Педагогические науки/ 5.Современные методы преподавания

Старш. викладач Іщенко Т.М., викл. Моруга К.О.

ДВНЗ «Київський національний економічний університет» імені Вадима Гетьмана, Україна

АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ-ЕКОНОМІСТІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ДІЛОВОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ВИЩОМУ НЕМОВНОМУ ЗАКЛАДІ ОСВІТИ УКРАЇНИ

Активізація пізнавальної діяльності студентів-економістів при вивченні ділової іноземної мови є необхідною запорукою високої якості отриманих знань. Студент, який вмотивовано вивчає предмет, отримує більш міцні та фундаментальні знання, ніж студент, який вивчає предмет без відповідної мотивації. Погане засвоєння навчальної програми з іноземної мови може мати внутрішні та зовнішні причини: проблеми розвитку мислення та інтелекту студента, недостатній рівень розвитку лінгвістичних знань, умінь і навичок, низька самооцінка студента, небажання вивчати предмет.

Слід розглянути типи мотивації вивчення іноземної мови у немовному ВНЗ. Вивчення предмета тому що «так потрібно», тобто предмет включений до учбового циклу і опанування курсу та набирання студентом певної кількості балів (в кредитно-модульній системі) чи отримання певної оцінки (за традиційною системою) - це найнижчий ступінь вмотивованості навчання, при якому знання студентів недовговічні та неструктуризовані. Студент опановує необхідний обсяг знань, не аналізуючи систему.

Усвідомлення студентом необхідності знання предмета (необхідність знати мови для подорожування, спілкування з іноземними друзями та колегами, можливість подальшого працевлаштування за кордоном). Це середній ступінь вмотивованості, який забезпечує здобуття студентом досить ґрунтовних знань.

Персональна роль викладача іноземної мови, коли студенту цікаво на заняттях. Використання викладачем різноманітних форм та методів навчання, індивідуальний підхід до студентів, а також особистісні якості викладача забезпечують зацікавленість студента у вивченні предмета. У поєднанні з усвідомленням студентом потреби у подальшому використанні отриманих знань цей фактор дозволяє студенту якісно та систематизовано опановувати предмет. Дуже важливо, щоб дія вищенаведених зовнішніх та внутрішніх факторів була поєднаною. Також слід вважати, що мотивація до вивчення іноземної мови у студентів немовних спеціальностей може бути досить низькою з початку, вони часто не бачать сенсу в оволодінні іноземною мовою поряд з їхніми провідними дисциплінами, а значить мають дуже низьку мотивацію до вивчення мови.

Різні методисти по-різному бачать процес активізації пізнавальної діяльності студентів. Наприклад, Лузан П.Г. бачить вирішення даної проблеми за реалізації педагогічної системи цілеспрямованого формування навчально-пізнавальної активності студентів, яка б виконувала такі функції: а) створення психолого-педагогічних умов зростання ефективності виховання майбутнього спеціаліста; б) врахування поетапності формування навчально-пізнавальної активності від репродуктивних до продуктивних творчих рівнів; в) базування на таких основних елементах як методи навчання, педагогічна діяльність викладача, пізнавальні здібності студента, міжособистісні взаємини у студентській групі; г) грунтування на загальнодидактичних та специфічних принципах організації навчання; д) врахування основних дидактичних шляхів формування активності як психологічного утворення особистості[2].

Отже, успіх навчання полягає в поєднанні зовнішньої та внутрішньої мотивації, та роботі викладача по активізації пізнавальної діяльності студентів. Існує багато способів активізації пізнавальної діяльності студентів при вивченні ділової іноземної мови у ВНЗ: спеціальна організація навчального матеріалу, яка б відповідала інтересам студента (вивчення нових, актуальних тем), розробки специфічних форм і методів навчання, організації активності та мобільності студентів, включення студентів у діяльність, яка б потребувала від них значної активності: використання рольових ігор, проведення конференцій, презентацій, брейн-рингів, організація дискусій, випуск періодичних видань, проведення відео уроків тощо. Головне питання полягає у тому, що поряд з проведенням вищевказаних заходів викладач повинен дотримуватися навчальної програми, виконати певний лексико-граматичний мінімум вправ у підручнику, опрацювати певний обсяг оригінальної літератури. Тут і постає питання: що важливіше, цікаве заняття, проведене з відхиленням від програми, чи класичне заняття, проведене згідно до тематично-календарного планування. Ситуативні завдання та рольові ігри навчають студентів не тільки формувати свої думки іноземною мовою у вигляді мовленнєвих структур, а й розвивають мислення, пам'ять, увагу тощо. Ситуативні завдання навчають студентів розгорнутому монологічному та діалогічному висловлюванню. На заняттях з англійської мови можна застосовувати наступні види рольових ігор: реактивне завдання, коли завдання вже сформульоване і його компоненти, конструктивне завдання, в якому необхідно побудувати рішення за вказаною схемою, конвенціональне завдання, при якому рішення досягається шляхом рекомбінації вже відомих елементів та креативне завдання, яке потребує суттєво нових рішень.

Високоефективним методом є застосування новітніх Інтернет-технологій, використання комп’ютерних навчальних програм. Викладач може застосовувати різноманітні методи, наведені вище. Проте найголовніше, що повинен створити викладач – це бажання студента оволодіти мовою, спричинене внутрішньою мотивацією: навчитись говорити. Саме усвідомлення необхідності опанувати мову, аби спілкуватись без послуг перекладача, є чинником, маючи який, студент може подолати прогалини в знаннях та психологічні бар’єри при спілкуванні. Необхідно, щоб для студентів майже зникла штучність мовленнєвих ситуацій і щоб вони повністю занурились у спілкування не заради тренування, а заради самого спілкування, забуваючи якою мовою воно відбувається – рідною чи іноземною.

Отже, ми вважаємо, що тільки гармонійне поєднання новітніх методів активізації пізнавальної діяльності студентів з класичною методикою навчання може призвести до глибокого засвоєння студентом навчальної програми. Для успішної активізації пізнавальної діяльності студентів-економістів викладач повинен розробити планування аудиторної та поза аудиторної роботи студентів з урахуванням наступних факторів: студенту повинно бути цікаво вивчати дану інформацію, вона повинна бути актуальною та необхідною для нього. Заняття повинні містити нетрадиційні форми навчання, та у роботі студентів завжди має бути сенс: тема вивчається тому, що вона необхідна. Поєднання мотивації, сучасного навчального матеріалу та цікавих організаційних форм, методів та засобів навчання призведе до підвищення рівня знань студентів.

Література:

1. Бондаренко О. Ф. Психологічні особливості сучасної студентської молоді та проблеми професійної підготовки психологів-практиків // Практична психологія та соціальна робота. – 2003. – № 4. – с. 8–11.

2. Лузан П.Г. Активізація навчання студентів. – К., 1999. – С. 16.