Педагогические науки/4.Стратегические направления реформирования системы образования

К.п.н., Гладченко М.М.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Формулювання місії університету як складова стратегічного менеджменту вищої освіти країн ЄС

Модель стратегічного менеджменту, розроблена Р.Ширлі (R.Shirley), передбачає, що дані, отримані в результаті внутрішнього і зовнішнього оцінювання, використовуються у процесі зіставлення. Процес зіставлення спрямований на визначення ризиків і можливостей у середовищі та сильних й слабких сторін діяльності університету. На підставі результатів процесу зіставлення формулюється положення про місію університету, а на основі місії – специфічний профіль університету і визначається сумісність університету з середовищем. Явище формулювання місії університету виникло в Північній Америці і з часом набуло популярності в європейському контексті[4].

Місія університету – це вираження основних причин його існування, визначення пріоритетів і напряму діяльності, проголошення розуміння університетом своєї специфічної ролі у взаємовідносинах із середовищем. Мета стратегічного менеджменту університету – досягнення місії. Місія – це засіб аналізу й формування політики університету, система оцінювання результатів впровадження стратегічного менеджменту. Критерії оцінювання, які використовуються в процесі моніторингу впровадження стратегічного менеджменту університету, повинні визначатися відповідно до місії вищого навчального закладу[3].

Науковці не дійшли згоди щодо суті місії університету. Д.Ланг (D.Lang) і Р.Лопез-Світман (R.Lopers-Sweetman) визначили моделі місії вищого навчального закладу:

- ринково-орієнтована модель, що спрямована на формування клієнтської бази;

- географічна модель,яка орієнтована на географічні зони обслуговування;

- соціальна модель, що ґрунтується на внеску університету у розвиток

суспільства;

- емпірична модель, за якої місія формулюється на основі діяльності

університету й клієнтської бази.

У місії університету відображається ідеологічна орієнтація університету (релігійні або мирські тенденції), регіональна, національна або міжнародна спрямованість, орієнтація на навчальний процес і науково-дослідну діяльність. У положеннях місії університету повинен зберігатися баланс між гуманітарними й технічними, фундаментальними та прикладними науками, вузькодисциплінарними і міждисциплінарними дослідженнями.

Науковці, що досліджують стратегічний менеджмент, вказують на взаємозв’язок між місією та ідентичністю університету. Пошук приватних інвестицій у контексті зменшення державного фінансування є пріоритетним напрямом розвитку діяльності університету. Вища освіта перебуває під впливом відцентрованих тенденцій. Академічні дисципліни, а не університет, завжди були основним джерелом ідентифікації викладачів[3,с.12].

Д.Діл (D.Dill) вважає, що причиною зниження академічної культури є швидкі темпи росту систем вищої освіти. Формулювання місії університету стимулює і сприяє налагодженню співпраці між основними напрямами діяльності вищого навчального закладу, в результаті покращується імідж університету[1].

Д.Ланг (D.Lang) і Р.Лопез-Світман (R.Lopers-Sweetman) наголошують, що користь від процесу визначення місії університету набагато більша, ніж результати, отримані у процесі сканування середовища. На їх думку, кінцевий результат процесу формулювання місії залежить від його організаційної структури. Д.Ланг(D.Lang) і Р.Лопез-Світман (R.Lopers-Sweetman)[2] визначають наступні компоненти процесу формулювання місії:

- відкритість і довіра у співпраці між учасниками процесу планування і поточного спілкування з внутрішніми і зовнішніми клієнтами, які не беруть участь у процесі,

- відчуття відповідальності і обов’язків членів групи, які беруть

участь у процесі формулювання місії, за результати впровадження.

Основна відповідальність у процесі визначення місії покладається на керівника університету. Він повинен бути добре обізнаним з історією і традиціями університету. На думку П.Табатоні (P.Tabatoni) [3,с.13], керівник університету повинен починати процес визначення місії з обговорення з представниками зацікавлених сторін загальної політики вищого навчального закладу. Це перший етап процесу внутрішнього оцінювання діяльності університету, який відображає, наскільки зацікавлені сторони дотримуються спільної думки щодо стратегії розвитку університету і сприяє виявленню потенціалу вищого навчального закладу у впровадженні змін та інновацій.

Процес формулювання місії університету залежить від впливу факторів національного контексту, з притаманними йому особливостями законодавчої бази і фінансування. Наприклад, у Франції базова місія університету визначається законом у межах сфери державних послуг, тому місія університету ґрунтується на основі національно визначених положень про вищу освіту. Місії більшості університетів у Франції мають традиційне формулювання, основна увага приділяється навчальному процесу, науковим дослідженням і функції надання освітніх послуг на міжнародному, національному й регіональному рівнях. Загалом більш значна диференціація ідентичності й політики університету прослідковується в місії тоді, коли цілі університету визначаються в результаті співпраці між міністерствами освіти і університетами, як це відбувається у Франції, Нідерландах і Німеччині.

Література

1. Dill D. D. The Management of Academic Culture: Notes on the Management of Meaning and Social Integration/ Higher Education. – 1982. –№11.

2. Lang D., Lopers-Sweetman R. The Utility of a Statement of Institutional Purpose/ paper presented at the 10th European A I R Meeting in Bergen, 1988.

3. Matrin M. Strategic management in Western European Universities. – International Institute for Educational Planning. Paris. 1992. –

4. Shirley R.C., Peters M. H., El-Ansary A.I., Strategy and Policy Formation: A

Multi-Functional Orientation. N e w York, Wiley, 1981.