Когут Уляна Петрівна
здобувач Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України
НАПРЯМИ ВИКОРИСТАННЯ ВІЛЬНОГО
ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯУ У ВИЩІЙ ШКОЛІ
В останній час усе
частіше у колах користувачів, як на рівні виконавчої та законодавчої влади,
виникає питання можливості переходу на вільне програмне забезпечення. Враховуючи
посилення ситуації з контролю за ліцензійною чистотою, використання ліцензійного
програмного забезпечення, яке не потребує істотних вкладень, стає все більш
актуальним питанням. У роботі розглядаються напрями використання вільного
програмного забезпечення у навчальному процесі вищого навчального закладу.
Існує
велика кількість різних програмних продуктів, які можуть бути використані у
навчанні та подальшій науково дослідницькій роботі. З кожним днем їх кількість
збільшується, виходять нові версії вже існуючих. Тому виникає необхідність
визначення критеріїв, на які будемо опиратись при виборі програмних засобів [2,
77-80]: методична доцільність; інтуїтивно-зрозумілий інтерфейс; україномовний
інтерфейс; апаратна сумісність; програмна сумісність; ліцензійна чистота.
Недостатнє фінансування освітніх
установ змушує шукати рішення, що надають можливість заощадити під час купівлі
обладнання, ліцензійного програмного забезпечення. Найбільш оптимальним
способом розв’язання даної проблеми є використання безкоштовного і вільно
поширюваного програмного забезпечення.
Вперше принципи
вільного програмного забезпечення були сформульовані в 70-х роках минулого
століття Річардом Мет’ю Столманом, засновником
проекту GNU, для опису програмного забезпечення, яке
можна без перешкод використовувати, вивчати та змінювати і яке може копіюватись
та поширюватись у зміненій чи незміненій формі без будь-яких обмежень, з тим
щоб наступний користувач також мав всі перелічені права [4].
1. Програму можна вільно використовувати з
будь-якою метою («нульова свобода»).
2. Можна вивчати, як програма працює, і
адаптувати її для своїх цілей («перша свобода»). Умовою цього є доступність
вихідного тексту програми.
3. Можна вільно поширювати копії програми – на
допомогу товаришу («друга свобода»).
4. Програму можна вільно покращувати і
публікувати свою поліпшену версію – з тим, щоб принести користь всьому
співтовариству («третя свобода»). Умовою цієї третьої свободи є доступність
вихідного тексту програми і можливість внесення до нього модифікацій і
виправлень.
Вільні програми (free
software) не слід, плутати з тими, що «вільно розповсюджуються» (shareware,
інколи названими «умовно безкоштовними») або «безкоштовними» (freeware).
Також слід мати на
увазі, що, хоча термін «програми з відкритим кодом» (open source software)
часто використовується як синонім «вільних програм», ним іноді зловживають
(наприклад, в Sun Microsystems називає «відкритим кодом» умови поширення своєї
вільної операційної системи Solaris, а проте та ж Sun підтримує і справді
вільні проекти, такі як OpenOffice.org).[4]
Програмне забезпечення (ПЗ), що
вільно розповсюджується, чато називають ПЗ з відкритим кодом (Open Source).
Використання цього терміну для визначення прав користувача є некоректним.
Відкритий початковий код – це термін, який означає тільки доступність коду
придбаного ПЗ. Деякі виробники надають користувачам доступ до початкових
пакетів програм, але при цьому їм забороняється виконувати модифікацію коду або
розповсюджувати програму.
Організація Source Initiative
(OSI) визначає 9 основних ознак, яким повинно відповідати вільне ПЗ. До списку ліцензій, що
задовольняють цьому визначенню, входить, зокрема, універсальна загальна
ліцензія GNU General Public License
(GNU GPL), відповідно до якої, вільне ПЗ ліцензується на таких умовах:
користувачі мають право виконувати ПЗ без обмежень; модифікувати ПЗ, поширювати
ПЗ безкоштовно або на комерційній основі; поширювати модифіковані версії
програмного забезпечення безкоштовно або на комерційній основі.
Таким чином, «вільні ліцензії
надають користувачам права використання, копіювання або модифікації програм.
Тим самим заощаджуються кошти на відсутності обов’язкових ліцензійних
відрахувань за кожен примірник використовуваного ПЗ»[5, с.7] .
14 грудня 2011 року В Україні
відбулися Парламентські слухання на тему: «Створення в Україні сприятливих умов
для розвитку індустрії програмного забезпечення».
В рекомендаціях цих Парламентських
слухань сказано: «Здійснити заходи, спрямовані на поширення використання в
Україні програмного забезпечення з відкритим кодом». А також:«Необхідно
створювати умови для ефективного функціонування добровільної сертифікації
програмної продукції . Для забезпечення якості програмної продукції необхідно
стимулювати створення в компаніях розробниках систем менеджменту якістю
відповідно до вимог стандарту ISO 9001-2000. Від сертифікації
програмної продукції необхідно переходити до сертифікації систсем менеджменту
якістю компаній, яка забезпечує виробництво якісної продукції на регулярній
основі».[6, с.16].
Ефективність
інтенсифікації навчальної діяльності студентів значною мірою визначається
якістю використовуваних програмних засобів. Основні вимоги, пропоновані до
таких програм – це, звичайно, простота
введення і корегування вхідних даних, а також візуалізація (наочність)
результатів розрахунку.
Системи
комп’ютерної математики є потужним засобом комп‘ютерної підтримки діяльності
учнів, студентів, педагогів, інженерів, науковців, але ефективність і методична
цінність такого засобу залежить від вмінь застосовувати його [3, с.40].
Для
супроводу навчального процесу пропонується використовувати систему Maxima, тому
що:
-
система поширюється під ліцензією GNU/GPL;
-
оснащена системою меню, має україномовний інтерфейс;
-
є однією з кращих щодо виконання символьних обчислень (по суті, єдина, що
може конкурувати з комерційними Maple та Mathematica).
Список використаних
джерел:
1. Борк А. Компьютеры в обучении: чему учит история / А. Борк // Информатика и
образование. - 1990. – №5. – С. 110–118. 1
2.
Вінніченко
Є. Ф. Розвиток творчих здібностей старшокласників у процесі навчання
інформаційних технологій розв’язування математичних задач : дис..канд. пед.
наук. : 13.00.02 : теорія та методика навчання інформатики /
Є. Ф. Вінніченко. – К., 2006. – 234 с.2
3.
Габрусєв В.
Ю. Зміст і методика вивчення шкільного курсу інформатики на основі вільно
поширюваної операційної системи LINUX: дис. канд. пед. наук: 13.00.02 : теорія
та методика навчання інформатика / Валерій Юрійович Габрусєв. – К. : НПУ
ім. М.П.Драгоманова. – 2003. – 221с. 3
5. Поліщук В.Б. Державна науково-технічна
політика у сфері програмного забезпечення в освіті і науці / Поліщук В.Б. //
Програмне забезпечення в освіті і науці: збірник тез Міжнародної
науково-практичної конференції. – Київ: Освіта України, 2009. – с.6-15.
6.
Рекомендації
парламентських слухань на тему: "Створення в Україні сприятливих умов для
розвитку індустрії програмного забезпечення" Київ. – 15 березня 2012 року.– №
4538-VI – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/4538-17#n11