільних закладів

Республіканського вищого навчального

закладу «Кримський гуманітарний

університет» (м. Ялта)

Характеристика критеріїв, показників та рівнів готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування гумору у педагогічній взаємодії

Науковці стверджують, що включення в педагогічний процес засобів, методів педагогічного впливу, які базуються на знанні психолого-педагогічного потенціалу гумору, специфіки процесів сприймання його дітьми, може стати суттєвим резервом підвищення ефективності процесу навчання, виховання та розвитку особистості. Особлива сила гумору як засобу побудови міжособистісних відносин підкреслювалась філософами, психологами, педагогами різних часів (А. Бодалев, Ж. Греку, І. Кухранова, Т. Шишова). Водночас у вітчизняній педагогіці до цього часу немає цілісних науково обґрунтованих досліджень із проблеми використання педагогічного гумору в процесі міжособистісних відносин в початковій школі. Питання підготовки майбутніх учителів початкових класів до застосування педагогічного гумору як засобу міжособистісної взаємодії залишалось поза увагою дослідників.

Для виявлення рівня готовності майбутніх учителів початкових класів до використання педагогічного гумору в навчально-виховному процесі визначено такі критерії й показники:

- інтелектуально-когнітивний: обізнаність з фольклорними жанрами; педагогічна ерудованість;

- емоційно-експресивний: сформованість емоційної чутливості до навколишнього; вміння виражати власні емоції;

- рефлексивно-творчий: вміння використовувати гумор у власній педагогічній діяльності; вміння творчо розв’язувати проблемні педагогічні ситуації з використанням педагогічного гумору.

На підставі визначених критеріїв і показників схарактеризовано рівні готовності майбутніх учителів початкових класів до використання гумору в педагогічному процесі: творчий, продуктивний, репродуктивний, початковий.

До кожного з визначених критеріїв і показників дібрано діагностичні методики обстеження.

Інтелектуально-когнітивний критерій

Показник: обізнаність з фольклорними жанрами та гумористичними творами

Тестування

Студентам пропонували 10 тестів. 5 із них було спрямовано на виявлення знань фольклорних жанрів; 5 пов’язані з жартівливими ситуаціями.

1. Виникнення календарно-обрядового фольклору пов’язане із: а) мисливством; б) збиральництвом; в) землеробством.

2. До календарно-обрядових пісень належать: а) колядки та щедрівки; б) історичні пісні та думи; в) колискові і голосіння.

3. Коли в сучасній традиції починають виконувати щедрівки: а) 1 березня; б) 1 січня; в) 13 січня.

4. Які пісні відносяться до літньо-осіннього циклу: а) купальські та жниварські; б) веснянки та русальні; в) колядки та щедрівки.

5. Яка динаміка найчастіше використовується при виконанні календарно-обрядових пісень: а) тихо; б) голосно; в) помірно голосно.

6. До якого різновиду веснянок можна віднести пісні «Подоляночка», «А ми просо сіяли»: а) веснянка-закличка; б) хороводна веснянка; в) веснянка-гра.

7. До якого різновиду веснянок можна віднести пісні «Вийди, вийди сонечко», «Іди, іди дощику»: а) веснянка-закличка; б) хороводна веснянка; в) веснянка-гра.

8. Для якого твору характерні гумористичний характер і несподіване дотепне закінчення: а) жартівлива колядка; б) народна байка; в) народний анекдот;

9. Із яким святом пов’язан літній цикл пісень: а) Великдень; б) Різдво; в) свято Івана Купала.

10. До якого циклу пісень належать петрівки: а) літній цикл; б) зимовий цикл; в) думи.

Показник: педагогічна ерудованість

Методика «Коли, де і як шуткувати»

Спочатку студентам пропонували відповісти на низку запитань анкети:

1. Що таке гумор?

2. Чи любите Ви жарти?

3. Що Вам більше подобається: жартувати самому чи слухати, як жартують інші?

4. Чи розумієте Ви жарти?

5. Як на Вашу думку, чи вмієте Ви жартувати?

6. Яке місце займає гумор у Вашому житті?

7. Чи можете Ви навести приклади гумористичних творів різних фольклорних жанрів?

8. Яких гумористів Ви знаєте?

9. Чи доводилось Вам чути педагогічний гумор у школі, у вищому навчальному закладі?

10. Визначте мету використання гумору в навчально-виховному процесі початкової школи.

11. Чи використовували Ви гумор у своїй роботі в школі під час педагогічної практики? Якщо так, з якою метою?

12. Чи будете Ви використовувати гумор у власній професійній діяльності? Чому?

Після цього майбутнім учителям початкових класів пропонували пригадати або придумати анекдот, жарт, байку, жартівливий вірш. Після цього необхідно було прокоментувати, в якій саме ситуації, що виникають у школі, можна використати цей жарт, жартівливий вірш, байку, анекдот.

Емоційно-експресивний критерій

Показник: сформованість емоційної чутливості до навколишнього

Спостереження

Експериментатор пропонував респондентам дібрати контрасні історії або фрагменти з фільмів чи життя та розповісти їх. Після цього проводили цілеспрямоване спостереження з метою виявлення в них емоційної чутливості до навколишнього.

Показник: уміння виражати власні емоції

Жартівливі картини

Студентам пропонували дібрати жартівливі картини і передати свої емоції у віршах, малюнку, творі, танці, пластичних рухах.

Рефлексивно-творчий критерій

Показник: уміння використовувати гумор у власній педагогічній діяльності

Розробка та презентація фрагмента уроку

Майбутнім учителям пропонували розробити урок із будь-якої з методик з використанням гумору або жартівливого матеріалу.

Показник: уміння творчо розв’язувати проблемні педагогічні ситуації з використанням педагогічного гумору.

Розв’язання педагогічних ситуацій

Майбутнім учителям пропонували підібрати педагогічні ситуації та розв’язати їх із допомогою гумору.

Література

1. Тамберг, Ю. Г. Как развить чувство юмора / Ю. Г. Тамберг. – [2-е изд., испр.]. – М. : Флинта, 2006. – 272 с.

2. Фрейд, 3. Остроумие и его отношение к бессознательному / З. Фрейд ; пер. с нем. Р. Додельцева. – СПб. : Азбука-классика, 2005. – 288 с.

3. Шишова Т. Научите ребенка смеяться / Т. Шишова // Воспитание школьников. – 2002. – № 1. – С. 37–39.